Рахівський район
| Рахівський район | |
|---|---|
| |
| Район на карті регіону | |
| Основні дані | |
| Країна: |  Україна
|
| Регіон: | Закарпатська область |
| Код КОАТУУ: | {{#property:P1077}} |
| Утворений: | 17 липня 2020 року |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | м. Рахів |
| Районна влада | |
| Мапа | |
| Помилка скрипту: Не існує модуля «Mapframe для карток». | |
|
| |
|
| |
Рахівський район — район Закарпатської області в Україні, утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Рахів.
Географія[ред.]
Рельєф[ред.]
Район розташований у найвисокогірнішій частині Українських Карпат. На півночі височать Привододільні (Внутрішні) Горгани, на заході — Свидовець, на північному сході — Чорногора (гірські частини Полонинського хребта), на півдні — Рахівські гори.
За 40 км від Рахова, у Чорногірському масиві, розташована найвища вершина Українських Карпат та України загалом — гора Говерла (2061 м над рівнем моря). Поряд височать ще п'ять вершин-двотисячників — Бребенескул, Петрос, Піп Іван Чорногірський (Чорна гора), Ребра та Гутин Томнатик.
Рельєф високогір'я позначений слідами давнього зледеніння з характерними льодовиковими формами — карами та троговими долинами.
Корисні копалини[ред.]
Із мінерально-сировинних ресурсів перспективними для розробки є родовища золота, доломітів, мармуризованих доломітів, а також розлив мінеральних вод.
У 2018 році у Рахівському районі знайшли велике родовище золото-рудних покладів[1].
Клімат[ред.]
Клімат у Рахові помірно континентальний. Період із температурою понад плюс 10 °C загалом становить 147 днів. За даними метеостанції «Рахів» (430 м над рівнем моря), середня температура січня дорівнює мінус 4,8 °C, липня — плюс 18,0 °C, середньорічна — плюс 7,4 °C.
Середньорічна сума опадів становить 1212 мм, з яких максимум припадає на червень-липень. Тут переважають вітри західного і південно-західного напрямку. Із збільшенням висоти над рівнем моря температура повітря знижується, а кількість опадів зростає.
Гідрологія[ред.]
Рахівщина належить до районів з високою водозабезпеченістю. На Рахівщині бере початок одна з найбільших приток Дунаю — річка Тиса. Протікаючи просторами Європи, вона дає чисту питну воду населенню України, Румунії, Угорщини, Словаччини. Тут розвідано 82 джерела мінеральних вод.
Рослинний та тваринний світ[ред.]
Рахівський район — найлісистіший район в Україні, близько 68 % території вкривають високопродуктивні ліси. Тут зосереджена третина видового складу флори України, поширено майже 300 видів лікарських рослин, половина червонокнижних видів рослин і тварин Карпат. На скелях Близниць, Герешаски, Нєнєски, Кузія та Піп Івана росте кілька десятків рослин, які в Україні ніде більше не трапляються, у тому числі легендарний едельвейс (шовкова косиця). Унікальні праліси та високогірні лучні системи Карпатського біосферного заповідника належать до найцінніших екосистем планети і Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Ці чудові місця є останнім оплотом таких великих хижаків у Європі, як ведмідь, вовк та рись.
У заповіднику перебувають під охороною понад 1000 видів вищих судинних рослин, 64 види ссавців, 173 види птахів, 9 видів плазунів, 13 видів земноводних, 23 види риб, близько 15 000 видів безхребетних тварин. У заповіднику відмічено 64 види рослин і 72 види тварин, занесених до Червоної книги України та до Європейського Червоного списку.
Історія[ред.]
Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Рахівська міська, Богданська сільська, Великобичківська, Ясінянська селищні територіальні громади.
Раніше територія району входила до складу Рахівського (до 2020) району, ліквідованого тією ж постановою[2].
Архітектурні пам'ятки[ред.]
с. Ділове (1750 р.) Різдва Пресвятої Богородиці (Успенська).
У селі Діловому знаходиться дерев'яна церква (1750 р.) Різдва Пресвятої Богородиці (Успенська). У смт. Ясіня — Преображенська (Петропавлівська) дерев'яна церква (1780 р., а роком пізніше збудована її дзвіниця). У 1803 — 1813 рр. у Ясінях зведено з дерева Вознесенський (Струківський) храм із дзвіницею. У селі Середнє Водяне дерев'яна Миколаївська церква та дзвіниця були побудовані 1428 році і є найдавнішими із культових споруд на Закарпатті і в Україні. А Миколаївська (нижня) церква в цьому ж селі споруджена 1776 р. Ці об'єкти мають реєстрацію та перебувають під охороною закону, є національним та культурним надбанням. Струківська церква
Сучасна діюча церква збудована у 1824 р. і є досконалим зразком церковного будівництва для дерев'яних храмів Гуцульщини (без жодного цвяха) — являє собою витвір архітектурного мистецтва. Церква відзначена вишуканими пропорціями. Дзвіниця збудована 1813 р. становить з церквою єдиний ансамбль і має власну мистецьку цінність. Струківська (Вознесенська) церква — це унікальний зразок традиційного храмового будівництва Гуцульщини.
На горі Піп-Іван Чорногорський (Чорна Гора) розташована колишня обсерваторія, збудована 1938 року за проектом польських архітекторів. Під час другої світової війни діяльність обсерваторії була зупинена і не відновлена до наших днів.
Взимку обсерваторія так обростає снігом і льодом, що свого часу поляки називали її «Білим слоном». Незважаючи на 70 років руйнації та занедбання, зараз стіни та фундамент обсерваторії перебувають у задовільному стані.
Примітки[ред.]
Посилання[ред.]
| Надвірнянський район (Івано-Франківська область) |
||
| Тячівський район | 
|
Верховинський район (Івано-Франківська область) |
 Румунія
|
This article "Рахівський район" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Рахівський район.
|
This page exists already on Wikipedia. |
