Ризома

Ризома (Помилка скрипту: Не існує модуля «lang». — «кореневище») — один з найважливіших і найвідоміших концептів у філософії Жиля Делеза. Розроблений головним чином у творах, написаних у співавторстві з психологом і психіатром Феліксом Гваттарі і покликаний слугувати основою і формою реалізації «номадологічного проєкту» цих авторів. Ризома повинна протистояти незмінним лінійним структурам (як буття, так і мислення), які, на їхню думку, є типовими для класичної європейської культури^[1].

Концепт був уперше описаний у книзі «Ризома», що з'явилася у 1976 році. Цей текст у 1980 році був передрукований у дещо зміненій формі у другому томі твору «Помилка скрипту: Не існує модуля «Не перекладено».» (1980) як вступ. Концепт, у баченні авторів, покликаний мовити про подію, а не про сутність. Подією можна назвати зв'язок між тілами, те, що перебуває всередині того, що відбувається, себто чисте вираження, а також те, що має бути зрозумілим, на що спрямована воля і що представлене в наявному. Ризома — утворення динамічне, всередині неї швидкості постійно то зростають, то зменшуються, сингулярності скупчуються, актуалізуються, детериторизуються. Ризома, на думку авторів, не має меж, усе, що у ній відбувається, стається всередині.

Принципи[ред.]

Делез та Гваттарі розпочинають «Тисяча плато», окреслюючи поняття ризоми наступним чином (цитується з «Тисяча плато»):

1 та 2. Принципи зв'язку та неоднорідності: «… будь-яка точка ризоми може бути з'єднана з будь-якою іншою, та має бути»;
3. Принцип множинності: лише коли множинне дійсно трактується як субстантив, «множинність», воно перестає мати будь-яке відношення до Єдиного;
4. Принцип незначущих розривів: ризома може бути зламана, але вона запуститься знову на одній зі своїх старих ліній або на нових;
5. Принцип картографії та декалькоманії: ризома не піддається жодній структурній чи генеративній моделі; це «карта, а не калька».

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

↑ У ботаніці ризома — повзуче кореневидне підземне стебло деяких рослин. Примітно те, що розмноження відбувається безстатево, корінці подовжуються, розростаються, що й зумовлює ріст нових стебелець

Література[ред.]

Deleuze, Gilles and Félix Guattari. 1980. A Thousand Plateaus. Trans. Brian Massumi. London and New York: Continuum, 2004. Vol. 2 of Capitalism and Schizophrenia. 2 vols. 1972—1980. Trans. of Mille Plateaux. Paris: Les Editions de Minuit. ISBN 0826476945.
Félix Guattari. 1995. Chaosophy. Ed. Sylvère Lotringer. Semiotext(e) Foreign Agents Ser. New York: Semiotext(e). ISBN 1570270198.
---. 1996. Soft Subversions. Ed. Sylvère Lotringer. Trans. David L. Sweet and Chet Wiener. Semiotext(e) Foreign Agents Ser. New York: Semiotext(e). ISBN 1570270309.