Словник скорочень в українській мові
Словни́к скоро́чень в украї́нській мо́ві — перший словник[1], який дає пояснення найуживанішим та найпоширенішим скороченням та абревіатурам укрїнської мови. Виданий за редакцією Л. С. Паламарчука у 1988 році.
Вміст[ред.]
У словнику вказується: транскрипція, категорія роду, граматична категорія родового відмінка та позначено наголос. Скорочення у словнику поділяються на такі структурні типи: прості; часткові; ініціальні абревіатури; комбіновані скорочення; графічні (умовні) скорочення. Словник містить понад 21 000 скорочень. Джерельною базою для Словника стали енциклопедії різного типу, довідники, підручники, періодичні видання, тлумачні, термінологічні та перекладні словники, тощо.
Укладачі:
Н. Д. Гула, В. В. Жайворонок, Л. П. Жарова, Б. І. Канцелярук, В. П. Лета, М. М. Фещенко, О. В. Харчук, К. М. Яворський.
Редактори-упорядники:
М. М. Фещенко (літера А – Н)
В. В. Жайворонок (літери Е, О – Я)
Редакція літератури з філології та педагогіки
Зав. редакцією В. Г. Петік
Л. С. Паламарчук. Словник скорочень в українській мові. — Київ : “Вища школа”, 1988. — 513 с. — ISBN 5—11—000044—1.
Примітки[ред.]
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
This article "Словник скорочень в українській мові" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Словник скорочень в українській мові.
