Суспільство майбутнього
«Суспільство майбутнього» — громадсько-політичний рух, утворений у 2019 році шляхом об'єднання кількох націоналістичних організацій. 28 вересня 2019 року відбулася презентація цього політичного проекту.
Своєю метою організація називає Україну, «актуальну в глобальних масштабах».
На сайті організація подає таку інформацію:
«Суспільство майбутнього» — це спільнота активних людей, що проявили себе під час революції, війни та в прогресивних соціальних проектах. Ми безпосередні учасники гарячих подій. Ми захистили власне право на успішне майбутнє. Ми довго перевіряли доброчесність кожного з нас. Ми набули досвіду та навичок, що дозволяють відповідально підходити до управління державою. Ми пам'ятаємо, хто ми є, історію своєї країни і нації, але готові вести країну у майбутнє.[1]
Структура та керівництво[ред.]
За словами координатора організації, Сергія Мазура, до створеного руху «Суспільство майбутнього» увійшли, окрім С14, також «Фенікс», ветеранські організації, депутат Чечелівської районної ради Дніпра Кирило Дороленко, депутат Хмельницької обласної ради Віктор Бурлик, екс-нардеп Юрій Бублик, львівський громадський діяч Антон Петровський.[2]
Детальніша інформації про органи управління організацією відсутня. За словами Євгена Карася, вона у процесі формування.[3]
З аналізу матеріалів стає зрозуміло, що рух «Суспільство майбутнього» має осередки у таких містах:
- Київ
- Хмельницький
- Львів
- Одеса
- Дніпро
- Полтава
- Запоріжжя
- Чернігів
- Луцьк.
Лідер руху — Євген Карась. Координатор — Сергій Мазур.
Ідеологія[ред.]
Суспільство майбутнього на своєму сайті опублікували програму руху.
Вона складається з таких основних пунктів:
- Цифрова демократія: залученість до базового контролю влади та прийняття рішень у сферах, де важлива роль кожного громадянина.
- Економіка: збільшення економічної свободи громадян, зменшення податків для підприємців, підготовка фахівців, технологій та компаній, які злетять у довгостроковій перспективі.
- Демографія: фінансове заохочення та популяризація великих родин для збільшення народжуваності в Україні, збільшення контролю за дотримання міграційного законодавства.
- Ідентичність: українська мова, культура та історична матриця мають бути захищені, а патріотизм слід плекати як унікальний ресурс, недоступний у багатьох країнах Європи.
- Правоохоронна система: правоохоронці на місцях будуть більше залежати від міського керівництва для сприяння збільшенню ролі громадян в оцінці роботи правоохоронців.
- Боротьба з корупцією: забезпечення законного і спокійного розгляду справ та проваджень замість одноразових шоу.
- Освіта: формування цінностей саморозвитку, креативного та гнучкого підходу до вирішення будь-яких проблем.
- Медицина: популяризація здорового способу життя, завершення переходу до практики «гроші ходять за пацієнтом».
- Зброя: спрощення забезпечення права на володіння вогнепальною зброєю, розвиток українських виробників зброї.
- Армія: припинення відтоку унікальних бойових фахівців зі збройних сил, стимулювання розвитку приватних військових кампаній, покращення реабілітації ветеранів при поверненні до мирного життя.
- Окуповані території: на державному рівні сприяти підприємницькій діяльності та соціальній адаптації переселенців, максимальна інтеграція таких громадян.
- ЄС: замість постійних прохань про прийняття має бути розвиток у ключових для майбутнього сферах.
- НАТО: членство в альянсі як стратегічна мета, доки існує загроза російського вторгнення.
- Росія: Україна має бути готова стати миротворцями на територіях новоутворених республік після розвалу Російської Федерації.[4]
Діяльність організації[ред.]
#спершу_Крим / #crimea_first[ред.]
Першою акцією, організованою рухом, стала «#спершу_Крим»/#crimea_first. 14 жовтня 2019 року відбувся так званий «похід на Крим» на контрольно-пропускному пункті у Чонгарі[5]. Метою цієї акції було привернути увагу до Криму як анексованої території та наголосити на тому, що «формула Штайнмаєра» має враховувати також Крим, а не лише тимчасово непідконтрольні Україні території Донецької та Луганської областей. У рамках акції було розгорнуто величезний банер з написом «Peace in Ukraine means peace in Europe»[6] та «First Crimea, then Donbas!», лекцію про переможний похід Болбочана на Крим, роздавали листівки про те, що Крим скоро повернеться в Україну, а також розстелили банер з зображенням Володимира Путіна, щоб по ньому проїжджали автівки[7].
Після оголошення цієї акції написи «#crimea_first» почали з'являтися на вулицях Криму[8] та Москви[9].
Хто замовив Катю Гандзюк?[ред.]
Активісти Суспільства майбутнього неодноразово брали участь та долучалися до організації акцій, організованих ініціативою «Хто замовив Катю Гандзюк?».
Майдан. Забуттю не підлягає[ред.]
Після того, як з'явилася інформація про можливе закриття справ про розслідування убивств Небесної Сотні, рух організував акцію під Офісом Президента України. Участь взяли більше 300 осіб, частина з яких — активісти організації, члени родин Героїв Небесної Сотні та просто небайдужі громадяни.
Примітки[ред.]
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
This article "Суспільство майбутнього" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Суспільство майбутнього.
