Термінальний доступ

Термінальний доступ — доступ до інформаційної системи (ІС), організований так, що локальна машина-термінал не виконує обчислювальної роботи, а лише здійснює перенаправлення вводу інформації (від миші і клавіатури) на центральну машину (термінальний сервер) і відображає графічну інформацію на монітор. Причому вся обчислювальна робота в термінальній системі виконується на центральній машині.

У більш широкому сенсі під термінальним доступом мається на увазі така організація роботи, коли інформація зберігається і обробляється на деякому віддаленому сервері, а обладнання користувача виконує лише функцію введення і виведення. Приклад: термінали для оплати покупок банківськими картками. Термінал зчитує з картки дані для аутентифікації покупця. Далі сама аутентифікація і транзакція виробляються на сервері банку. Результат операції - списання коштів або відмова - передаються назад на термінал.

Історично термінальний доступ вперше був організований на комп'ютерах, здатних одночасно обслуговувати декілька обчислювальних процесів. Це дозволило більш раціонально розподіляти обчислювальні ресурси між користувачами перших дуже дорогих обчислювальних машин. З появою дешевих персональних комп'ютерів (ПК) роль термінального доступу стала трохи знижуватися, оскільки склалася думка, що достатню продуктивність ІС можна отримати на робочому столі кожного користувача ПК.

Проте надалі стало очевидним, що дешевизна ПК не в змозі компенсувати щоденні витрати на супровід великої кількості робочих місць користувачів, що володіють нібито перевагами через можливість персоналізації налаштувань операційних систем (ОС) і ПЗ. Реально (у великих організаціях), наявність великої кількості «різношерстого» обладнання замість достоїнств створює додаткові складності користувачам і системним адміністраторам. Питання забезпечення безпеки ІС, також зажадали перегляду поглядів і повернення до термінального доступу, як більш уніфікованому і економічно виправданого.

Налаштування термінального доступу[ред.]

Захист інформації в системах термінального доступу[ред.]

Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав

Текст, який раніше перебував на цій сторінці, запідозрений у порушенні авторських прав через те, що є дослівним перекладом з таких джерел:

http://lib.itsec.ru/articles2/Oborandteh/ontologiya_terminaln_sistem_i_zaschita_inform_v_nih

Тому, хто поставив цей шаблон:
на сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, чи додав текст з порушенням авторського права, варто додати повідомлення {{subst:Nothanks tr|Термінальний доступ|url=http://lib.itsec.ru/articles2/Oborandteh/ontologiya_terminaln_sistem_i_zaschita_inform_v_nih }} --~~~~.

До уваги користувача, який розмістив цю статтю

Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Додержуйтеся вказівок нижче.

Якщо власник авторських прав на зазначений вище матеріал дозволяє використати його на умовах GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, будь ласка, сповістіть про це на сторінці обговорення цієї статті.
Якщо правовласником є ви, додайте на зазначеному вище ресурсі примітку: «This article is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike license».
Якщо дозволу на використання цього матеріалу нема, будь ласка, зробіть одне з двох:

Напишіть хоча б гарний накид статті на цій підсторінці. Зверніть увагу: не треба копіювати текст, що порушує авторські права, на зазначену підсторінку й редагувати його. Якщо ви взялися за написання нової статті, не забудьте сповістити про це на сторінці обговорення.
Залиште все як є, і тоді стаття буде вилучена.

У випадку, якщо новий текст написаний не буде, ця стаття буде вилучена через тиждень після появи цього попередження. (Детальніше див. документацію шаблону.)

Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін.

Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, включаючи дослівний переклад, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачі, які додають до Вікіпедії такі матеріали, можуть бути тимчасово позбавлені права редагувати статті.

Незважаючи ні на що, ми завжди раді вашим оригінальним статтям.

Дякуємо.

Переваги і недоліки термінального доступу[ред.]

При використанні термінального доступу є досить багато переваг над використанням товстих клієнтів у мережах з клієнт-серверною архітектурою, проте є і ряд недоліків. Потреби користувачів та інформаційної системи іноді не дозволяють використовувати термінальний доступ, або вимагають заміни термінальних клієнтів на тонкі з власними ресурсами.

Переваги використання термінального доступу:

Можливість використання застарілого обладнання та каналів зв’язку з низькою пропускною здатністю. Перевага в можливості плавного переходу до термінального доступу, коли кошти на новий технічний парк виділяються частинами, встановлюється термінальний сервер, а застарілі робочі станції матимуть можливість працювати з новими додатками та операційними системами в термінальному режимі але це скоріше тимчасове рішення.
Простота адміністрування мережі та робочих станцій. Значно зменшується вартість обслуговування мережі та робочих станцій; оновлення програмного забезпечення здійснюється тільки на термінальному сервері, а не на кожному робочому місці; зростає швидкість виконання програм в мультизадачному режимі, що працюють з базами даних (наприклад 1С); вихід з ладу терміналу не спричиняє багатогодинного очікування, поки будуть відновлені дані і операційна система, користувач може просто пересісти за сусідній термінал; у гетерогенних середовищах користувачі можуть працювати на одному терміналі як з Windows, так і з Unix; є можливість спостерігати за поведінкою користувача в мережі; термінали мають велику кількістю апаратних діагностичних засобів, що надають адміністраторам можливість повного контролю за конфігурацією і роботою терміналу, забезпечуючи швидке встановлення і реконфігурацію без необхідності фізичного втручання.
Простота масштабування та зниження вартості інформаційної системи. Компактність робочих місць та економія електроенергії; створення нового робочого місця користувача характеризується простотою та швидкістю розгортання, легкістю конфігурування; термінали практично не схильні до морального старіння, термін їх служби в декілька раз більший, ніж у персональних комп’ютерів; економія коштів на ліцензуванні.
Безпека та надійність інформаційної системи. Високий ступінь надійності і безпеки досягається внаслідок неможливості фізичного втручання в роботу терміналу, в ньому просто відсутні будь-які рухомі механічні елементи, а відсутність накопичувачів для дискет або компакт-дисків забезпечує відсутність можливості внесення змін до програмної конфігурації терміналу зловмисником; резервне копіювання даних проводиться на сервері, що значно знижує вимоги і вартість рішення; єдина точка резервного копіювання значно підвищує надійність і швидкість відновлення даних; захист інформації від несанкціонованого доступу, гарантовано в будь-який момент часу зберігає всі дані на сервері, а клієнти лише надають необхідні запити та отримують уже готові результати, що унеможливлює розкриття закритої інформації на клієнтських частинах.

До недоліків термінального доступу слід віднести:

Підвищені вимоги до продуктивності і надійності термінального сервера. Якщо термінальний сервер чи мережеве обладнання вийдуть з ладу, робота термінальних клієнтів буде неможливою, що може спричинити досить суттєві затримки в роботі інформаційної системи, а отже слід організовувати резервні канали зв’язку та розподіляти навантаження термінального сервера на декілька серверів чи кластер, що в свою чергу підвищує вартість. Або замінити термінальні клієнти на тонкі клієнти з власними ресурсами, операційною системою, що дасть можливість працювати автономно.
Неможливість використовувати альтернативне програмне забезпечення та периферійні пристрої. Термінальний сервер надає доступ до певного програмного забезпечення та периферійних пристроїв, але якщо окремий користувач не бажає чи не може використовувати дані програмні продукти, йому доведеться встановлювати звичайну робочу станцію (товстий клієнт) чи переконувати адміністрацію, що його поодинока потреба повинна бути реалізована для всіх, що як правило є фінансово не вигідно; термінальні клієнти в залежності від їх апаратної архітектури можуть не мати інтерфейсів для підключення периферійних пристроїв, що іноді приносить ряд незручностей в повсякденну роботу (наприклад використання флеш карт пам’яті, компакт-дисків, принтерів, сканерів, інших пристроїв), проте це перевага для безпеки інформаційної системи.
Неможливість працювати з деяким спеціалізованим програмним забезпеченням. Канали зв’язку, термінальний сервер та клієнт не зможуть працювати з програмним забезпеченням по обробці та монтажу відеоряду без втрати якості, переглядати відеоряд високої якості, працювати з програмними додатками, що вимагають графічних ресурсів, грати в сучасні ігри та використовувати інше програмне забезпечення, що не підтримує мультизадачний режим та вимагає багато ресурсів.

Кількість переваг чи недоліків може суттєво змінитись в залежності від потреб користувачів та інформаційної системи. Перехід всього технічного парку до використання термінального доступу не завжди може виправдати себе, інколи доцільніше використовувати комбінування підходів для реалізації інформаційної системи. Термінальний доступ користувачам для вирішення нескладних задач з невисокими потребами (робота з текстовими редакторами, глобальною мережею, базами даних) та робочі станції (товстий клієнт) для вирішення спеціалізованих задач (обробка відеоряду, графічні редактори, обчислювальні станції).