Торчинський професійний ліцей
| Торчинський професійний ліцей Назва на честь: Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |
|---|---|
| Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |
| Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |
| Тип | ліцей |
| Країна | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Розташування | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found., Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |
| Девіз | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Засновано | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Закрито | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Директор | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Учителі | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Учні | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Поверхів | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Мова навчання | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Вулиця | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Адреса | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Сайт | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Нагороди | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Помилка скрипту: Не існує модуля «Mapframe маркер розташування». | |
| Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |
Торчинський професійний ліцей — ліцей в смт. Торчин. Розташований на вулиці Незалежності, 55
Назви[ред.]
- березень 1970 року МПТУ № 52 перейменовано в Торчинське МПТУ №З;
- з листопада 1975 року — Торчинське міське середнє професійно-технічне училище № 3 (МСПТУ № 3);
- листом обласного управління профтехосвіти № 01/5-730 від 25 грудня 1984 року МСПТУ № 3 перейменовано в СПТУ № 3;
- з жовтня 1992 року СПТУ № 3 отримало назву Торчинське ПТУ № 3;
- згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 25 грудня 2003 року № 852 «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Волинської області» шляхом реорганізації професійно-технічного училища № 3 створено Торчинський професійний ліцей.
Історія[ред.]
Навчальний заклад засновано у 1965 ріку. В середині 1960-х років в Український РСР швидкими темпами зростала промисловість. Розвиток міст та індустрії сприяв інтенсивному перетворенню будівельної галузі. Усе це зумовило гостру потребу у кваліфікованій робітничій силі на будівництві. Забезпечити цю потребу могли лише навчальні заклади професійно-технічної освіти. Саме з метою забезпечення потреби тресту «Волиньпромбуд» у робітничих кадрах будівельного спрямування наказом Львівського міжобласного управління профтехосвіти № 352 від 21.09.1965 року було створене Торчинське міське середнє професійно-технічне училище № 52. Очолити колектив училища було доручено Миколі Петровичу Жаб'юку.
Власної матеріально-навчальної бази училище, фактично, не мало. Орендувало приміщення для навчання в різних організаціях смт. Торчин: червоний куточок місцевого харчового комбінату, окремі приміщення РТС, три кімнати адміністративного будинку цегельного заводу. Для проживання учнів орендували приміщення старої лікарні. Під виробничу майстерню обладнали приміщення колгоспного ринку. Своєрідною базою для власного росту став напівзруйнований склад заготльону.
У перший рік здійснили набір учнів у п'ять груп на навчання будівельній справі з професій: маляр; маляр-штукатур; слюсар-сантехнік. Через рік училище дало новобудовам області шістдесят одного кваліфікованого робітника. На початку 70-х років училище перейшло в новий навчальний корпус. За короткий час були побудовані їдальня, спортивний зал, гуртожиток.
Естафету зміцнення матеріально-технічної бази ліцею продовжив педагогічний колектив під керівництвом Ротка Михайла Степановича у другій половині 1970-х років. З 1974 року в училищі разом із професією учні одержують повну загальну середню освіту.
Плідними були для Торчинського МСПТУ № 3 80-ті роки минулого століття. Училище впевнено займало лідируюче місце серед училищ області Педагогічний колектив нараховував більше 60-ти педагогів, а учнівський — понад 500 чоловік. У колективі виросли і стали знані у селищі і області педагоги Самчук О. І. (відмінник народної освіти), Киричук А. Д., Бєльчикова Н. Й., Журавлюк Ф. П., Ніцевич В. П., Зотов В. Б. Створюється база для підготовки спеціалістів з професій «Кухар», «Тракторист-машиніст», побудовано новий навчальний корпус, стрілецький тир.
Велика увага приділяється культурно-масовій роботі. Особливою увагою серед учнів училища користується хор. Про його авторитет і популярність свідчать нагороди, яких удостоєний хоровий колектив: лауреат республіканського фестивалю «Молоді голоси» в м. Ворошиловограді в 1980 р., лауреат Всесвітнього фестивалю, присвяченого 40-річчю Перемоги, дипломат 1-го ступеня республіканського огляду-конкурсу художнього самодіяльного мистецтва учнів системи профтехосвіти України «Неспокійні серця», дипломат республіканського огляду-конкурсу хорових колективів профтехосвіти в м. Донецьку в 1986 p., учасник Третього Всесоюзного фестивалю народної творчості в м. Києві 1988 р., удостоєний звання заслуженого хорового колективу.
Велика увага приділяється розвитку фізкультури і спорту. В секції по боротьбі дзю-до підготовлено шість спортсменів першого розряду і один кандидат в майстри спорту.
За період 1979 р. по 1987 р. училище було визнане опорним в області. Чотири рази нагороджувалось перехідним Червоним Прапором облвиконкому і обласної ради профспілок, за підсумками змагань нагороджувалось дипломом обкому партії.
Основою успіху в роботі училища стала атмосфера творчості, пошуку, тісної співпраці, високої відповідальності та обов'язку, яку створив директор Леонід Дем'янович Петручик.
Не зважаючи на дуже складний час в політичному і економічному житті 90-х років минулого століття, училище продовжувало примножувати свої надбання. Ні застій в економіці, ні нестабільність в політиці, ні безгрошів'я не зломили волю, натхнення і бажання працювати педагогічний колектив ліцею та його керівника Величка Миколи Андрійовича.
З метою кращої підготовки з професії «Муляр. Штукатур» за кошти, зароблені учнями під час виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єктах організацій, підприємств та індивідуальних замовників у 1988 році, була збудована майстерня мулярів. Для якісного виконання навчальних планів і програм рішенням сесії Луцької районної ради 19 листопада 1991 року навчальному закладу виділено 31 га. орної землі, на якій, навчаючись, учні вирощують зернові культури, цукрові і кормові буряки, картоплю. Вирощений врожай дає можливість значно поліпшити якість харчування учнів в їдальні, отримати позабюджетні кошти для зміцнення навчально-матеріальної бази училища.'
З метою організації та проведення виховної роботи з учнівською молоддю в училищі створено кімнату-музей історії України і рідного краю.
З 1 червня 2005 року колектив Торчинського професійного ліцею очолює Вознюк Олександр Сергійович, людина слова і діла, з прекрасними організаторськими здібностями і невичерпним запасом енергії, який добре знає проблеми і традиції ліцею, тому що за 21 рік роботи в ньому пройшов трудовий шлях від викладача до директора.
Ліцей співпрацює з центром зайнятості Волинської області. За замовленням центру зайнятості ведеться перепідготовка незайнятого населення з професій «Кухар», /,Столяр будівельний". Розроблено навчально-плануючу документацію для перепідготовки незайнятого населення з професії «Муляр. Штукатур».
Здійснюється підготовка робітничих кадрів за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб з професії «Водій автотранспортних засобів (категорія „В“)»
На сьогоднішній день в Торчинському професійному ліцеї створено 38 кабінетів, в тому числі з предметів профтехциклу — 22, 6 лабораторій, 9 навчально-виробничих майстерень, спортзал, комп'ютерний клас, обладнений комп'ютерами сучасних модифікацій, бібліотека з читальним залом на 40 місць.
В структурі методичної роботи навчального закладу функціонують педагогічна рада, методична рада, сім методичних комісій. На базі ліцею у 2003—2005 рр. діяли обласні школи «Старшого майстра» та «Молодого методиста».
Територія ліцею[ред.]
Загальна площа території ліцею становить 5.0 га. З метою забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів Торчинський професійний ліцей має у своєму розпорядженні:
- типовий двоповерховий навчальний корпус потужністю 720 учнівських місць, загальною площею 3500м²;
- двоповерховий навчально-виробний корпус, загальною площею 3000м²;
- гуртожиток на 250 місць, загальною площею 2554м²;
- їдальню на 150 місць;
- актову залу на 180 місць;
- автодром 1050м²;
- трактородром 1000м²;
- приміщення гаражів для зберігання техніки;
- трансформаторну підстанцію, електро- та водоканалізаційні мережі;
- котельню на природному газі;
- складські приміщення;
- навчальне поле, площею 31 га.
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
This article "Торчинський професійний ліцей" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Торчинський професійний ліцей.
