Тітамир Олег Миколайович

Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
	Олег Тітамир
Ім'я при народженні	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Прізвисько	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Псевдо	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Народився	Помилка скрипту: Не існує модуля «Infocards».; Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помер	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.; Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.; ·Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Поховання	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. : [[Файл:{{ #property:p1442}}\|140px\|alt=зображення місця поховання\|center]]
Громадянство	{{#statements:p27}}
Національність	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Місце проживання	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Діяльність	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Галузь	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Відомий завдяки	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Alma mater	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Науковий ступінь	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Вчене звання	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Науковий керівник	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Вчителі	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Відомі учні	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Знання мов	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Заклад	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Учасник	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Членство	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Роки активності	Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».
Напрямок	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Жанр	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Magnum opus	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Суспільний стан	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Титул	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Посада	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Військове звання	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Попередник	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Наступник	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Партія	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Конфесія	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Рід	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Батько	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Мати	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Родичі	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Брати, сестри	Помилка скрипту: Не існує модуля «collapsible list».
У шлюбі з	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Діти (Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.)	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Вага	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Зріст	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Волосся	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Очі	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Автограф	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Нагороди	{{#statements:P166}}
IMDb	{{#statements:p345}}
Сторінка в Інтернеті	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.;
	[{{localurl:Помилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata/Interproject».}}?uselang=uk Роботи] у Вікіджерелах; [{{localurl:Помилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata/Interproject».}}?uselang=uk Висловлювання] у Вікіцитатах; Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.;

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Модуль:ListOfProfessions' not found.

Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».

Олег Миколайович Тітамир (нар. 20 травня 1969 року, с. Красна Слободка Глазунівського р-ну Орловської обл. Росії) – український підприємець і громадський діяч, президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» (2018 р.). Починаючи з 2004 року, стояв біля витоків демократичного й національно-патріотичного відродження Луганщини.

Обіймав керівні посади на державній службі: у серпні 2005 р. – жовтні 2006 р. працював заступником голови Луганської обласної державної адміністрації; з лютого 2007-го протягом року очолював державне підприємство -- ВАТ «Українське Дунайське Пароплавство». Має 24-річний досвід у стратегічному менеджменті й управлінні бізнес-процесами, в інвестиційній діяльності.

Освіта[ред.]

Протягом 1986-1989 рр. – курсант Ворошиловградського вищого військового авіаційного училища штурманів. У 1996 р. закінчив Східноукраїнський державний університет за спеціальністю «Маркетинг», кваліфікація – економіст. Ще одну вищу освіту здобув у 2008 році, закінчивши Одеський національний морський університет, спеціальність – «Організація перевезень і управління на транспорті». Кандидат економічних наук, член-кореспондент Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи (МАНЕБ).

Життєпис[ред.]

Народився 20 травня 1969 року в селі Красна Слободка Глазунівського району Орловської області (Російська Федерація) в сім’ї військовослужбовця. Середню освіту здобув у місті Запоріжжя.

Трудову діяльність почав із 1989, працював слюсарем з експлуатації і ремонту газового обладнання у Ворошиловградському міжрайонному виробничому управлінні газового господарства. Пізніше, протягом 1990-1991 рр. довелося працювати вздимщиком у Сухоярському ліспромгоспі у Карелії (Російська Федерація), гірничим на шахті «Луганська-1».

У 1994-1997 рр. очолював низку комерційних підприємств у Луганській області: Міжнародну Асоціацію сільських і фермерських господарств «Україна-Схід» (реалізація сільськогосподарської продукції); НДЦ «Автотранс» (автотранспортні послуги); ТОВ «НПО «Монтеко» (оптова торгівля нафтопродуктами); луганське представництво корпорації «ЄЕСУ» (реалізація енергетичних ресурсів).

Листопад 1998 – червень 1999 рр. – заступник Генерального директора виробничо-фінансової компанії «Луганська енергетична компанія» (оптова торгівля енергоресурсами).

З листопада 1998 р. по серпень 2005 р. обіймав посаду Генерального директора Обласного комунального підприємства «Луганська обласна паливно-енергетична компанія». Одним із перших в Україні ініціював створення системи обліку обсягів споживання житлово-комунальних послуг і впровадження нових інформаційних технологій для забезпечення роботи абонентських відділів. Олегові Тітамиру вдалося подолати опір низки місцевих чиновників і керівників комунальних підприємств, вивести значний сегмент ЖК-послуг з «тіні», суттєво перекривши корупційні потоки в цій сфері. Завдяки цьому вдалося виключити необгрунтовані нарахування з оплати послуг громадянам, спростити оформлення субсидій і забезпечити «прозорість» у наданні житлово-комунальних послуг.

Протягом січня 2004 р.— серпня 2005 р. працював (за сумісництвом) Головою Правління ЗАТ «Аквасервіс», яке займалося надзвичайно важливою для регіону проблемою очищення шахтних вод. У співпраці з відомою американською компанією «Дженерал Електрік» -- завдяки залученню інвестицій у 8 мільйонів доларів США -- було побудовано і введено в експлуатацію в Алчевську завод з очищення води до якості питної за стандартом ГОСТ «Вода питна» (продуктивність – 500 кубометрів на годину). На заводі були впроваджені найновіші західні системи з очистки води. Відтак була реалізована регіональна програма з покращення водопостачання для потреб населення в Луганській області.

Водночас, у цей період займався інвестиціями в вугільній галузі, був одним із акціонерів Краснолуцької гірничо-збагачувальної фабрики. Першим в Україні отримав ліцензію на добування вугілля відкритим способом. Став одним із засновників компанії «КУБ-Газ», яка спеціалізувалася на нафто-газовому бізнесі (в 2009 році її придбав польський бізнесмен Ян Кульчик).

У серпні 2005 року Олега Тітамира призначено заступником Голови Луганської облдержадміністрації з питань житлово-комунального господарства і будівництва. Спільно зі своєю командою йому вдалося впровадити ІТ-систему обліку реальних обсягів ЖК-послуг, реалізувати комплекс заходів із енергоефективності та реформування сфери ЖКГ і будівництва в масштабах області.

З листопада 2006 року пішов на підвищення – обійняв посаду першого віце-президента з економіки, фінансів і зовнішньо-економічної діяльності ВАО «Українське Дунайське Пароплавство», одного з найбільших в країні морських і річкових перевізників. З лютого 2007 і протягом року виконував обов’язки президента компанії. Розробив річну програму з економічної стабілізації «УДП»; вдалося вивести «з тіні» близько 25 мільйонів доларів США. Втім, програма так і не була реалізована до кінця – із-за політичних і корупційних інтриг навколо пароплавства з боку впливових бізнес-груп і місцевих управлінців.

З квітня 2009 по січень 2013 року працював директором ТОВ «Луганський гіпс» -- за цей період реалізував крупний інвестиційний проект у 8 мільйонів доларів США із будівництва гіпсового заводу з виробництва гіпсово-в'яжучих матеріалів в місті Попасна Луганської області. Завод було введено в експлуатацію, втім пізніше його очікувала трагічна доля: влітку 2014 року підприємство було зруйноване внаслідок артилерійських обстрілів з боку російсько-терористичних військ (Попасна тоді знаходилася на лінії розмежування).

З 2014 року провадить бізнес-діяльність у Києві. Проекти пов’язані з інвестиціями в будівельну сферу і фінансовий сектор.

Висловлювання[ред.]

«Треба було міняти ситуацію в комунальній сфері. Тому що взаємозаліки дуже негативно впливали на всю сферу -- був величезний хаос в системі обліку. Все велося на паперових носіях. Можна було запросто прийти в розрахунковий відділ підприємтсва і домовитися про списання боргів за хабар. Бухгалтерія насправді була віртуальною. При цьому вони навіть не знали кількість своїх споживачів. Витрачалися колосальні енергоресурси, і ми не могли збагнути, куди вони зникають. Тобто, всі розуміли, що існує якась схема вимивання коштів. Тому я висунув ідею створення єдиної системи обліку і збору комунальних платежів. Також запропонував скласти комунальний баланс області. Тоді ми працювали за цією системою практично з усіма комунальними підприємствами Луганщини» (про роботу в Луганському обласному підприємстві «ЛОТЕК», 1998-2005 рр.).

«Виникла ідея, що німецька компанія візьме в концесію Обласне комунальне підприємство «Луганськводоканал». Але Луганська облрада почала наполягати: мовляв, конкурс потрібно проводити терміново. Місцева «регіональна еліта» зрозуміла, що на цьому можна заробити шалені гроші. Тому і витіснили німців. Наполягли на швидкому проведенні концесійного конкурсу. Німці відмовилися від участі, бо їм потрібно було вивчити ситуацію глибше. Вони ж люди відповідальні, все роблять виважено й системно. Німецький інвестор щиро не міг зрозуміти такого підходу. Врешті-решт, було проведено конкурс, і підприємство перейшло шахраям. Створили самі для себе на офшорах компанію. Ось така інвестиційна «політика» (про корупційний спротив місцевої влади залученню іноземних інвестицій та впровадженню новітніх технологій у комунальну галузь Луганщини, 2005 р.).

«Коли прийшла «помаранчева влада», мене запросив тодішній губернатор Луганської області Олексій Данилов працювати його заступником з житлово-комунальної галузі й будівництва. Я почав активно просувати ідею з очищення шахтних вод. Ми розробили спільно з американцями проект з будівництва 5 заводів на викидах шахт. Але в облраді завжди переважала Партія регіонів. Був великий спротив і фактичне блокування ініціативи (про роботу заступником Голови Луганської облдержадміністрації, 2005-2006 рр.).

«Я обійняв посаду керівника Українського Дунайського Пароплавства, коли там була дуже складна фінансова ситуація. Економічна криза, застарілий флот, обміління Дунаю, що ускладнювало проводки суден… Існували колосальні борги по зарплаті, пальному. Моє завдання, поставлене міністром, полягало в тому, щоб розібратися в ситуації на підприємстві і втримати його на плаву. Треба було терміново розробити «антикризову» програму, щоб навести лад на підприємстві. Вже за перші три місяці нам вдалося вивести з «тіні» близько 25 мільйонів доларів. Адже до цього були сильно занижені ставки на перевезення, а десь навпаки ціни завищені. Ми погасили велику кількість боргів, нормалізували фінансовий стан підприємства» (про роботу на посаді виконуючого обов’язки президента ВАТ «Українське Дунайське Пароплавство»).

«Не можу зрозуміти, чому наша пропозиція щодо продажу неефективного флоту сприймається в штики. Колишнє керівництво компанії судна розпродувало – і ніхто не заперечував. Хоча запитань було більше, аніж достатньо: наприклад, як можна було в ремонт судна вкласти 11 мільйонів, а продати його за 4 мільйони? А баржі, які теж продавалися? Я – прихильник того, щоб експлуатація судна була економічно виправданою».

«Нині справді неможливо позбавитися від «старих» політиків. Виборцю, з одного боку, хочеться бачити нове обличчя, а з іншої – завоювати довіру людей новому політикові надзвичайно важко. Проте, нову політичну еліту необхідно виховувати».

«Чергове обмеження розвитку бізнеса. Якщо земля виділена під комерцію і обладнання є сертифікованим, то які проблеми?! А тут як завжди – або дай, або конкурент поквапився, або ще гірше: «а мені це не подобається, я так вирішив» (про ситуацію з демонтажем газових заправних пунктів АГЗС, ініційованим столичною владою навесні 2017 року).

«Вважаю себе антикризовим менеджером. Мій управлінський досвід на державній службі і в найважливіших галузях економіки дозволяє мені стверджувати: можу розробити й успішно реалізувати системну антикризову програму на найбільш складних і відповідальних щаблях держави й суспільства».

Сім’я[ред.]

Одружений, батько трьох дітей.

Хобі[ред.]

Квадроцикли, дайвінг, теніс, гірські лижі, рибалка, кулінарія.

Посилання[ред.]

This article "Тітамир Олег Миколайович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Тітамир Олег Миколайович.

Facebook Page

🐤 Twitter Follow us on Twitter !

Read or create/edit this page in another language[ред.]

Тітамир Олег Миколайович in English