Філософія юдаїзму
Увага: Статтю перероблено.
Деніел Франк (Daniel Frank), визначний ізраїльський філософ, один із найбільших у світі фахівців з філософії Маймоніда (який, на думку Девіда Б. Рудермана (David B. Ruderman), є автором чи не найвідоміших праць з філософії юдаїзму[1]) і загалом середньовічних філософських текстів, написаних на івриті та арабською, вважає, що "Єврейська філософія має поступитися місцем філософії (або філософіям) юдаїзму, глибокому аналізу, який бере нормативний юдаїзм як пояснення, і я вважаю, що цей проект буде найбільш піддатливим до аналітичних філософських проблем." ("Jewish philosophy should give way to the philosophy (or philosophies) of Judaism, a deep analysis that takes normative Judaism as the explanandum—and I believe that this project will be most amenable to analytic philosophical concerns.")[2] На думку відомого дослідника Костянтина Бурмістрова[3], "Філософія юдаїзму є частиною єврейської філософії, яка займається дослідженням самої цієї релігії, її основоположень, сенсу обранства, заповіту Ізраїлю з Богом, місії євреїв у світовій історії, Вигнання, дотримання єврейських законів і заповідей тощо. Багато з цих проблем слід було б швидше віднести до галузі теології, проте в єврейській культурі ця галузь знання, як правило, спеціально не вирізнялася. Уявлення про Бога, Його сутність та дію у світі не ставали предметом догматизації, а тому власне теологічні проблеми обговорювалися та вирішувалися (зазвичай під впливом зовнішніх викликів) у рамках релігійного права, філософії юдаїзму чи містичної традиції (кабали)"[4]. Відомий ізраїльський філософ Пінхас Полонський присвятив філософії юдаїзму курс лекцій "Вступ до філософії юдаїзму"[5]. Виділяє філософію юдаїзму й один із видатних дослідників єврейської думки Помилка скрипту: Не існує модуля «Не перекладено»., який відносить до неї філософію Танаху і Талмуду.[6] Зазначимо також, що саме як дослідження у сфері філософії юдаїзму сприймав свою роботу Юліус Гутман (Julius Guttmann), автор засадничої праці "Die Philosophie des Judentums" ("Філософія юдаїзму")[7]. Базуючись на думці цих видатних дослідників, можна сказати, що філософія юдаїзму є філософією юдейської релігії[8], вона намагається уточнити й прояснити юдейську традицію. Цим вона відрізняється, зокрема, від єврейської філософії, представники якої не обов'язково присвячують свої дослідження релігії, зосереджуючись більше на участі єврейської думки у вирішенні загальнолюдських проблем.
Юдаїзм є однією з трьох монотеїстичних релігій[9], що характеризується вірою в єдиного Бога, що є трансцендентним джерелом і основою світу, не представленим, в силу цього, жодним із елементів світу, але присутнім у світі як принцип, що визначає закон існування світу. Закон цей, закон життя і смерті, закон, що визначає порядок речей, явищ і подій, виходить від Бога, але не зводиться до Бога. Бог завжди може втрутитися в порядок світу. Бог створив світ шляхом поділу та з'єднання.[10] Все створене перебуває з Богом у відносинах любові, за винятком критичних моментів непослуху (гріха), коли спотворюється задум Творця. Це стосується й людини, яка перебуває з Богом у відносинах, що характеризуються в Торі[11], Святому Письмі євреїв, як шлюбні стосунки, в яких Бог виступає у ролі чоловіка, а людина – дружини. Ці відносини встановлюються у вигляді договору, який фіксує взаємні обов'язки сторін. Обов'язки людини є законом її життя. Вони викладені в заповідях (міцвот)[12], що становлять закон поведінки єврея (hалаха), порушення якого підлягає покаранню.
Тора створена Богом для людей, і викладає зміст Закону у доступній їм формі. Традиційно вважається, що письмовий текст супроводжувався усними роз'ясненнями (Усна Тора)[13], записаними згодом як Талмуд[13]. Євреї прийняли цей Закон під час Виходу з Єгипту, ставши, таким чином, обраним народом. Акт прийняття Закону розуміється в юдаїзмі як акт звільнення з рабства. Це означає, що прийняття на себе зобов'язання виконання трансцендентного Закону, що вимагає від людини жорсткого самообмеження щодо реалізації своїх природних бажань, розуміється як звільнення людини від її рабської залежності від своєї природи та від соціальних умовностей.
Таким чином, головне практичне завдання юдаїзму – забезпечити стан точного виконання Закону євреями. Воно пов'язане з великою кількістю філософських проблем і, перш за все, з проблемою осмислення людиною джерела, підстави та структури Закону, з'ясування його суті та сенсу. У Мішні (тлумаченні Тори) представлено дискусію щодо того, чи можливе точне виконання Закону без точного розуміння сенсу Закону? У результаті було вирішено: точне виконання Закону у всій його повноті та конкретиці має ґрунтуватися на глибокому розумінні суті та сенсу Закону (Тори)[14]. Практичне виконання цього рішення представлено в самому порядку систематизації та коментування заповідей у Мішні, де вони розподілені по шести розділах («порядках»), що представляють критичні моменти виділення (виробництва) та з'єднання (споживання, задоволення потреб) різних сутностей, або станів, створюваних за допомогою операцій виділення та з'єднання:
«Насіння» (порядок виробництва продуктів споживання рослинного походження (виділення) та порядок благословення – порядок споживання цих продуктів (сполука));
«Особливі дні» (порядок проведення священних, тобто особливим чином виділених днів);
«Жінки» (порядок врегулювання питань, пов'язаних із стосунками між статями (шлюб – з'єднання, розлучення – відділення);
«Збитки» (порядок врегулювання відносин між членами громади, пов'язаними зі спірними актами різного роду (від'єднання та з'єднання майна);
«Святині» – порядок проведення спеціальним чином виділених заходів, пов'язаних із спілкуванням з Богом: жертвоприношень, храмового ритуалу; порядок приготування та вживання продуктів тваринного походження, не призначених для жертвоприношень;
"Чистоти" - порядок проведення церемонії очищення (відділення зайвого, чужого).
Примітки[ред.]
- ↑ https://www.wondriumdaily.com/moses-maimonides-philosophy-judaism/
- ↑ https://www.3-16am.co.uk/articles/philosophies-of-judaism
- ↑ https://scholar.google.pt/citations?user=8p1ympkAAAAJ&hl=en
- ↑ Бурмистров, К.Ю. Еврейская философия и каббала. История, проблемы, влияния [Текст] / К.Ю. Бурмистров; Рос. акад. наук, Ин-т философии. – М. : ИФРАН, 2013. – 266 с. ; 20 см. – Библиогр.: с. 245–262. – 500 экз. – ISBN 978-5-95400243-0.
- ↑ Полонский, П. Введение в философию иудаизма. URL: https://psylib.org.ua/books/polon02/index.htm
- ↑ Урбах Э.Э. Мудрецы Талмуда. Израиль, Библиотека Алия, 1989.URL: https://vtoraya-literatura.com/pdf/aliya_116_urbach_mudretsy_talmuda_1989__ocr.pdf
- ↑ https://www.jstor.org/stable/1452204
- ↑ https://jts.donnu.edu.ua/article/download/11010/10909
- ↑ Б. Лобовик. Монотеїзм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 396. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- ↑ * Creation myth — Encyclopedia Britannica Архівовано 29 квітня 2015 у Wayback Machine.
- ↑ https://web.archive.org/web/20081104151156/http://toldot.ru/torah/torah.php
- ↑ Десять заповедей // Электронная еврейская энциклопедия.
- ↑ 13,0 13,1 https://eleven.co.il/talmud-rabbinics/overview/14021/
- ↑ Goldin J. On the Talmud // The Living Talmud. – Winnipeg: Meridian, 1957. - P. 15.
Література[ред.]
- Бубер М. Я и Ты // М. Бубер. Два образа веры. – М.: Республика, 1995. – С. 15 – 92.
- Галеви Й. «Сефер га-кузари (Книга хазара). Книга ответа и доказательства по поводу унижаемой веры». – М.: Книжники; Текст, 2009. – 432 с.
- Dymerets R. Religious Tradition and Logic: The Case of Jewish Philosophy // Українська орієнталістика: спеціальний випуск з юдаїки. — 2011. — С. 51-72. (англ.)
- Dymerets R. Traditionalism and Rationalism in Jewish Philosophy // Judaica Ukrainica. — 2012. — Вип. 1. — С. 49-69. (англ.)
- Левинас Э. Тотальность и бесконечное // Э. Левинас. Избранное: Тотальность и бесконечное. – М.; СПб.: Университетская книга, 2000. – С. 66 – 291.
- Маймонид М. Мишне Тора. Т. I. – 2006. – 192 с.
- Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике. – М.: Мосты культуры; Иерусалим: Гешарим, 2004. – 510 с.
- Cohen H. Reason and Hope. – W. W. Norton, 1971. – 224 p.
- Cohen H. Religion of Reason Out of the Sources of Judaism. – Atlanta: Scholars Press, 1995. – 696 p.
- Goldin J. On the Talmud // The Living Talmud. – Winnipeg: Meridian, 1957. – 247 p.
- Hirsch S. R. «The Festival of Revelation and the Uniqueness of the Torah» // S. R. Hirsch. Horeb. – London: Soncino, 1962. – P. 97 – 121.
- Rosenzweig F. The Star of Redemption. – Boston: Beacon Press, 1972. – 445 p.
- Tanach: the Torah, Prophets, Writings. – Brooklyn: ArtScroll series, 1996. – 1232 р.
This article "Філософія юдаїзму" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Філософія юдаїзму.
