Інститут заочного і дистанційного навчання НАУ

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Інститут заочного та дистанційного навчання (ІЗДН) – структурний підрозділ Національного авіаційного університету в якому здійснюється підготовка фахівців за заочною та дистанційною формами навчання, ОКР «Бакалавр», «Спеціаліст» та «Магістр» з понад сорока напрямів та спеціальностей.

Історія розвитку[ред.]

1948 - було відкрито заочне відділення в НАУ (на той час інститут цивільного повітряного флоту — КІ ЦПФ) з наказом Головного управління ЦПФ при Раді Міністрів СРСР. Підготовка спеціалістів здійснювалась лише за однією спеціальністю – “Експлуатація літаків та моторів”.

Вереснь 1960 - на базі заочного відділення КІ ЦПФ був створений заочний факультет. Підготовка фахівців здійснювалась за чотирма спеціальностями: – “Експлуатація літаків та двигунів”, “Технічна експлуатація авіаційних приладів і електрообладнання літаків”, “Технічна експлуатація авіаційного обладнання аеропортів”, “Технічна експлуатація радіоелектронного обладнання літаків”.

Деканами факультету були В.Т.ШАРАЙ (1960-1968), доценти Ф.К.ГЕРМАНЧУК (1968-1976), А.І.КОЗАЧЕНКО (1976 – 1979), Ю.І.ЛУГОВЕЦЬ (1979 – 1982), Е.О.БАКАНОВ (1982-1987), В.О.КОНЄВ (1987-1990), В.М.АНПІЛОГОВ (1990-1996), В.М.КАЗАК (1996-2000).

До складу заочного факультету входили: філіали – Московський (1961-1971), Іркутський (1967-1991), Ростовський (1969-1991), Ташкентський (з 1974); навчально-консультаційні пункти (НКП) – Київський (1948-1980), Свердловський (1948-1949), Ростовський (1948-1969), Куйбишевський (1948-1969), Новосибірський (1952-1988), Ташкентський (1952-1974), Тбіліський (1948-1962), Хабаровський (1952-1991), Іркутський (1954-1967), Якутський (1954-1990), Алмаатинський (з 1961 р.), Магаданський (1964-1989), Мінський (1965-1993), Красноярський (1982-1991), Внуковський (1962-1971).

1971 - на базі одного з філіалів був створений Московський інститут інженерів цивільної авіації.

1991 - у зв’язку з утворенням Співдружності незалежних держав (СНД) кілька філіалів заочного факультету, що розташовані в Російській Федерації, відійшли до Московського інституту цивільної авіації, а на базі інших філіалів і НКП були створені нові вищі навчальні заклади: Ташкентський Державний авіаційний інститут, Іркутський інститут інженерів ЦА, Академія ЦА в Алмати, Бакинський інститут цивільної авіації, Красноярський авіаційний технічний університет.

2000 - на базі факультету заочного навчання Київського міжнародного університету цивільної авіації на підставі наказу №38/од від 29.03.2000 р. Міністерства освіти і науки України був створений інститут заочного та дистанційного навчання (ІЗДН).

Обновилась практика підготовки фахівців для інших країн. Поки що, це лише країни СНД, але престиж ІЗДН зростає завдяки високому рівню підготовки фахівців, а також тим зв’язкам, які налагоджуються з керівниками авіаційних підприємств майже всіх країн СНД. До того ж диплом, який надає Національний авіаційний університет визнається в багатьох країнах Євросоюзу, тому є надія на майбутню тісну співпрацю з країнами Західної Європи в галузі освітньої діяльності.

З початку створення інституту його очолював ВОРОНОВ І.О.

З 2001 року директором є кандидат технічних наук, доцент П.С.БОРСУК.

Випускники інституту успішно працюють практично в усіх галузях народного господарства України, займають відповідальні посади в міністерствах і відомствах як України, так і країн СНД.

Керівний склад[ред.]

Директор -

Заступник директора - Ткаченко Валерій Гаврилович

Заступник директора - Андрієнко Марія Михайлівна

Заступник директора - Федина Василь Петрович

Кафедра дистанційного навчання[ред.]

До складу ІЗДН входить кафедра дистанційного навчання завдяки якій студенти мають можливість вчитися у власному часовому темпі за індивідуальним планом.

Відповідно до ідеології дистанційного навчання студенти не відвідують регулярних навчальних занять(лекцій, семінарів), а працюють у зручний для себе час, у зручному місці і в зручному темпі, витрачаючи на навчання стільки часу, скільки необхідно будь-якому з них для засвоєння навчального матеріалу дисципліни і складання необхідних заліків та іспитів.

Взаємодія викладача-координатора(консультанта) зі студентами дистанційної форми навчання організовується на базі мережі Інтернет і здійснюється у формах:

  • індивідуальне листування зі студентами електронною поштою;
  • розповсюдження інформаційних матеріалів та листування з усією віртуальною навчальною групою одночасно за допомогою списку розсилки;
  • консультаційна допомога при проведенні навчальних проектів та вирішенні проблемних питань у рамках навчального плану;
  • проведення контрольних заходів.

Професорсько-викладацький склад кафедри включає в себе: 2-х професорів, 7-х доцентів, 1-ого старшого викладача та 7-х асистентів.

Видатні випускники[ред.]

  • Кулик Микола Сергійович – доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, ректор Національного авіаційного університету
  • Абаєв Баяр – міністр торгівлі і зовнішньоекономічних зв’язків Туркменістану
  • Сергій Безуглий – начальник аналітичного відділу ОАО «Лукойл» м.Москва
  • Тіна Кароль – заслужена артистка україни, представниця від України на пісенному конкурсі «ЄВРОБАЧЕННЯ - 2006»
  • Денис Барканов – артист-вокаліст, музикант, срібний призер національного відбору «ЄВРОБАЧЕННЯ - 2009»
  • Анішко Євгеній – соліст гурту «4 короля»

Посилання[ред.]

Сайт інституту

Сайт НАУ


This article "Інститут заочного і дистанційного навчання НАУ" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Інститут заочного і дистанційного навчання НАУ.