📝Create a new article
🏭Create a company page
🇬🇧 - in english
🇫🇷 - en français (FR)
🇵🇹 - em português (PT)
🇩🇪 - in deutsch (DE)
🇯🇵 - 日本語で (JA)

You can edit almost every page by Creating an account. Otherwise, see the FAQ.

Авраменко Світлана Миколаївна

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Авраменко Світлана Миколаївна (нар. 01 травня 1970 року в Різдвянці Новомиколаївського району Запорізької області) — український педагог, вчений в галузі історії педагогіки.

На думку професора С. Золотухіної, А. Житницької та доцента О. Решетняк, нею вперше подано і доведено гіпотезу про наявність позитивного педагогічного досвіду виховання толерантності дітей та молоді у діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій Криму середини ХХ — початку ХХІ століття[1][2] і запропоновано методичні рекомендації, які репрезентують розроблення оригінальної методики виховання[1]. У контексті досліджуваної проблеми вивчала діяльність громадських організацій національно-культурних товариств Криму[3].

2015 року навчально-методичний посібник[4], створений на основі дослідження, посів І місце у Всеросійському дистанційному конкурсі з міжнародною участю «Лучший педагогический опыт» («Найкращий педагогічний досвід»)[5].

2017 року дослідниця Т. Мотуз вказала С. Авраменко серед вчених, чиї дослідження є вагомими для подальшого вивчення розвитку ідеї толерантності дітей та молоді у вітчизняній педагогічній думці середини ХХ — початку ХХІ століття[6]]. Учений у галузі філології О. Решетняк підтвердила думку в статті про навчально-методичний посібник, вказавши на нетиповість використання лінгвокультурологічного підходу в роботі з педагогіки та розроблення нової оригінальної методики виховання толерантності підлітків в умовах діяльності громадських організацій[2].

Регулярно брала участь в організації резонансних освітніх заходів у сфері педагогіки, створюючи інноваційні проєкти із залученням широкої аудиторії[7]. Розробила оригінальні методики, що викликали резонанс у професійному педагогічному співтоваристві[2][8] та в суспільстві загалом[7], є учасником міжнародного освітнього проєкту Intolimp.org (Могильов—2019, 2020)[9].

Освіта[ред.]

1985 року вступила до Запорізького педагогічного училища № 1, яке 1989 року закінчила з відзнакою, отримавши спеціальність «Учитель початкових класів / керівник дитячого хорового колективу». Упродовж 1989—1995 рр. навчалась у Запорізькому державному університеті за спеціальністю «Філолог. Викладач української мови та літератури». Працюючи у Кримському державному гуманітарному університеті, навчалась в аспірантурі за спеціальністю 13.00.01 — загальна педагогіка та історія педагогіки (2000—2003 рр.) 2013 року захистила кандидатську[10] дисертацію з теми: «Виховання толерантності підлітків у діяльності дитячих та молодіжних громадських об'єднань Криму середини ХХ — початку ХХІ століття»[11][12][13].

Викладацька діяльність[ред.]

Протягом 2005—2014 рр. працювала старшим викладачем, доцентом кафедри української філології та методики викладання Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м.Ялта)[11][14], а упродовж 2014—2016 рр. — доцентом кафедри педагогіки та управління навчальними закладами[11][13].

З 2017 року — доцент кафедри слов'янської філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського[15][16][17], член редакційної ради фахового наукового видання «Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія Філологія. Соціальні комунікації»[18] (2017—2018)[19][20].

Працювала за сумісництвом: літературним редактором редакційно-видавничого відділу Кримського державного гуманітарного інституту, РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта)[21][22], 2017 — доцентом кафедри гуманітарних та загальноправових дисциплін факультету № 2 Національної академії внутрішніх справ[23].

2017 року рекомендувалась Таврійським національним університетом імені В. І. Вернадського для роботи на філологічному факультеті Університету імені Костянтина Філософа у м. Нітрі (Словаччина)[24].

Наукова діяльність[ред.]

С. Авраменко досліджувала моральне виховання; виховання толерантності підлітків в умовах діяльності дитячих і молодіжних громадських організацій Криму; підвищення мотивації дітей до навчання; вплив на розвиток самосвідомості, національної гідності української молоді засобами масової інформації, методику викладання дисциплін журналістського циклу.

З педагогічної проблеми, якою опікувалась від 1999 року, є фахові публікації в українських та міжнародних журналах[25][4][26][27][28][29][30][31]. Матеріали дослідження репрезентувались на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях[32][33][34][35][36][37][38][39][40][41][42].

За результатами дослідження 2013 року видано навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів "Виховання толерантності підлітків у діяльності дитячих та молодіжних організацій Криму (середина ХХ—початок ХХІ століття)[4], у якому вперше обгрунтовано педагогічний досвід виховання толерантності підлітків у діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій Криму середини ХХ — початку ХХІ століття[1][2].

Здійснюючи міждисциплінарні наукові розвідки, використала лінгвокультурологічний[Note 1] підхід до вивчення історії виховання толерантності підлітків[24][2]. У наукових працях стверджується, що в період 1954—1991 рр. виховання толерантності як цілеспрямований вплив на вихованця здійснювалось обмежено через політичну монополію Комуністичної партії СРСР та її контроль за громадським життям суспільства і почало широко реалізуватись тільки зі здобуттям Кримом автономії 1991 р.[43]. Наукова гіпотеза про наявність позитивного педагогічного досвіду виховання толерантності підлітків у діяльності цих організацій, який можна використати в сучасних освітніх умовах, доведена захистом кандидатської дисертації зі спеціальності 13.00.01. — загальна педагогіка та історія педагогіки (2013)[44][45]. Практично підтверджена подальшими освітніми проєктами.

2014 року С. Авраменко у співавторстві з О. Глузманом видала книгу "Ювілей Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта)[11], який припинив своє існування після анексії Криму 2014 року. Основу роботи складають унікальні історичні матеріали про навчальний заклад від 1944 року. У ньому визначено етапи становлення та основні напрями діяльності єдиного державного вищого навчального закладу на Південному березі Криму — з моменту утворення Кримського педагогічного училища (м. Ялта) 8 вересня 1944 року до перетворення його на «Кримський гуманітарний університет» 28 березня 2005 року.

Вивчала виховання толерантності підлітків у діяльності кримських національно-культурних товариств. Репрезентація дослідження[46] демонструє статистичні дані щодо рівнів виховання толерантності підлітків у діяльності кримськотатарського національно-культурного товариства (на базі Бахчисарайського центру регіонального розвитку «Топ-Кая», молодіжної організації «Арслан», кримськотатарського молодіжного центру) і асоціації кримських караїмів «Карайлар» — громадських організацій корінних народів Криму.

Членство в наукових товариствах[ред.]

Упродовж 2000‒2016 років С. Авраменко була членом наукової школи етнопедагогіки та історії педагогіки Республіканського вищого навчального закладу "Кримський гуманітарний університет (м. Ялта).Дослідження з виховання толерантності підлітків занесене до зведеного списку найбільш значущих праць наукової школи етнопедагогіки та історії педагогіки[47] Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта).

Освітні проєкти[ред.]

2015 року стала членом міжнародного освітнього проєкту для вчителів Intolimp.org[48], який проводить міжнародні олімпіади з навчальних дисциплін для учнів шкіл та студентів вищих навчальних закладів, організовує інноваційні проєкти і публікує різноманітні наукові та навчально-методичні матеріали.

Файл:Перший бал історико-побутових танців у Лівадійському палаці (Ялта-2006).jpg
Перший бал історико-побутових танців у Лівадійському палаці (Ялта, 2006)

Розробила оригінальні методики навчання й виховання. Обґрунтувавши позитивний досвід виховання толерантності підлітків з метою використання його у сучасній виховній практиці[49], запровадила освітній проєкт «Історико-побутові танці для дітей та молоді як соціокультурна форма виховання» і започаткувала відродження балів у Лівадійському та Масандрівському палацах м. Ялти і загалом у Криму. Унаслідок широкого резонансу після спеціального телевізійного репортажу Віри Фролової та Віктора Уллянкіна[7] у м. Ялті утворились ще 2 осередки — клуб «Феєрія»[50] і «Дворянське гніздо»[51], що продовжили тематику балу. Згодом до них додався колектив Лівадійської санаторної школи-інтернату[52]. Почали утворюватись клуби історико-побутових танців і в інших містах Криму, причому не тільки для дітей та молоді (м. Євпаторія[53]), а й дорослих[54] (м. Сімферополь). Форма балу в Криму модифікувалась до масового соціально-культурного заходу, в якому одночасно взяли участь і діти, й дорослі (м. Феодосія, 2019)[55].

Підтримувала розширення проєкту і стала співорганізатором балів у колишньому маєтку Н. Барятинської у м. Ялті (2008—2014 рр.)[56]. Згодом в Криму розгорнувся республіканський фестиваль «Кримський вальс», який став проводитись серед випускників шкіл. Перший такий захід відбувся 28 квітня 2012 року. У ньому взяли участь 438 випускників з 25 районів і міст автономії[57].

3 липня 2020 року телевізійний репортаж В. Фролової про бал історико-побутових танців у Лівадійському палаці 2006 року посів I місце на міжнародному конкурсі творчості «Млечный путь»[Note 2] у номінації «Педагогічні проєкти» (керівник — С. Авраменко)[58].

2015 року в м. Ялті разом зі студентами розпочала інноваційний освітній проєкт «Модель системної роботи  підвищення мотивації учнів початкових класів до навчання», метою якого стало вироблення й апробація інноваційної педагогічної моделі навчання учнів. У навчальному експерименті брали участь учні та вчителі гімназії імені Антона Павловича Чехова м. Ялти і батьки дітей. Проєкт висвітлювався засобами масової інформації[59]. Заступник директора гімназії, де відбувалось запровадження проєкту, Олена Бєльська відгукувалась про це так:

« Одним з головних напрямів у системі навчально-виховної роботи в гімназії є робота з обдарованими дітьми, виявлення і розвиток творчого потенціалу наших дітей. У цьому році у нас вперше пройшла міжнародна олімпіада, до якої долучились і учні, і батьки, і студенти ... Діти активно брали участь в цій олімпіаді.
«

— Олена Бєльська, https://www.youtube.com/watch?v=od6rEpHDDSM

Файл:Фото газети Час Таврійського.2. jpg.jpg
Час Таврійського. Випуск 2

Працюючи з 2016 року доцентом кафедри журналістики в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського (м. Київ), запровадила освітній проєкт "Student Media Center «Crimea»[60], в межах якого відбувалось розроблення й апробація комплексу заходів з впливу на розвиток самосвідомості, національної гідності української молоді; забезпечення успішної професійно-творчої діяльності студентів спеціальності «Журналістика»; упровадження практико-орієнтованої моделі підготовки журналістів. Усі навчальні роботи студентів публікувались у створеній газеті «Час Таврійського», яка виходила друком та online, і стали основою для створення документальних фільмів. Мови студентської медійної продукції — українська, англійська, німецька, російська.

2020 року проєкт став використовувати online-версію на платформі Blogger[61].

Науковці С. Л. Кузьміна та А. К. Досенко, описуючи використання практико-орієнтованої моделі базової підготовки журналістів, запровадженої С. Авраменко, вказали на розроблення і застосування оригінальної методики освіти в галузі журналістики, та на досвід, який потребує подальшого наукового вивчення і вироблення методичних рекомендацій для використання його позитивних компонентів у системі сучасної журналістської освіти[60].

Елементи інтерактивної роботи зі студентами університету демонструвались на національному телеканалі ТСН 1+1[62] в межах спеціального репортажу про початок вступної кампанії для абітурієнтів з окупованих територій Донбасу та Криму. За принципову позицію в питаннях інформаційної безпеки, наполегливу роботу в інтересах свободи слова нагороджена подякою Міністерства інформаційної політики України (2018)[63].

Керувала науково-дослідною роботою студентів : 2017 року в проведенні круглого столу «Тарас Шевченко: вчора, сьогодні, завтра» у Національній академії внутрішніх справ за її керівництва підготовлено доповіді студентів та статті до збірника матеріалів[64], репрезентації[65]; 2018 року на міжнародному освітньому порталі опубліковано наукові[66][67][68][69][70] та художньо-публіцистичні статті студентів[71][72][73][74].

Використання результатів досліджень іншими вищими навчальними закладами[ред.]

На основі досліджень С. Авраменко з метою виховання толерантності студентів філологічного факультету у Севастопольському національному технічному університеті розроблено та апробовано спеціальний курс англійською мовою[5]. Керівник наукової школи етнопедагогіки та історії педагогіки Редькина Л. вказує на результати такого використання:

« ... вивчена динаміка зміни толерантних / інтолерантності установок в молодіжному середовищі та виявлено особливості ціннісних орієнтацій у сфері діяльності дитячих і молодіжних організацій. Це передбачає свідому орієнтацію на культурні традиції минулого як на актуальні цінності і культивування традиційних етнічних форм життя, побуту, соціальної форми громадської організації дітей та молоді в історично обумовлених способах їх соціалізації
«

Дослідження С. Авраменко згадували у власних роботах Л. Єфименко — аналізуючи наукові праці, в яких започатковано розв'язання проблеми комунікативної толерантності і на які вона спиралась[75], К. Гнатовська — вивчаючи формування толерантності в сучасної студентської молоді[76]. На нього також посилаються вчені В. Гупаловська та І. Чорноба — при вивченні толерантності як особистісної властивості[77], Н. В. Завернико і Т. Соловйова — у дослідженні виховання толерантності у школярів як умови розвитку інклюзивної освіти в Україні[78], А. Галичанська — аналізуючи узгодженість міжпоколінної взаємодії в сім'ї[79], А. Костовська — розглядаючи проблеми мовно-толерантного висвітлення теми переселенців в українських інтернет-ЗМІ[80].

Теоретичні положення наукової роботи С. Авраменко використано 2018 року О. Пономарьовою для обґрунтування результатів дослідження проблеми діагностики сформованості толерантності старшокласників[81].

Громадська діяльність[ред.]

Упродовж 2000—2016 років була позаштатним кореспондентом телеканалу «Ялта—ТВ» (редактор спеціальних телерепортажів[24], після переїзду до м. Києва — режисер-консультант відеороликів соціальної реклами для дітей, зокрема в роботі студентів І курсу Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського та учнів гімназії № 19 м. Києва «Ти зможеш! Ми в тебе віримо!», яка посіла перше місце у XIII Mіжнародному конкурсі для дітей та молоді «Поколение одарённых» у номінації «Відео» (Москва, 2020)[82].

Нагороди[ред.]

Має диплом переможця конкурсу «Учитель року — 1998» Шевченківського району м. Запоріжжя; почесні грамоти ученої ради Кримського державного гуманітарного інституту (2000), Міністерства освіти та науки Автономної Республіки Крим (2005), священного синоду Української православної церкви (2006), Управління у справах сімʼї та молоді Ялтинської міської ради (2006), Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) (2012), диплом ІІ Міжнародного конкурсу наукової літератури «Золотий корифей» у м. Ростові-на-Дону (Російська Федерація) (2013); диплом переможця Всеросійського дистанційного конкурсу з міжнародною участю «Кращий педагогічний досвід» (2015)[83].

Отримала подяки Міністерства інформаційної політики України (2018)[63] і міжнародного освітнього проекту INTOLIMP.ORG (Могильов—2019, 2020)[63][9].

Нагороджена дипломами за керівництво конкурсними роботами у номінаціях: «Педагогічні проєкти» (міжнародний творчий конкурс «Млечный путь»[Note 2]. Воронеж—2020, I місце)[84] і «Відео» (XIII Міжнародний конкурс для дітей та молоді «Поколение одарённых». Москва—2020, I місце)[85].

Родина[ред.]

Заміжня, має сина[86].

Примітки[ред.]

  1. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «Citation/CS1».
  2. ↑ 2,0 2,1 «Млечный Путь» — международный конкурс творчества для детей и педагогов с бесплатным участием и ускоренными сроками подведения итогов. Международный характер проекту придает география участников и членов жюри, представляющих разные страны — Россию, Беларусь, Казахстан, Украину, Литву, Чехию. Организаторы — интернет-портал «Млечный Путь» (mlechny-put.ru) и Центр дистанционных конкурсов детского творчества «Компас» (ЦДКДТ «Компас», г. Воронеж).

Джерела[ред.]

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  2. ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 Помилка скрипту: Не існує модуля «Citation/CS1».
  3. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  4. ↑ 4,0 4,1 4,2 Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  5. ↑ 5,0 5,1 Редькина, 2017, с. 11.
  6. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  7. ↑ 7,0 7,1 7,2 Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  8. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  9. ↑ 9,0 9,1 Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  10. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  11. ↑ 11,0 11,1 11,2 11,3 Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  12. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».[неавторитетне джерело]
  13. ↑ 13,0 13,1 Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  14. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  15. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  16. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  17. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  18. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  19. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  20. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  21. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  22. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  23. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  24. ↑ 24,0 24,1 24,2 Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  25. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  26. ↑ Авраменко С. М. Сучасний школяр-підліток у контексті виховання толерантності / С. М. Авраменко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. — Зб. статей. — Ялта: РВВ КДГІ, 2005. — Вип. 7. — Ч. 1. — 200 с. — С. 3–9.
  27. ↑ Авраменко С. М. Формування особистості людини шляхом гармонійного поєднання розвитку основних сфер людської сутності — одне із нагальних питань сучасного навчально-виховного процесу / С. М. Авраменко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. — Зб. статей. — К.: Пед. преса, 2001. — Вип. 3. — Ч. 2. — 310 с. — С. 292—298.
  28. ↑ Авраменко С. М. Сучасний школяр-підліток у контексті виховання толерантності / С. М. Авраменко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. — Зб. статей. — Ялта: РВВ КДГІ, 2005. — Вип. 7. — Ч. 1. — 200 с. — С. 3–9.
  29. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  30. ↑ Авраменко С. М. Мовленнєва особистість майбутнього вчителя в аспекті толерантності / С. М. Авраменко // Зб. наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини / [ред. кол.: Побірченко Н. С. (гол. ред. та інші)]. — Умань: ПП Жовтий, 2010. — Вип. 2. — 268 с. — С. 138—143.
  31. ↑ Авраменко С. М. Толерантність як комунікативна категорія / С. М. Авраменко // Вісник СевНТУ: зб. наук. пр. Серія: Педагогіка. — Севастополь, 2011. — Вип. 124/2011. — 228 с. — С. 38–41.
  32. ↑ Авраменко С. Н. Роль православной традиции в духовно-нравственном становлении личности / С. Н. Авраменко // Сб. материалов международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы научно-методической подготовки будущих педагогов в системе дошкольного и начального образования 19-20 апреля 2001». — Минск, 2001. — Ч.1. — С.135‒138.
  33. ↑ Авраменко С. Н. Формирование личности — один из насущных вопросов современного учебно-воспитательного процесса / С. Н. Авраменко // Сб. материалов научно-практической конференции. — Барнаул, 2001. –Ч.2. — С.150‒155.
  34. ↑ Авраменко С. М. Сучасний школяр-підліток в контексті виховання толерантності: матеріали міжнар. науково-практич. конф. ["Розвиток освіти в поліетнічних регіонах"], (20–23 квітня 2005 р.). — Ялта: РВВ КГУ, 2005. — 283 с. — С. 13–19.
  35. ↑ Авраменко С. М. Аксіологічний підхід до вивчення феномена толерантності у сучасній науці: матеріали міжнар. науково-практич. конф. ["Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України"], (23‒25 вересня 2010 р.). — Ялта: РВВ КГУ, 2010. — Ч. 3. — 284 с. — С. 196—201.
  36. ↑ Авраменко С. М. Управління якістю освіти дитячих громадських організацій: сучасні підходи до вивчення проблеми: матеріали міжнар. науково-практич. конф. ["Сучасна освіта та інтеграційні процеси — досвід, проблеми, перспективи"], (17 листопада 2010 р.). — Краматорськ: Донецька державна машинобудівна академія, 2010 р. — 200 с. — С. 7–11.
  37. ↑ Авраменко С. М. Психологічні особливості формування толерантності дітей молодшого шкільного віку: матеріали всеукр. науково-практич. конф. ["Дні науки − 2010"], (17 листопада 2010 р.). — Миколаїв: Національний університет кораблебудування імені адм. Макарова, 2010. — 36 с. — С. 20–21.
  38. ↑ Авраменко С. М. Сутність методичного забезпечення діяльності дитячих громадських організацій: матеріали VІ міжнародної науково-практич. конф. ["Розвиток наукових досліджень 2010"], (22–24 листопада 2010 р.). — Полтава: Вид-во «Інтерграфіка», 2010. — 140 с. — С. 8–9.
  39. ↑ Авраменко С. М. Духовно-моральний потенціал традиційних релігій у формуванні толерантності майбутніх педагогів: матеріали ХХVІІІ міжнародної науково-практичної конференції ["Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості"], (26 листопада 2010 р.). — Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2010. — 288 с. — С. 41−43.
  40. ↑ Авраменко С. М. Результати дослідження виховання толерантності підлітків у діяльності дитячих та молодіжних громадських об'єднань Криму середини ХХ — початку ХХІ століття: матеріали міжнародної науково-практичної конференції ["Тенденції розвитку вищої освіти в Україні: європейський вектор"], (15–16 березня 2012 р.). — Ялта: РВНЗ КГУ, 2012. — Ч. 4. — 256 с. — С. 3–6.
  41. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  42. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  43. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  44. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  45. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  46. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  47. ↑ Редькина, 2017, с. 46.
  48. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  49. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  50. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  51. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  52. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  53. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  54. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  55. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  56. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  57. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  58. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  59. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  60. ↑ 60,0 60,1 Помилка скрипту: Не існує модуля «Citation/CS1».
  61. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  62. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  63. ↑ 63,0 63,1 63,2 Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  64. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  65. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  66. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  67. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  68. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  69. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  70. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  71. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  72. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  73. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  74. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  75. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  76. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  77. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  78. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  79. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  80. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  81. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  82. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  83. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  84. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  85. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  86. ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».

Дивитись також[ред.]

Посилання[ред.]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Авраменко Світлана Миколаївна

This article "Авраменко Світлана Миколаївна" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Авраменко Світлана Миколаївна.

👍🏻 Facebook Facebook Page

🐤 Twitter Follow us on Twitter !


Read or create/edit this page in another language[ред.]

Отримано з https://uk.everybodywiki.com/index.php?title=Авраменко_Світлана_Миколаївна&oldid=62669
License CC BY-SA 3.0
Powered by MediaWiki