You can edit almost every page by Creating an account. Otherwise, see the FAQ.

Автотрофне людство

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Автотрофне людство – концепція Володимира Вернадського і рух групи активістів, заснований на ній, що здійснює науковий експеримент над собою із впровадження живлення способом симбіозу між організмом людини і мікрофлорою кишечника.

Історія виникнення концепції[ред.]

Вважається, що на Володимира Вернадського сильно вплинули голодомори в Україні, особливо в 1933 році. Люди гинули від голоду в країні, яка найбагатша природними ресурсами. Аби уникнути подібних втрат, він написав працю про автотрофність людства і створив теорію, в якій пропонував людству перейти на нову форму харчування - автотрофне живлення. Також з 1933 року Порфирій Іванов почав своє практичне загартування, маючи на меті побудувати життя без потреби в їжі та знайти в природі засоби до безсмертя.

Концепція Вернадського за працею "Автотрофність людства"[ред.]

Автотрофність людства — поняття, запропоноване Володимиром Вернадським для позначення гіпотетичного процесу отримання людством їжі й енергії без споживання рослинних і тваринних організмів. Вернадський припускав можливість перетворення людини з істоти соціально гетеротрофної на істоту соціально автотрофну.

Вернадський стверджував у своїй праці про шлях людства у майбутньому до наукового пошуку нових форм харчування. Землеробство зі зрсотанням населення Землі не зможе забезпечити все людством, тому Вернадський запропонував шукати нові форми харчування на основі синтезу бактерій у людському організмі. Такі бактерії зокрема входять до складу флори кишечника людини. Люди із синтезом їжі від флори є автотрофні істоти, бо харчуються речовинами, синтезованими у власному організмі. Проблемою є знайти практичні методи переходу від гетеротрофного до автотрофного живлення. На погляд Вернадсього, автотрофні люди отримають новий шлях духовного розвитку, відновиться біологічна і соціальна еволюція людини.

Еволюція людства[ред.]

Людство в концепції автотрофного людства розглядається в процесі еволюції, у вигляді мільйонів послідовних поколінь, що слідують один за одним від матері до сина.

С.2. «Близько десяти поколінь до нас великий флорентійський натураліст Ф. Реді (1626 – 1698), лікар, поет, людина високої духовної культури, перший висловив нову думку… Ф. Реді стверджував: усякий живий організм походить від іншого живого організму… Його остаточно ввів в нашу побудову космосу Л. Пастер (1822-1895), великий француз, людина родинного розумового і душевного складу з Ф. Реді. Без сумніву, потрібно представляти себе в геології людством у вигляді мільйонів послідовних поколінь істот, що слідують один за одним від матері до сина без перерви, істот, морфологія і функції яких час від часу піддавалися різкій зміні».

С.3. «Залишаючись на грунті науки, ми повинні визнати, що: 1) ніде і в ніяких явищах, що відбуваються або коли-небудь мали місце в земній корі, не було знайдено слідів самозародження життя; 2) життя, яким воно нам представляється в своїх проявах і в своїй кількості, існує неперервно з часу утворення найдревніших геологічних відкладів, з часу архейської ери; 3) нема жодного організму серед сотень тисяч різних вивчених видів, генезис котрих не відповідав би принципу Реді».

«В даний час ми не можемо з наукової точки зору розглядати життя на нашій планеті інакше, як вираз єдиного явища, існуючого без перерви з часу найдавніших геологічних епох, сліди яких ми можемо вивчати. Протягом всього цього часу жива речовина була різко відділена від неживої матерії. Людина нерозривно зв'язана в одне ціле з життям усіх живих істот існуючих чи таких, які коли-небудь існували». Протягом усього цього часу жива речовина була різко відділена від неживої матерії. Людина нерозривно пов'язаний в одне ціле з життям усіх живих істот, що існують або коли-небудь існували.

С.4. «Людина пов'язана із цим цілим ще завдяки харчуванню. Цей новий зв'язок, як би він не був тісний і необхідний, зовсім іншого порядку, ніж невпинне чергування поколінь живих істот. Правда, що цей зв'язок становить частину великого геохімічного явища — кругообігу хімічних елементів в біосфері, викликаного харчуванням організованих істот».

Залежність людей від їжі і голод[ред.]

Голод мас у концепції автотрофного людства розглядається рушійною силою суспільства. Автор торкається голодомору в Україні в 1933 році, в результаті якого загинули понад 10 мільйонів людей. Він звинувачує комуністичну владу, яка зробила соціальну помилку. С.4. «В даний час основним фактом життя є неминучість і можливість, властива людині, будувати і підтримувати існування і недоторканність свого тіла тільки засвоєнням інших організмів або продуктів їхнього життя. Хімічні сполуки, створені таким шляхом в земній корі, їй потрібні й необхідні для її існування, але людський організм не може їх сам виробляти. Він повинен їх шукати в навколишньому середовищі, знищувати інші істоти або використовувати їхню біохімічну роботу. Він умирає, якщо не знаходить у земній корі інших живих істот, якими міг би харчуватися.

Очевидно, що все життя людини, весь її соціальний устрій протягом усього ходу історії визначається цією необхідністю. Зрештою, саме це нездоланне прагнення управляє світом людини, будує і всю її історію, і все її існування. Останнім чинником є голод, який стає нещадною рушійною силою соціального ладу суспільства. Суспільна рівновага підтримується лише невтомною працею, і вона завжди нестійка. Великі перевороти в суспільних строях, помилки, вчинені на цьому грунті, завжди приводили до жахливих наслідків. В даному аспекті наша цивілізація завжди перебуває на краю прірви. В даний час сотні тисяч людей вмирають або животіють в Росії внаслідок нестачі харчування, а мільйони інших — більше 10 – 15 млн. — стали жертвами вчинених соціальних помилок. Ніколи раніше неміцність людського існування не була настільки ясна і привид занепаду і навіть падіння людства не був настільки ясно відображений у зворушених душах».

Проблема харчування і виробництва треба переглянути на основі науки[ред.]

5. «Глибока зміна соціальних і політичних ідей, що сталася внаслідок нових досягнень, колосальна, і це вже починають бачити. Проблеми харчування і виробництва повинні бути переглянуті. Внаслідок цього обов'язково настане переворот у самих соціальних принципах, які керують суспільною думкою».

Роль бактерій в історії[ред.]

С9. «Більше 30 років тому російський біолог С. Н. Виноградський вніс в цю картину нову важливу рису, яка доводить ще більшу складність будови живого цілого. Він відкрив існування живих автотрофних істот, позбавлених хлорофілу. Це істоти невидимі, бактерії, яких багато в грунтах, у верхніх шарах земної кори, вони проникають у глибокі товщі всесвітнього океану. Незважаючи на їхні мікроскопічні розміри, їхнє значення в економіці природи величезне завдяки вражаючої сили їхнього розмноження. Їх величезне розмноження, незрівнянно більше розмноження одноклітинних зелених водоростей, змушує розглядати їхнє існування як явище, по порядку своєму родинне з життям зелених рослин. Бактерії, відкриті С. Н. Виноградським, незалежні в своєму харчуванні не тільки від інших організмів, але безпосередньо і від сонячних променів. Вони вживають для побудови свого тіла хімічну енергію хімічних земних сполук, мінералів, наприклад багатих киснем. Цим шляхом вони виробляють у біосфері величезну геохімічну роботу, як розкладаючи ці сполуки, так і створюючи, як наслідок цього розкладання, нові синтези. Їхня роль значна в історії вуглецю, сірки, азоту, заліза, марганцю і, ймовірно, багатьох інших елементів нашої планети. Не підлягає сумніву, що вони складають частину того ж єдиного цілого моноліту — життя, в який входять всі інші організми, бо вони є їхньою їжею, використовуючи в свою чергу їхні покидьки».

Відкриття землеробства[ред.]

12. «Відкриття землеробства, зроблене більш ніж за 600 поколінь до нас, вирішило все майбутнє людства. Змінюючи цим шляхом життя автотрофних зелених організмів на земній поверхні, людина тим самим створила такий важіль для своєї діяльності, наслідки якої в історії планети були незліченні. Людина цим шляхом оволоділа усією живою речовиною, не тільки зеленими рослинами, так як саме ці останні визначають життя всіх інших істот. Мало-помалу людина змінила живу речовину згідно з рішенням і метою свого розуму. Завдяки землеробству вона себе в своєму харчуванні звільнила від стихійної залежності від живої навколишньої природи.

Грунтуючись на цій великій перемозі, людина знищила «незайману» природу. Вона внесла в неї масу невідомих, нових хімічних сполук і нових форм життя — культурних порід тварин і рослин. Вона змінила перебіг усіх геохімічних реакцій. Зовнішній вигляд планети став новим і прийшов у стан безперервних потрясінь. Але людині не вдалося до цих пір досягти в цьому новому середовищі необхідної забезпеченості свого життя. В сучасній соціальній організації існування навіть більшості є незабезпеченим. Розподіл багатств не дає головній масі людства умов життя, що відповідають ідеалам моральним і релігійним».

Запаси сирих матеріалів зменшуються[ред.]

Прогнози щодо вичерпання матеріальних сирих матеріалів підтвердилися. Запаси природи обмежені

12. «Нові тривожні факти, що зачіпають основи його існування, з'являються останнім часом. Запаси вихідних для його існування сирих матеріалів, мабуть, зменшуються з ходом часу. Якщо їх споживання буде збільшуватися з тією ж швидкістю, як раніше, положення стане серйозним. Через два покоління можна чекати залізного голоду; нафта почне зникати ще раніше, питання про кам'яне вугілля може через кілька поколінь зробитися трагічним. Те ж саме чекає більшість інших первинних основ цивілізації, матеріальної культури. Кам'яновугільний голод здається особливо тривожним, так як саме вугілля дає людині енергію, необхідну для її суспільного життя в теперішній його формі. Це Явище неминуче, бо людина швидко знищує у вигляді вугілля запаси вихідної для культури сировини, що утворилися протягом міріад століть. Для скільки-небудь помітного нового їх накопичення треба було б такий же величезний час. Ці запаси неминуче обмежені».

Комуністична система і наука[ред.]

Комуністична і соціалістична система не використовує науку для розвитку суспільства, не враховує її соціальну роль, тому ми стали жертвами комуністичної ідеології, в результаті маємо економічний провал комуністичної системи, який незаперечний. Він привів до декомунізації в багатьох країнах.

13. «Проблема, яка в даний час постає перед людством, чітко виходить за межі суспільної ідеології, створеної соціалістами і комуністами всіх шкіл, які в своїх побудовах упустили цілющий дух науки, її соціальну роль. Наше покоління стало жертвою спроби втілення цієї ідеології, як це очевидно з трагічних подій в моїй країні, однією з найбагатших у світі природними ресурсами. А в результаті ми маємо загибель і голод величезної кількості людей і економічний провал комуністичної системи, що представляється незаперечним».

14. «Для вирішення соціального питання необхідно підійти до основ людського могутності — необхідно змінити форму харчування і джерела енергії, які використовуються людиною». «Вирішення цих проблем малюється як результат успіхів фізико-хімічних наук. Вже з давніх пір наука в своєму пошуку істини прагне знайти нові форми енергії у світі та створити великі хімічні синтези органічної речовини. Можна прискорити цей науковий рух, створюючи нові методи дослідження, але зупинити його неможливо. Бо немає сили на Землі, яка могла б утримати людський розум в його прагненні, раз він збагнув, яке у даному випадку значення істин, які перед ним розкриваються».

«Безпосередній синтез їжі, без посередництва організованих істот, як тільки він буде відкритий, докорінно змінить майбутнє людини. Вирішення цієї задачі турбувало уяву вчених з часу великих успіхів, досягнутих органічною хімією; по суті, це невисловлена, але невідступна мрія працівників лабораторій. Її ніколи не втрачають з поля зору. Без сумніву, трапляється, що наукове відкриття втрачається або отримує практичне здійснення, застосування в житті лише довго після того, як було зроблено. Але можна бути впевненим, що така доля не спіткає синтез їжі. Відкриття цього синтезу чекають, і його великі наслідки в житті не забаряться проявитися».

Створення людини як автотрофної істоти[ред.]

17. «Що означав би подібний синтез їжі в житті людей і в житті біосфери? Його створення звільнило б людину від її залежності від іншої живої речовини. З істоти соціально гетеротрофної вона стала б істотою соціально автотрофною. Наслідки такого явища в механізмі біосфери були б величезні. Це означало б, що єдине ціле — життя — знову розділилося, з'явилося третє, незалежне її відгалуження. В силу цього факту на земній корі з'явилося б у перший раз в геологічній історії земної кулі автотрофна тварина — автотрофне хребетне. Нам зараз важко, можливо неможливо, уявити собі всі геологічні наслідки цієї події; але очевидно, що це було б увінчанням довгої палеонтологічної еволюції, стало б не дією волі людини, а проявом природного процесу. Людський розум цим шляхом не тільки створив би нове велике соціальне досягнення, але ввів би в механізм біосфери нове велике геологічне явище. 18. Потрібно вже зараз готуватися до розуміння наслідків цього відкриття, неминучість якого очевидна. Лише окремі мислителі передчувають наближення нової ери. Вони по-різному уявляють її наслідки. Їхня інтуїція знаходить себе вираз у художніх образах, у романах. Деякі з них дивляться на майбутнє тривожно і трагічно, інші малюють його собі великим і прекрасним. Це процес творчий, а не анархічний. Зрештою майбутнє людини завжди здебільшого створюється нею ж самою. Створення нової, автотрофного істоти дасть їй досі відсутні можливості використання її вікових духовних прагнень; воно реально відкриє перед нею шлях кращого життя».

Мікробіологія і людина[ред.]

Спираючись на мікробіологію як науку, прихильники концепції стверджують, що безпосередній біологічний синтез, про який говорив Вернадський, можливий через бактерії кишечника. Концепція Вернадського про автотрофне людство отримала зараз практичне підтвердження завдяки досягненням сучасної мікробіології.

Симбіоз організму і флори кишечника[ред.]

Симбіоз організму і флори, як вважають прихильники концепції автотрофного людства, можливий для людини. Бактерії можуть живитися простими речовинами: вуглекислота, вода тощо. Одна частина бактерій розщеплюється на білок тощо, інша частина бактерій розмножується шляхом ділення. Білок бактерій у травній системі розщеплюється на амінокислоти, які проходить через епітеліальний покрив ворсинок і потрапляють у кров, далі транспортуються до клітин.

Бактерії синтезують білок, необхідний для існування людини, а людина живить бактерії простими речовинами. Людина з симбіозом організму і флори може не потребувати і не вживати рослинну і тваринну їжу. Такий організм живиться сам від себе, будучи майже закритою системою. Після виникнення симбіозу і початку автотрофного живлення, як передбачається, активізуються розвиток: еволюційний, фізичний, психічний, енергетичний тощо.

Живлення бактерій під час голодування[ред.]

Бактерії перероблюють їжу на білок, котрий розщеплюється на амінокислоти, з яких клітини виробляють новий білок. Коли організм гетеротрофної людини голодує, мікрофлора споживає спочатку вмерлі клітини організму людини, потім живі клітини хазяїна. Вага тіла поступово зменшується щодня, тіло виснажується, вага тіла досягає недопустимого рівня, після якого настає смерть.

Всередині людини, що живиться рослинною їжею, існує відповідна автотрофна флора. Бактерії перероблюють рослинну їжу на білок, потім гинуть, білок розщеплюється на амінокислоти, з яких клітини будують білок, властивий організму. Коли організм голодує, бактерії живуть за рахунок простих речовин: вуглекислий газ, азот, вода тощо. Прості речовини виробляються при розщеплені амінокислот, при диханні організму. Із простих речовин бактерії синтезують білок. Білки при окисленні виділяють енергію. Люди з таким організмом переходять на автотрофне живлення, вага тіла не зменшується щодня, а зберігається.

Щоб перейти з гетеротрофного живлення на автотрофне, пропонується не вживати їжу тваринного походження (мясо, риба, яйця тощо) щодня, а вживати тільки рослинну їжу (овочі, фрукти, зернові тощо) завжди. Слід практикувати такий режим харчування приблизно рік, щоб зникла гетеротрофна мікрофлора, а утворилася нова автотрофна.

Обмін білків і енергії в організмі[ред.]

Обмін білків[ред.]

Білки служать основним будівельним матеріалом клітин. У травній системі всякого живого організму є бактерії, вони відіграють вважливу роль у травленні. У травному тракті бактерії перероблюють усяку їжу на білки, як у жуйних тварин бактерії переробляють целюлозу на білок. Ці білки входять до складу цитоплазми бактерій. Одна частина бактерій у травному тракті розщеплюється на складові частини (білок тощо), інша частина бактерій розмножується шляхом ділення. Білок бактерій у травному тракті розщеплюється на амінокислоти, котрі потрапляють у кров через епітелій ворсинок, і далі йдуть до клітин організму. Рештки їжі виводяться назовні через товсту кишку. У клітинах з амінокислот синтезуються білки, властиві організму. Всі хімічні реакції в клітинах відбуваються під дією каталізаторів білків-ферментів. Одночасно білки клітин і частина амінокислот розщепляється до кінцевих продуктів: вуглекислого газу, води тощо. Продукти розпаду і надлишок води виводиться з організму через нирки, легені і шкіру.

Нестаток одних органічних речовин поповнюється за рахунок інших. Ці процеси відбуваються в печені під дією ферментів. Білки можуть перетворюватися в жири і вуглеводи, деякі вуглеводи можуть перетворюватися в жири, а жири – у вуглеводи. Нестаток білків не можна замінити вуглеводами і жирами, бо білки будуються тільки з амінокислот, а амінокислоти не утворюються з вуглеводів і жирів. Обмін білків доводить, що тварина і людина не може жити без бактерій.

Мікрофлора є джерело енергії в організмі[ред.]

Енергія мікрофлори не щезає, а перетворюється з потенціальної в інший вид, у теплову енергію. Органічні речовини – білок, вуглеводи, жири – перетворюються в енергію, вона використовується на підтримання постійної температури організму. При цьому виділяються прості речовини: вуглекислий газ і вода. Простими речовинами живляться бактерії. Очевидно, почуття холоду організмом запускає механізм перетворення потенціальної енергії мікрофлори з потенціальної енергії в кінетичну, тобто в теплову. Це явище використовується в загартуванні організму холодом, зокрема водою. Холодна вода страшить людину перед обливанням холодною водою, а коли вона покупається в холодній воді, їй робиться дуже тепло в тілі й хороше почуття. Це знають люди, які загартовуються зимою в льодяній воді, наприклад. «моржі». Це явище люди використовують споконвіку для зміцнення здоров’я. Холодне повітря загартовує також. Якщо ходити без сорочки літом і зимою щодня, то в організмі постійно буде утворюватися тепло, Іванов назвав це тепло «внутрішнім». Для зміцнення здоров'я пропонується людям загартовуватися, щодня обливатися холодною водою двічі, вранці і ввечері. Особливо корисно обливати ноги холодною водою до колін, щоб ноги були гарячі завжди, горіли від тепла. Це буде оздоровлювати все тіло. Можна ходити босим по землі, снігу щодня. Людина стає незалежна від одягу.

Токсини і їх виведення з організму[ред.]

Токсини[ред.]

Токсини різні попадають в організм разом із їжею, водою, ліками, хімічними добавками, консервантами, повітрям. Вони поступово накопичуються в організмі. В процесі травлення продуктів жирних, солодких, м’яса залишаються токсичні продукти, вони не встигають вивестися з організму.

Існування токсинів в організмі доводить такий факт. Коли організм вживає багато поживних речовин (білок, жири, вуглеводи) і їхній вплив на організм переважає і приглушує вплив токсинів, тоді мікрофлора не страждає і організм почувається добре. А коли надходження поживних речовин в організм припиняється і організм голодує, тоді в кров активно поступають токсини, вони пригнічують мікрофлору, відчуття в організму таке, як від отруєння справжніми токсинами: нудота, блювота тощо.

Токсини з часом накопичуються, можуть викликати різні хвороби. Тому токсини треба постійно виводити з організму. Токсини пригнічують ріст і розмноження мікрофлори кишечника, і це робить неможливим автотрофне живлення. Тому токсини необхідно виводити із організму, зберігаючи і збільшуючи мікрофлору, необхідну для існування автотрофного живлення. Це є перше завдання для існування автотрофного живлення.

Виведення токсинів[ред.]

Токсини виводяться ефективно таким шляхом.

1. Випалювання голодом. Для цього проводять сухе голодування без води – до 3 — 6 діб. Часто голодують з водою 10 — 40 діб і більше.

2. Вимивання водою. Під час голодування робити очищення кишечника теплою водою клізмою щодня. Після сухого голодування бажано вживати фруктові, овочеві соки, розведені з водою, протягом 2 діб, потім соки нерозведені, потім сиру рослинну їжу.

3. Їжа повинна бути сира рослинна: овочі, фрукти. Їжа повинна бути подібна до їжі жуйних тварин. Не бажано вживати їжу солодку, жирну, білкову, варену, м’ясо, бо через неї накопичуються токсини. Можна вживати протерті овочі і фрукти. Пам’ятати, що це їжа для бактерій мікрофлори.

4. Циклічне голодування є ефективний засіб постійного виведення токсинів. Робимо сухе голодування якийсь час, а потім вживаємо їжу якийсь час за індивідуальними можливостями. Це один цикл. Потім цикл повторюється. Тривалість голодування збільшувати поступово за індивідуальними можливостями, під наглядом досвідченого учителя.

5. Лікувальне голодування. Група учених дієтологів, яка займалася лікувальним голодуванням, зробила вагомий внесок у перехід до автотрофного живлення. Це доктор Герберт Шелтон і Поль Брег з Америки, проф. Ніколаєв Ю. С. та інші. Вони практично довели, що голодування є простий, природний, найефективніший засіб виведення токсинів з організму, які є причиною всякої хвороби. Під час голодування організм відпочиває від перетравлювання їжі, надходження токсинів в організм припиняється, він направляє всі сили на виведення токсинів з організму.

Автофагія — процес перетравлення клітиною власних органел та ділянок цитоплазми за допомогою лізосом. Автофагія потрібна для позбавлення від старих і пошкоджених частин, а також може активуватись в умовах голодування. Автофагія є самопоїдання клітин. В цьму процесі сміття клітин перетворюється в амінокислоти і білок, необхідний для організму. Цей процес запускає одноденне голодування. В результаті періодичного голодування організм очищається від шлаків, рештків клітин, токсинів тощо. Японський учений Есінорі Осумі отримав Нобелівську премію по біології і медицині в 2016 році за дослідження автофагії.

В Америці в «Силіконовій долині» виник рух «Ми не їмо», учасники руху голодують 2,5 доби щотижня ради фізичного і психічного здоров'я. Число учасників досягає 40 тисяч і швидко збільшується.[1]

Практика автотрофних людей[ред.]

Система автотрофного живлення Іванова Порфирія Корнійовича[ред.]

Система автотрофного живлення Іванова Порфирія Корнійовича будується на основі сухого голодування. Спочатку треба пройти підготовчий період: оздоровитися за системою Іванова, виконувати п'ять заповідей. Треба навчитися жити без їжі і води 42 години щотижня. Треба перейти на вегетаріанство, сироїдіння, очистити організм від токсинів. Іванов учить, що бути без їжі треба шість діб, а на сьому добу їсти. Так пробувати бути без їжі два тижні, потім місяць. Якщо це зробити зразу важко, то можна до цього підходити поступово. Можна спочатку вживати їжу 4, 3, 2, потім одну добу. Можна спочатку робити сухе голодування 4, 5, потім шість. Іванов говорить про перехід на автотрофне живлення: «Нам доведеться їсти в тиждень в одну неділю один місяць, його треба завоювати досвідом, потім протерпіти шість місяців, і слідом за цим самим рік, і зовсім розпрощатися із цією їжею. Це буде завоювання для всього світу безсмертя. Воно робилося і робиться на указаному місці, там де всі умови є отримати можливість, щоб життя без потреб засяяло в людях. Ми виженемо цю смерть як таку. Ми не будемо вмирати більше так ось, а ми будемо жити вічно. Це є наше діло». Праці Іванова. 1983.02.с91. Указане місце є наше райське місце в Оріхівці. Під час сухого голодування шість діб організм періодично щотижня живе за рахунок автотрофного живлення частину тижня, а частину тижня живе за рахунок рослинної сирої їжі. Це система поступового переходу з соціально гетеротрофного стану на соціально автотрофний стан. Ніхто нікого не примушує і не просить переходити на автотрофний стан. Людство саме стає автотрофним свідомо поступово.

Група автотрофних людей праноїдів[ред.]

У світі є група близько тисячі чоловік, які досягли автотрофного стану, не вживають їжу багато років. Вони називають себе пранаїдами, сонцеїдами. Вони будують свої системи пранічного живлення на основі релігії йогів. Вони пояснюють життя без їжі з точки зору містичних тонких енергій, вищих сил. Більшість людей не можуть зрозуміти і прийняти це пояснення. Потрібно пояснити ці процеси з точки зору науки. Хоча вони базуються на релігії, вони досягли значних успіхів, вони показали людству на практиці, що може бути симбіоз організму і мікрофлори кишечника, завдяки якому люди можуть жити без їжі рослинної і тваринної. У них є корисний для людства досвід, людство дякує їм. Інформацію про них можна знайти в пошуковій системі Google. Іванов сказав про релігію йогів, що це є шлях не наших людей. Іванов є далекий від релігії. Шлях наших людей є науковий. Праноїдіння не дає безсмертя фізичного тіла, а дає активне довголіття. Серед людей, котрі багато часу живуть без їжі і передають свій досвід всім бажаючим, є Джасмухін, Баранова Зінаїда Григорівна.[2]

Система Ольги Подоровської[ред.]

Ольга Подоровська пояснює механізм життя без їжі фізіологічними процесами в організмі з точки зору науки. Вона стверджує, що «на Землі все знаходиться в симбіозі», тобто в співіснуванні. В організмі людини в кишечнику є багато різних бактерій, між організмом і мікрофлорою кишечника є симбіоз. Тонкий кишечник обробляється лугами й іншими хімічними речовинами, «бактерії гинуть», розщеплюються на складові частини (білок тощо). Білок від бактерій в кишечнику розкладається на амінокислоти, вони через кров потрапляють до клітин, із них будується білок, властивий організму. В кишечнику утворюється слиз, умерлі клітини, цим живляться бактерії. Система Подоровської складається з двох процесів: спалювання і вимивання. При голодуванні організму відбувається спалювання всіх токсинів тощо. При вимиванні відбувається виведення токсинів з організму.[3]

Актуальність автотрофного стану[ред.]

Чому перехід на автотрофний стан треба робити зараз? Природа дає нам все для життя, але сили природи вичерпаються скоро, приблизно через 20 – 30 років. Глобальні екологічні проблеми виникають і будуть виникати, наприклад, збереження клімату, життя. Населення Землі росте дуже швидко, якісної їжі не буде вистачати на всіх людей, люди будуть гинути масово. Тому ми всі вимушені зменшувати потреби їжі вже зараз, ставати автотрофними, щоб людство вижило потім. Ми всі повинні зберегти природу, а вона збереже людей. Автотрофні люди стають незалежні від речей і особи, вони стають вільні.

Джерела[ред.]

  • Вернадский В. И. http://vernadsky.lib.ru/e-texts/archive/Vernadsky V.I. – Avtotrofnost – Chelovechestva.html Автотрофность человечества. Русский космизм / Владимир Иванович Вернадский.- М.: Педагогика-Пресс, 1993. – С. 288–303. (рос).
  • Вернадский В. И. О пределах биосферы // Изв. АН СССР. ОМЕН. Сер. геол. – 1937. – №1. – С.З-24. (рос).
  • Реймерс Н. Ф. Экологический словарь терминов http://rejmers.ru/a/55-avtotrofnost-chelovechestva.html. (рос).
  • Белянська В. Як правильно голодувати. Народні і наукові методи лікувального голодування. – М: Современный литератор, 2002. – 320 с. (рос).
  • Малахов Г. П. Очищення організму. – изд. 2. – СПб.: АО «Комплекс». 1995. – 360 с. (рос).
  • Малахов Г. П. Голодування. – СПб.: «Невский проспект», 2003. – 192 с. (рос).
  • Поль Брег. Диво голодування. 1996. (рос).
  • Цузмер А. М. Биология: человек и его здоровье. – М.: «Просвещение». 1990. (рос).
  • Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. – Том 3. – М: Медицина. 1973. (рос).

Посилання[ред.]

Примітки[ред.]

  1. Автофагія.https://www.youtube.com/watch?v=QkExkVB-WkU
  2. Баранова Зінаїда Григорівна — Пошук Google
  3. https://www.youtube.com/watch?v=0Ia36H4L6MY


This article "Автотрофне людство" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Автотрофне людство.



Read or create/edit this page in another language[ред.]