Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять

Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять
Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять
	(Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.)
	[[Файл:{{#property:p158}}\|180px]]
	[[Файл:{{#property:p154}}\|180px]]
Загальна інформація
Країна	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Дата створення	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Попередні відомства	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Замінено на	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Керівне відомство	Державне агентство водних ресурсів України
Штаб-квартира	10001, м. Житомир, вул. Київська, 81
Кількість співробітників	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Річний бюджет	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Начальник управління	Азима Василь Іванович
Підвідомчі органи	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Ключовий документ	[1] Положення «Про Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять »]
Код ЄДРПОУ	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
	Помилка скрипту: Не існує модуля «Mapframe маркер розташування».

Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять (БУВР Прип'яті)[ред.]

Бюджетна неприбуткова організація, яка належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів — Державного агентства водних ресурсів України. Юридична адреса: 10001, м. Житомир, вул. Київська, 81.

Основні завдання[ред.]

забезпечення реалізації державної політики у сфері управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів у межах суббасейну річки Прип'ять району басейну річки Дніпро та Житомирської області;
спрямування та координація діяльності організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, з питань управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів у межах суббасейну річки Прип'ять району басейну річки Дніпро та Житомирської області.

Нормативно-правова база[ред.]

Структура апарату БУВР Прип'яті[ред.]

Відділ використання водних ресурсів та моніторингу вод

Відділ водних об'єктів та техногенно-екологічної безпеки

Відділ експлуатації водогосподарських систем

Гідрогеолого-меліоративна партія

Лабораторія моніторингу вод та ґрунтів

Відділ економіки

Відділ бухгалтерського обліку та звітності

Відділ механізації, енергозбереження та охорони праці

Головний ревізор

Провідний юрисконсульт

Провідний інженер з підготовки кадрів

Провідний фахівець із зв'язків з громадськістю та пресою

Провідний інженер із застосування комп'ютерів

Водогосподарські організації[ред.]

Назва організації	Начальник	Адреса	Телефон	Сайт
Житомирське міжрайонне управління водного господарства	Дяченко Анатолій Миколайович	10029, м. Житомир, проспект Незалежності, 55а,	(0412) 41-96-53	zmuvg.gov.ua
Бердичівське міжрайонне управління водного господарства	Наумчук Володимир Михайлович	13308, с. Мирне, Бердичівський район, вул. Козацька, 151,	(04143) 2-03-38	bmuvg.gov.ua
Новоград-Волинське міжрайонне управління водного господарства	Бонковський Іван Павлович	11706, Новоград-Волинський, вул. Гетьмана Сагайдачного, 236,	(04141) 3-77-35	nvmuvg.gov.ua
Олевське міжрайонне управління водного господарства	Шиш Зоя Миколаївна	11050, смт. Нові Білокоровичі, вул. Першотравнева, 38,	(04135) 6-39-96	ouvg.gov.ua
Радомишльське міжрайонне управління водного господарства	Іщук Петро Михайлович	12201, м. Радомишль, вул. Микгород, 1,	(04132) 4-22-51	rmuvg.gov.ua
Пулинське міжрайонне управління водного господарства	Кучер Віталій Адамович	12001, смт. Пулини, вул. М. Грушевського, 17,	(04131) 3-23-86	chmuvg.gov.ua

Експлуатація водогосподарських систем[ред.]

Основним завданням служби експлуатації водогосподарських систем є збереження технологічної цілісності меліоративних систем та проведення комплексу експлуатаційних робіт щодо підтримання цих систем в робочому стані.
Забезпечує контроль за проведенням щорічної інвентаризації всіх водогосподарських меліоративних об'єктів та ведення паспортизації міжгосподарських меліоративних систем. Надані міжрайонними управліннями водного господарства матеріали паспортизації узагальнюються і надаються Держводагентству України.
Веде роботу щодо впровадження у виробництво більш удосконаленої передової технології експлуатації меліоративних систем та впроваджуються досягнення науки.
Проводиться робота щодо здійснення єдиної технічної політики водного господарства.
Ведеться постійна робота з керівниками господарств та землекористувачами щодо необхідності виконання ряду гідротехнічних заходів для покращення родючості землі та підтримання необхідного водно-повітряного режиму ґрунту на меліорованих землях.
Проводяться спільні наради спеціалістів відділів агропромислового розвитку, керівників сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та спеціалістів міжрайонних управлінь водного господарства щодо збереження меліоративного комплексу Житомирської області та недопущення порушення технологічної цілісності меліоративних систем.

«Меліорація це засіб докорінного поліпшення природних умов. Перші відомості про осушувальні роботи відносяться до Х — ХV ст. Необхідність меліорації земель в Україні обумовлена природними умовами, несприятливими для організації стабільного сільськогосподарського виробництва. Так, Західні і північні області розташовані у перезволоженій зоні, де річна сума опадів перевищує сумарне випаровування. У зоні Полісся, в умовах відносно високої густоти населення, орні землі, значна частина яких постійно чи періодично затоплена або перезволожена, складають 30-40 % від загальної площі земельних угідь. В останні роки тут спостерігаються значні паводки та повені, внаслідок чого знищується близько третини врожаю. Отже, створити і підтримувати стабільну базу продовольства та сировини для промисловості у нашій країні без меліорації земель практично неможливо. Саме тому протягом багатьох років держава надавала великого значення меліорації земель, вкладаючи у її розвиток значні капіталовкладення.» Без здорової землі, без зелених насаджень, без чистої води не буде чистої їжі, чистого повітря, не буде життя."^[1]

Використання водних ресурсів та моніторингу вод[ред.]

Забезпечується систематизація звітності по використання води за формою № 2 ТП-водгосп (річна), перевіряє їх достовірність, узагальнює та аналізує результати державного обліку використання водних ресурсів та надає пропозиції Держводагентству щодо наповнення державного водного кадастру за розділами «Поверхневі водні об'єкти» і «Водокористування»;
Аналізується якість поверхневих вод та сповіщає органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, організовує розроблення оперативних та довгострокових прогнозів зміни екологічного стану водних об'єктів, а також надає результати Держводагентству;
Розглядаються та готуються пропозиції територіальному органу Держводагентства щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування (проекти дозволів або відмов), погодження нормативів водопостачання, погодження меж зон санітарної охорони водних об'єктів;
Готуються матеріали для розроблення плану управління суббасейном річки Прип'ять;
Виконуючи своє призначення в природі, водне середовище одночасно є безпосереднім функціональним елементом господарських механізмів інфраструктури міської житлово-комунальної служби, сільського, лісового й рибного господарств, транспорту, промисловості тощо. Особливе значення водопостачання виконує в задоволенні потреб нормального життєзабезпечення населення. Інтенсифікація водогосподарчої діяльності й антропогенного впливу на водний басейн скрізь порушила природні умови формування водного середовища −підземних водних горизонтів і поверхневих водних басейнів.

«Різке збільшення масштабів експлуатації поверхневих і підземних вод, масові явища деградації малих річок, зменшення їхньої водності, забруднення та евтрофікація водосховищ, збільшення нерівномірності стоку (сезонної, багаторічної), кількості катастрофічних паводків і їх екологічних наслідків вимагає постановки комплексних досліджень стану водних об'єктів. Оптимальною за структурою, змістом та завданнями системою таких досліджень є моніторинг стану поверхневих і підземних вод, річкових систем, інших водних об'єктів та визначення тенденцій зміни стану водних ресурсів і водних об'єктів під впливом природних та антропогенних чинників, прогнозування їх поведінки в майбутньому й обґрунтування комплексу оптимізаційних заходів».^[2]

Лабораторія моніторингу вод та ґрунтів[ред.]

проводить оцінку меліоративного стану осушуваних земель і виявлення причин та тенденцій його змін;
оцінку ефективності меліоративних заходів;
оцінку якості ґрунтових, дренажних вод;
оцінку впливу меліорації на якість та родючість ґрунтів;
прогнозування стану меліорованих земель;
ведення обліку та оцінка меліоративного стану осушуваних земель і технічного стану меліоративних систем;
моніторинг якості поверхневих вод;
проводить кризовий моніторинг водних об'єктів.

Водні об'єкти та техногенно-екологічна безпека[ред.]

У межах суббасейну річки Прип'ять району басейну річки Дніпро:

готуються пропозиції Держводагентству, органам виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо розробки державних цільових і регіональних програм з питань управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів;
приймається участь у розробленні плану управління суббасейну річки Прип'ять;
узагальнюються та аналізуються дані про водогосподарську і гідрологічну обстановку та надає оперативну інформацію Держводагентству;
забезпечується у межах компетенції контроль за дотриманням встановлених режимів роботи водосховищ, водогосподарських систем і каналів;

У межах Житомирської області:

приймається участь у виконанні державних цільових програм з питань водного господарства, гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів та здійсненні заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь;
організовується виконання робіт, пов'язаних з мінімізацією наслідків шкідливої дії вод, зокрема шляхом забезпечення від підтоплення, протипаводкового і протиповеневого захисту сільськогосподарських угідь, а також сільських населених пунктів;
здійснюється у межах повноважень, передбачених законом, разом з іншими органами виконавчої влади заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, зменшення руйнівних наслідків повеней, забезпечення безаварійного пропуску паводкових вод та льодоходу;
забезпечується робота функціональної підсистеми протипаводкових заходів Єдиної системи цивільного захисту;

Річка Прип'ять[ред.]

Річка Прип'ять належить до числа великих річок України, найбільша за площею басейну, довжиною і водністю права притока Дніпра. Річка Прип'ять є транскордонною річкою України, протікає на території двох держав: України та Республіки Білорусь. Довжина річки Прип'ять становить 775 км, у межах України 254 км, площа водозбору -114,3 тис. кв. км, із них в межах України 68,366 тис. кв. км.

Річка Прип'ять бере початок між селами Будники та Рогові Смоляри Любомильського району на Волинській височині.(У межах Волинської області до басейну р. Прип'ять належать 59 рік довжиною від 10 до 50 км, чотири — від 50 до 100 км і чотири (Прип'ять, Турія, Стохід, Стир) — понад 100 км.) Через 204 км нижче за течією Прип'ять перетинає державний кордон з Республікою Білорусь, де тече понад 500 км по Поліській низовині в слабо вираженій долині в районі Пінських боліт розділяючись на притоки. Останні 50 км Прип'ять знову протікає на території України і впадає в декількох кілометрах від м. Чорнобиль Іванківського району Київської області у річку Дніпро (Київське водосховище). Живлення ріки змішане: у весняний період основним джерелом є талі снігові води, в літньо-осінній — дощі, в зимовий — підземні води. Значна кількість опадів в басейні викликає високий стік. Середньорічний модуль стоку Прип'яті в межах Волинської області становить 3,14 л/сек·км кв. Найбільші витрати води пов'язані з весняним сніготаненням та інтенсивними літньо-осінніми дощами. 9 квітня 1962 р. на ст. Річиця була зафіксована максимальна витрата води на Прип'яті в межах області (183 м куб/сек). Весняний підйом рівня води починається в березні. Весняна повінь триває в середньому 50-70 днів. Найбільша середня витрата води становить 139—164 м куб/сек, а сумарний шар стоку за повінь — 36-78 см. Поміж початком повені, її інтенсивністю та тривалістю на р. Прип'яті є тісний зв'язок. Ранньою весною поступово тане сніг, збільшується інфільтрація, а весняна повінь стає тривалою і низькою. Пізньої весни, коли сніг тане дуже швидко, утворюється нетривала, але висока повінь.^[3]

Прип'ять має добре розвинуту гідрографічну сітку (10,5 тис. річок та струмків). Більшість приток повністю або частково каналізовані. Правобережні притоки течуть, в основному, територією України, лівобережні — Республікою Білорусь. Найбільші притоки річки Прип'ять в межах України — Горинь,Турія, Стир, Стохід, Уборть, Ствига, Словечна, Жолонь та Уж.

Найбільші притоки річки Прип'ять в межах Республіки Білорусь- Віть, Лань, Случь, Цна та Ясельда. Суббасейн річки Прип'ять розташований у межах 7-ми областей України: Житомирській, Волинській, Рівненській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській.

Басейнова рада річки Прип'ять[ред.]

Державним агентством водних ресурсів України у відповідності зі ст.133 Водного кодексу України та Наказом Мінприроди України від 26.01.2017 № 23 сформовано басейнову раду річки Прип'ять.

Це перший крок до шляхів вирішення екологічних проблем всього басейну річки, а не окремих її частин. Зміни що відбуваються у водній галузі впроваджують європейську модель управління водними ресурсами. Головним завданням басейнової ради має стати спільна підготовка плану управління річковим басейном, досягнення цілей водної політики, зокрема доброго екологічного стану поверхневих та підземних вод. Головою басейнової ради річки Прип'ять одноголосним рішенням зборів обрано — заступника голови Житомирської обласної державної адміністрації Олексія Ясюнецького, його заступником — Василя Азиму — начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять .

Примітки[ред.]

↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».

Посилання[ред.]

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.

Джерела[ред.]

https://zhitomir.info/news_177993.html<nowiki>

This article "Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять.

Facebook Page

🐤 Twitter Follow us on Twitter !

Read or create/edit this page in another language[ред.]

Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять in English

[1] Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».

[2] Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».

[3] Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».

[1]

[2]

[3]

Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять

Зміст