Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса
Хто ми?[ред.]
Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса (далі – БУВР Тиси) є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі розвитку водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів – Державного агентства водних ресурсів України (далі – Держводагентство).
БУВР Тиси у межах своїх повноважень відповідно до законодавства забезпечує у межах басейну р. Тиса реалізацію державної політики у сфері управління, використання, збереження та відтворення водних ресурсів, розвитку водного господарства, експлуатації водних об'єктів, гідротехнічних споруд, державних меліоративних систем, вирішує разом з органами виконавчої влади та іншими організаціями, установами, підприємствами питання забезпечення населення і галузей економіки водними ресурсами.
Як ми організовані?[ред.]
Виконання покладених виробничих завдань БУВР Тиси здійснює через Берегівське, Виноградівське, Мукачівське, Тячівське, Ужгородське міжрайонні управління водного господарства, які здійснюють управління водними ресурсами, забезпечують догляд та утримання в робочому стані водозахисних споруд та меліоративних систем на території Закарпатської області.
БУВР Тиси у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, територіальним сектором Держводагентства України, територіальними органами Мінприроди, ДСНС, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами, організаціями і підприємствами.
Чим ми управляємо?[ред.]
Ми здійснюємо управління водогосподарським комплексом Закарпатської області:
770,1 км водозахисних дамб;
303,0 км берегоукріплень;
183,7 тис. га осушених земель;
0,9 тис. га зрошених земель;
1032 гідротехнічні споруди;
34 насосні станції (продуктивністю 108,3 м3/с, потужністю 18,7 тис. кВт);
50 автоматизованих гідрометеорологічних станцій;
9426 річок (сумарною довжиною 19723 км);
584 ставки; 44 озера;
7 водосховищ; 1339 км каналів;
70 водомірних гідрометричних постів;
Що ми робимо?[ред.]
Ми забезпечуємо державне управління водними ресурсами в басейні р. Тиса:
- реалізацію державної політики у сфері використання, збереження та відтворення поверхневих вод, забезпечення потреб населення і галузей економіки водними ресурсами;
- виконання довгострокових комплексних програм щодо забезпечення надійної експлуатації водогосподарських систем та гідротехнічних споруд, а також здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії вод у межах сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист цих територій;
- реалізацію заходів щодо розвитку водного господарства і меліорації земель, експлуатації об'єктів державного водогосподарського комплексу та міжгосподарських меліоративних систем у Закарпатській області.
Управління водними ресурсами[ред.]
Територія області перерізана густою мережею рік. Середня густина річкової сітки – 1,7 км/км2. Всього в області протікає 9426 річок, сумарною довжиною 19723 км. Загальна довжина 155 річок, кожна з яких довша ніж 10 км, становить 3,43 тис. км. З них річки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину більш як 100 км кожна. Загальна протяжність річки Тиси – 966 км, з них: в межах України – 262,4 км. На території області вона приймає праві притоки річок Косівська, Тересва, Теребля, Ріка. Всі вони належать до басейну річки Тиса, яка є найбільшою лівобережною притокою ріки Дунай. Загальні водні ресурси басейну річки Тиса в межах України складають 13,3 км3 в середній за водністю рік, при цьому 7,92 км3 є місцевим стоком.
Управління в галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів в БУВР Тиси здійснює відділ водних ресурсів, обліку використання вод та моніторингу довкілля, який забезпечує виконання заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними; моніторинг потреб населення та галузей економіки у водних ресурсах; функціонування системи державного моніторингу вод. Державний облік водокористування на нинішньому етапі здійснюється шляхом щорічного збирання, аналізу та узагальнення даних про забори води для використання всіма галузями економіки та водопостачання населення, про фактичне використання вод та їх втрати, обсяги скиду забруднених стічних вод, а також інших даних, що характеризують параметри використання вод.
Починаючи з 1990 р. відмічається поступове зменшення використання свіжої води (переважно на виробничі та сільськогосподарські потреби), а також зменшення об'єму скиду забруднених стічних вод у поверхневі водойми. Це пояснюється скороченням промислового та сільськогосподарського виробництва.
Найбільшими споживачами води є підприємства житлово-комунального господарства області (65% від загального використання води по області) та сільського господарства (30% від загального водоспоживання). Втрати води при транспортуванні у 2015 р. становили 6,899 млн м3 (30% від загального водоспоживання). Найбільші показники втрат води при транспортуванні у ММКП «Мукачівводоканал», ТОВ «Водоканал Карпатвіз» та Виноградівського ВУЖКГ. Великий обсяг втрат води зумовлений застарілими мережами водопостачання, які потребують невідкладного ремонту та переоснащення. Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм і надалі залишаються об'єкти житлово-комунальних підприємств області, якими у 2015 році було скинуто в поверхневі водойми 2,329 млн м3 забруднених стічних вод, або 96% від загального скиду забруднених стоків по області. Всі існуючі каналізаційні очисні споруди комунальних підприємств потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності та впровадження більш передових технологій очищення стічних вод.
Значної шкоди транскордонній річці Тиса наносить засмічення земель водного фонду різного виду відходами (ПЕТ-пляшками, деревиною, побутовим сміттям та ін.), що створює загрозливу екологічну і паводкову ситуацію та проблеми на кордоні з іншими країнами.
З метою здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними БУВР Тиси бере участь у розробці та реалізації державних, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, заходів, спрямованих на оздоровлення водних об'єктів, організовує роботи з поліпшення екологічного стану водних об'єктів та по догляду за ними. Зокрема, протягом 2015 року силами водогосподарських організацій області спільно з місцевими громадами та неурядовими громадськими організаціями області відновлено та впорядковано 30 природних водних джерел та витоків річок.
У зоні діяльності Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса функціонують 2 лабораторії – лабораторія моніторингу вод та ґрунтів БУВР Тиси та лабораторія моніторингу вод та ґрунтів Закарпатської гідрогеолого-меліоративної партії Виноградівського МУВГ.
Відповідно до Програми державного моніторингу довкілля, затвердженого наказом Держводгоспу України №14 від 10.02.2015 р., Програми моніторингу довкілля Закарпатської області на 2014–2018 роки, затвердженої рішенням сесії обласної ради від 31.10.2014 року № 1081, лабораторією моніторингу вод та ґрунтів БУВР Тиси ведеться посилений гідрохімічний, радіологічний моніторинг якості поверхневих вод в 32 пунктах спостереження, дев'ять з яких транскордонні.
Міжнародний моніторинг здійснюється також згідно з угодами між Урядом України та Урядами Угорської Республіки, Словацької Республіки та Румунії з питань охорони якості прикордонних вод у басейні р.Тиса. При виборі пунктів спостереження особлива увага акцентувалася на транскордонних водотоках уздовж кордонів з країнами Європейського Союзу.
Одним із перспективних напрямів моніторингу якості поверхневих вод є введення в дію автоматизованої станції якості води в м.Тячів. Станція в автоматичному режимі вимірює 9 показників (температура води, водневий показник, електропровідність, розчинений кисень, амоній-іони, цинк, мідь, кадмій, свинець).
Крім цього відслідковується стан роботи каналізаційно-очисних споруд комунальних підприємств області та водокористувачів, які здійснюють скиди стічних вод в поверхневі водні об'єкти. Фізичним та юридичним особам надаються послуги виконання гідрохімічних аналізів зворотних вод та проводяться відбори проб для визначення щільності, вологості та гранулометричного складу ґрунтів при влаштуванні водозахисних дамб.
Експлуатація водогосподарських систем та гідротехнічних споруд[ред.]
Експлуатаційна діяльність басейнового управління спрямована на:
- організацію експлуатації міжгосподарських об'єктів меліоративних систем та водогосподарських споруд в цілях забезпечення пропуску паводків та умов для отримання врожаїв сільськогосподарських культур на меліорованих землях;
- забезпечення нагляду за станом меліорованих земель, технічне вдосконалення меліоративних систем та водогосподарських споруд, підвищення технічного рівня їх експлуатації, впровадження досягнень науки, техніки та передового досвіду;
- надання землекористувачам технічної допомоги в питаннях експлуатації внутрішньогосподарської меліоративної мережі та гідротехнічних споруд на ній;
- забезпечення складання поточних і перспективних планів ремонту, реконструкції і покращення меліоративних міжгосподарських та водогосподарських об'єктів;
- розроблення заходів і планів ремонтно-експлуатаційних робіт по підготовці систем до вегетаційного періоду.
Виходячи з вищенаведених завдань, відділ експлуатації водогосподарських систем БУВР Тиси щороку забезпечує виконання завдань наказу Держводагентства України «Про основні напрямки роботи та завдання з експлуатації водогосподарсько-меліоративного комплексу», а також заходи і основні показники з підготовки водогосподарсько-меліоративного комплексу до сталого функціонування в осінньо-зимовий період та підготовки меліоративних систем до вегетаційного періоду. Зокрема, вартість виконаних ремонтно-доглядових робіт в 2015 році становила 4,7 млн грн.
Міжрайонними управліннями водного господарства здійснюється поточний ремонт на міжгосподарській мережі, ремонтно-доглядові роботи та систематично проводяться заходи з підготовки об’єктів до пропуску повеней та роботи в осінньо-зимовий період. Зокрема, щорічно здійснюється очистка каналів від намулу об’ємом близько 70 тис. м3, окошування близько 2,5 тис. га каналів і дамб, вирубка чагарнику на площі понад 600 га, а також проводиться побілка, фарбування конструкцій та маркування близько 900 гідротехнічних споруд. Багато споруд меліоративних систем, мережі транспортувальних і водоскидних каналів були побудовані наприкінці XIX – на початку XX століття, через це питання реконструкції меліоративних мереж є дуже актуальним.
На території діяльності БУВР Тиси міжрайонними управліннями водного господарства експлуатуються меліоративні осушувальні системи загальною площею 183,7 тис. га, каналізовані русла, канали довжиною 1339 км.
Найбільші осушувальні системи Закарпатської області – Берегівська, Латорицька, Батарська, Сальвінська та осушувальна система «Чорний Мочар». На системах побудовано 674 гідротехнічні споруди – шлюзи-регулятори, донні водовипуски, переїзди, мости, інші споруди. Саме ця цілісна інженерна інфраструктура міжгосподарської мережі забезпечує відведення паводкових і надлишкових вод та регулювання водного режиму.
Берегівська осушувальна система[ред.]
Берегівська осушувальна система розташована в Берегівському, Ужгородському та Мукачівському районах Закарпатської області і є міжнародною польдерною системою на території двох держав України й Угорської Республіки. Загальна водозбірна площа системи 88 тис. га, на території області 54 тис. га і 34 тис. га – на території Угорської Республіки. Берегівська осушувальна система на території України налічує 337,7 км магістральних каналів, 133,9 км водозахисних дамб, 172 гідротехнічні споруди, 14 насосних станцій.
У міжпаводковий період вода із системи самопливом скидається в річки Тиса та Латориця, а в період паводків, коли рівень води в річках вищий від рівнів у каналах і шлюзи в дамбах указаних річок закриваються, внутрішні води із системи скидаються стаціонарними, а за необхідності і пересувними насосними станціями. Переваги Берегівської системи не лише в тому, що води з площі 50,2 тис. га скидаються в річки Тиса і Латориця, а й в тому, що її канали можна поповнити водою за рахунок подачі води на обводнення через шлюз-регулятор у канал Верке з р. Боржава, шляхом підпору її русловою греблею, побудованою на річці Боржава, а також за рахунок подачі води на зволоження з р. Тиса за допомогою насосної станції двобічної дії № 21-Б в с. Саловка. Сьогодні Берегівська осушувальна система є однією з найбільших польдерних систем України, а насосна станція № 1 БОС – найбільша в західному регіоні України.
Латорицька осушувальна система[ред.]
Латорицька осушувальна система розташована у правобережній долині р. Латориця на території Ужгородського і Мукачівського районів. В західній частині система межує із Словацькою Республікою, на сході – із селами Зняцево та Червеньово, на півночі – із селами Струмківка, Холмці і Руські Комарівці, на півдні межею є русло р. Латориця. Загальна площа осушення системи – 20,8 тис. га. Вся площа осушена гончарним дренажем. Система налічує 182,1 км магістральних каналів, 103,5 км водозахисних дамб, 93 гідротехнічні споруди, 10 насосних станцій. Довжина масиву близько 30 км, ширина – від 1,5 до 7 км. Ґрунти в основному підзолисті на алювіальних глинах і суглинках. Основними магістральними відкритими водоприймачами на системі є канали Камарочі, Слатина, Циганівка, Глибокий, Солотвинський, Вела, які забезпечують скид поверхневих вод із системи в р. Латориця.
У період паводків на р. Латориця внутрішні води з польдера перекачуються стаціонарними насосними станціями. Для зволоження сільськогосподарських угідь вода подається пересувними насосними станціями.
Для ефективного використання меліорованих земель проводиться захист їх від затоплення паводковими водами, а також своєчасне відведення поверхневих і ґрунтових вод протягом року. З цією метою у заплаві р. Латориця та на її притоках побудовано систему дамб.
Сальвінська осушувальна система[ред.]
Сальвінська осушувальна система розташована в правобережній заплаві річок Тиса та Сальва на території Виноградівського району Закарпатської області. Загальна площа осушених земель становить 18,8 тис. га, із них гончарним дренажем – 14,9 тис. га. Довжина системи близько 20 км при найбільшій ширині 12 км.
Гідрографічна мережа масиву осушення складається із р. Сальва та її приток річок Бельва, Вербовець, Семердек, Онок. Живлення річок відбувається в основному за рахунок атмосферних опадів. Унаслідок випадання сильних опадів та малої пропускної спроможності р. Сальва і її приток, землі системи періодично перезволожувались, що часто призводило до вимокання сільськогосподарських культур, порушення строків посіву і, як наслідок, до низької врожайності. Для захисту заплавних земель від затоплення паводковими водами і створення необхідних умов для їх осушення в період з 1965 до 2005 року проведено регулювання р. Сальва і її приток, реконструкцію існуючих дамб уздовж річок Сальва і Вербовець, обвалування лівого берега р. Боржава, реконструкцію правобережної дамби р. Тиса.
Загальна довжина всіх каналів системи становить 585,8 км, у тому числі міжгосподарських 118,4 км. Система також налічує 68,2 км водозахисних дамб, 13,0 км берегоукріплень, 128 гідротехнічних споруд.
Батарська осушувальна система[ред.]
Батарська система розташована в лівобережній заплаві р. Тиса, яка виступає як водоприймач і включає в себе осушені землі, розміщені в межах 11-ти сільських рад Виноградівського району Закарпатської області. Рельєф території системи рівнинний із загальним ухилом заплави до русла річки. Гідрографічна мережа складається із зарегульованих річок Старий Батар, Новий Батар, Паладь, Фекете-Віз, Клиновський і ділянки р. Тур. Основними провідними каналами на системі є магістральні канали Старий Батар і Новий Батар.
Площа осушення Батарської системи становить 19,4 тис. га, у тому числі гончарним дренажем –15,3 тис. гектарів. Система налічує 159,1 км магістральних каналів, 43 км відрегульованих водоприймачів, 132,3 км водозахисних дамб, 225 гідротехнічних споруд, 18,8 км берегоукріплення дамб і берегів, 3 насосні станції.
Ця система самопливна і залежить від рівнів води в р.Тиса, у паводкові періоди спостерігається часткове підтоплення сільськогосподарських угідь. Для захисту від затоплення населених пунктів Королево, Теково, Сасово побудована захисна дамба та кріплення.
Система побудована разом з комплексом насосних станцій, що дає змогу проводити двобічне регулювання. Для контролю за меліоративним станом осушених земель на Батарській системі побудовано 10 гідромеліоративних створів.
Осушувальна система «Чорний Мочар»[ред.]
Осушувальна система «Чорний Мочар» розташована в Мукачівському та Берегівському районах. Загальна площа системи – 13,3 тис. га. В історичних хроніках з 1364 року масив земель Чорного Мочару згадується як гігантський водно-болотний комплекс, що розміщений на Закарпатській низовині між містами Берегово та Мукачево і являє собою безстічну, плоску котловину з важкосуглинковими водонепроникними ґрунтами, оточену пагорбами з північної, східної та південної сторони. Наприкінці XIX – на поч. XX сторіччя на цьому масиві була побудована мережа водоскидних каналів і магістральний канал Високобережний (30 км) для відведення води в р. Латорицю.
Через недостатню пропускну спроможність каналів не забезпечувалось відведення паводкових вод, сільськогосподарські угіддя використовувались нераціонально, тому система потребувала реконструкції. З метою регулювання поверхневого стоку паводкових вод у 1955–1964 роках побудовані чотири водосховища на гірських потоках з сумарним об'ємом 13,8 млн м3.
Основне призначення водосховищ меліоративної системи «Чорний Мочар» полягає в тому, щоб зрегулювати паводкові витрати водотоків гірської частини водозабору і цим зменшити транзитні витрати в магістральних каналах осушувальної системи.
Комплексний протипаводковий захист територій[ред.]
Територія області належать до зони розвиненої зливової діяльності, де протягом року неодноразово випадає за короткі проміжки часу 100 мм опадів і більше, які є причиною формування значних, часто катастрофічних паводків. Крім того, в області дуже обмежений фонд земельних угідь, а об'єкти інфраструктури – лінійні споруди транспорту і зв'язку, інші комунікації – розміщені в долинах річок, що при високих паводках веде до зростаючих в часі збитків.
Аналіз окремих аспектів виникнення повеней та паводків і наслідків їх шкідливої дії показує, що, крім природних факторів, великий вплив на їх формування має техногенне навантаження, викликане зменшенням на значних ділянках площі стиглих лісів і зміною їх видового складу, забудовою та результатами господарської діяльності на паводконебезпечних територіях, особливо в горах.
Повені можуть мати руйнівний характер, як ті, що затопили заплаву річки Тиса у 1998, 2001, 2008 та 2010 роках і завдали збитків народному господарству області, власності громадян та навіть призвели до смертельних випадків. Водозахисні дамби, починаючи з 1863 р., побудовані в різний час за різними технологіями, на різну висоту і, згідно з діючими нормативами, окремі ділянки не забезпечують надійний захист від шкідливої дії вод.
Поверхня гребенів і укосів окремих дамб деформована опадами і транспортними засобами. Відмітки гребенів, у результаті різних вимог до висоти під час будівництва, через просідання дамб та з інших причин на основній частині їх протяжності не забезпечують потрібного перевищення над розрахунковими паводковими рівнями. У подібному стані й інші водогосподарські об'єкти, які потребують змін і реконструкції.
Непрогнозованість часу виникнення та масштабів прояву повеней і паводків у басейні р. Тиса вимагає здійснення обов'язкового комплексу запобіжних заходів, спрямованих на недопущення та мінімізацію шкідливої дії вод.
Саме тому в БУВР Тиси функціонує відділ техногенно-екологічної безпеки, основним завданням якого є організація роботи по запобіганню надзвичайним ситуаціям при формуванні та проходженні паводків, а саме: - запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на гідротехнічних об'єктах та річках басейну річки Тиса;
- організація безаварійного пропуску паводків на підвідомчих БУВР Тиси гідротехнічних спорудах та річках, взаємодія з організаціями, діяльність яких пов'язана з експлуатацією та ремонтом гідротехнічних споруд на них;
- забезпечення надійної експлуатації водогосподарських систем, гідротехнічних споруд і окремих об'єктів інженерної інфраструктури в період паводків;
- здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливої дії вод у межах сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист цих територій;
- забезпечення виконання положень міжнародних угод з питань водного господарства на прикордонних водах.
Фахівці БУВР Тиси спільно з угорськими колегами розробили для Берегівської осушувальної системи Комплексний план дій районних держадміністрацій та сільських рад по захисту населення та територій від шкідливої дії вод, з можливими сценаріями розвитку подій при прориві дамб, з детальним описом заходів для пропуску паводка з мінімальними наслідками. При паводках рівнів 1998 та 2001 років, маючи запас часу 2 доби, необхідне одночасне проведення запобіжних захисних робіт по всій довжині нереконструйованих ділянок, а це близько 50 км. Зокрема, ці ділянки нарощуються мішками із сипучими матеріалами. Одночасно з укладанням мішків необхідне проведення відкачування внутрішніх вод із систем стаціонарними та пересувними насосними станціями. Після паводка 2001 року провідними водогосподарськими проектними інститутами була розроблена «Схема комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області» та на її основі прийнята Кабінетом Міністрів України Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002 – 2006 роки та прогноз до 2015 року. У 2005 році Програма була доопрацьована, вартості робіт приведені до цін 2005 року, і в 2006 році затверджена змінена Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області на 2006 – 2015 роки.
Основними завданнями Програми є:
- створення принципово нової системи протипаводкових споруд;
- проведення реконструкції гідротехнічних споруд, що в комплексі з протипаводковими ємностями спеціального призначення забезпечить інженерний захист об’єктів і населення під час проходження високих паводків;
- забезпечення меліоративного упорядження території на водозаборах;
- будівництво та реконструкція залізничних та автодорожних мостів, підпірних стінок та інших інженерних споруд на автодорогах та залізниці;
- недопущення будівництва житлових будинків і виробничих об’єктів у зонах можливого затоплення, проведення моніторингу показників стану водних ресурсів;
- забезпечення ефективної експлуатації водогосподарських об’єктів та інших інженерних споруд, а також впровадження екологічно безпечних технологій у водному, сільському та лісовому господарстві з дотриманням вимог законодавства. Попри недостатнє фінансування Програми (профінансовано заходів на загальну суму 605,05 млн грн, що становить 41% передбачених коштів) в області побудовано та реконструйовано 129,44 км захисних дамб та 51,85 км берегоукріплень, відрегульовано 8,08 км русел річок та відремонтовано 66 гідротехнічних споруд.
Новозбудовані об'єкти в умовах розвитку високих паводків, які проходили на р. Тиса та її притоках у 2008 і 2010 роках та були близькі до історичного паводка 2001 року, забезпечили надійний захист 97 населених пунктів та 71,6 тис. га сільськогосподарських угідь.
Законом України від 24.05.2012 року № 4836-VІ затверджена Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, яка містить напрямок «Комплексний протипаводковий захист в басейні р. Тиса у Закарпатській області».
За останні роки заходи Програми з державного бюджету практично не фінансувались і проектні та будівельні роботи не виконувались. Недостатнє фінансування також не дозволяє перейти до головного напрямку Програми – будівництва акумулюючих сухих ємностей для трансформування паводкового стоку шляхом зниження рівнів води і витрат під час надзвичайних паводків.
З 2006 року одночасно з державною Програмою в області реалізується спочатку Регіональна програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2006-2015 роки, а потім Регіональна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Тиса в Закарпатській області на 2013-2021 роки. Ця Регіональна програма здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та коштів суб'єктів господарювання, а її об'єктами є русла малих річок, водовідвідних та внутрішньогосподарських меліоративних каналів.
У 2015 році в рамках виконання заходів Регіональної програми виконано робіт на суму 21,29 млн грн. Зокрема, відрегульовано та відновлено русел малих річок та потічків протяжністю 6,9 км, виконано протиерозійні заходи та захист від підтоплення протяжністю 4,624 км, розчищено каналів внутрігосподарських меліоративних систем довжиною 22,328 км та реконструйовано групових водопроводів довжиною 0,55 км.
Паводки, що сталися протягом останніх років, дали можливість перевірити правильність підходів до створення комплексного протипаводкового захисту Закарпатської області та надійність збудованих гідротехнічних споруд. Аналіз збитків від проходження паводків показує, що при проходженні паводка 1998 р. збитки склали 810 млн гривень, історичний паводок 2001 р. (вищий за паводок 1998 р.) – збитки 317 млн гривень, паводок 2008 р. – 169 млн гривень, від паводка 2010 р., який прирівнюється до паводка 1998 р., збитки склали близько 73 млн гривень.
Таким чином, можна зазначити, що ефект від реалізації державної Програми є, хоч вона і недостатньо фінансується, проте іншої альтернативи захисту населених пунктів та території області немає, адже вжиття запобіжних протипаводкових заходів дає змогу зменшити суму збитків та убезпечити населені пункти від руйнівної дії води.
Проектування об'єктів водогосподарської галузі[ред.]
У Басейновому управлінні водних ресурсів річки Тиса функціонує відділ комплексного проектування «Закарпаттяводпроект», створений у 2001 році як окремий підрозділ. Відділ має досвід у проектуванні найрізноманітніших гідротехнічних споруд (близько 100 типів), які призначені для використання природних водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії води на оточуюче середовище, водопостачання та каналізації населених пунктів, поверхневого водовідведення та водозабірних споруд для обводнення та зрошення, водовідведення та водопониження заглиблених споруд та будівель, насосних станцій і інших гідротехнічних споруд.
Для регулювання поверхневого стоку та ведення рибного господарства відділ займається проектуванням окремих во-дойм та комплексу ставків. Також відділ виготовляє паспорти водних об‛єктів.
ВКП «Закарпаттяводпроект» має практичні навички в проектуванні:
- полігонів твердих відходів та рекультивації існуючих сміттєзвалищ;
- протиерозійних, протиселевих та протизсувних споруд.
Відділ співпрацює з місцевими органами влади щодо забезпечення їх робочими проектами для виконання Регіональної програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області. У 2007–2014 роках відділ поповнився новою сучасною комп'ютерною технікою, комплектами електронної техніки для топогеодезичних вишукувань, потужною технікою для тиражування проектної продукції, програмним забезпеченням, має сучасні електронні прилади для вимірювання витрат води поверхневих водотоків. Працівники відділу на високому рівні працюють в таких програмах як AutoCAD, Digitals. Всі ці прилади плюс професійні навички працівників дозволяють якісно виконувати топогеодезичні вишукування різної складності.
Розвиток автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи «Тиса»[ред.]
На території України в басейні р. Тиса паводки досягають великої інтенсивності, що спричиняє затоплення значних територій і завдає великих збитків господарству країн, через які протікає Тиса.
Існуючий у 80-х роках стан служби гідрологічного оповіщення в басейні р. Тиса не міг забезпечити завчасне попередження про проходження і параметри паводків, достатнє для вжиття необхідних заходів щодо захисту господарських об’єктів від затоплення і забезпечення ефективної експлуатації водорегулювальних споруд.
Неефективність тогочасної служби оповіщення була зумовлена як обмеженістю даних із зон інтенсивного формування стоку (гірських і передгірних районів), так і недосконалою технологією спостереження, збору, передачі та опрацювання гідрометеорологічної інформації.
Для підвищення рівня інформативності служби гідрологічного оповіщення необхідно було автоматизувати весь процес. Як урядовий орган, який здійснює заходи щодо запобігання, реагування та мінімізації шкідливої дії вод, Держводгосп України дійшов висновку, що проблема підвищення практичної ефективності служби гідрологічного оповіщення в басейні р. Тиса і зменшення ризику стихійних лих може бути вирішена шляхом створення автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи для прогнозування паводків і управління водними ресурсами в басейні ріки Тиса (АІВС «Тиса»). Поштовхом для створення системи стала Угода між Мінводгоспом УРСР і Держвідомством водного господарства Угорської Народної Республіки на тему «Інформаційно-вимірювальна система для прогнозу паводків і управління водними ресурсами басейнів рік», підписана в м. Будапешт 16 грудня 1986 р.
Основна мета АІВС «Тиса» – оперативне прогнозування гідрографів паводків на ріках басейну за допомогою спеціальних математичного, інформаційного і програмного забезпечень; підготовка достовірної прогнозної інформації про параметри паводка і передача її в автоматичному режимі відповідним службам оповіщення і протипаводковим підрозділам; видача рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо безаварійного пропуску паводків.
Спеціалісти відділу експлуатації АІВС «Тиса» ведуть контроль в реальному часі за гідрометеорологічною ситуацією на водних об'єктах в басейні р. Тиса за допомогою 50 автоматизованих вимірювальних станцій (30 з них – гідрометеорологічні, 13 метеорологічні, 1 контролю якості води в м. Тячів, 4 моніторингу роботи насосних станцій, 2 моніторингу роботи шлюзів).
Передавання даних від автоматизованих гідрометеорологічних станцій забезпечують різні типи зв'язку: 30 станцій використовують безпосередній радіозв'язок з центром збору та обробки інформації БУВР Тиси, 20 станцій використовують дані, що передаються за допомогою супутникового зв'язку. Також введена в дію радіорелейна лінія, яка дала можливість створення надійного швидкісного каналу передачі даних між центром збору і обробки інформації АІВС «Тиса» та міжрайонними управліннями водного господарства для збору і розповсюдження оперативних даних під час паводків, а також для збільшення ефективності робіт по протипаводковому захисту.
У складі системи функціонує спеціальне програмне забезпечення:
- програмне забезпечення для обробки гідрологічної інформації з автоматизованих станцій на території України і Угорщини басейну р. Тиса;
- дані автоматизованих станцій постійно накопичуються в базі даних БУВР Тиси;
- програма «Radar» для роботи з даними метеорологічного радара в м. Нопкор, Угорщина;
- програма для роботи із знімками з метеорологічного супутника «Meteosat»;
- програмне забезпечення HEC-RAS і DIWA для моделювання розвитку повені на основі даних автоматизованих станцій;
- програмне забезпечення ArcGIS для аналізу результатів моделювання та побудови зон затоплення;
- інше допоміжне програмне забезпечення.
На цей час йде робота над впровадженням моделей для прогнозування розвитку паводкової ситуації на річках Закарпаття. Зокрема, на основі даних АІВС «Тиса» та за допомогою прогностичного комплексу DIWA здійснено в тестовому режимі моделювання розвитку паводкової ситуації під час паводків останніх років.
Особливістю цієї моделі є те, що для уточнення результатів прогнозування паводкової ситуації використовуються дані метеорологічних радарів та метеорологічні прогнози. Модель DIWA HFMS включає в себе водозбірну площу трьох країн: України, Угорщини, Румунії.
Функціонування геоінформаційної системи водогосподарських об’єктів Закарпатської області[ред.]
Важливість впровадження ГІС-технологій на державному рівні задекларована в Загальнодержавній цільовій програмі розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, серед завдань і заходів якої визначено впровадження геоінформаційних систем, створення баз даних і систем моделювання паводків. З метою використання сучасних інформаційних та програмних технологій для вирішення проблем водогосподарського комплексу в БУВР Тиси функціонує геоінформаційна система (ГІС) водогосподарських об'єктів Закарпатської області. ГІС – це інформаційно-програмне поєднання електронних карт із базами даних, що містить атрибутивну інформацію про об'єкти на цих картах.
Фахівці відділу ГІС та інформаційного забезпечення розвивають ГІС БУВР Тиси, використовуючи ArcGIS. Великий об'єм невпорядкованої інформації, яка зберігається в паперовому вигляді, систематизовано та внесено до бази даних. Технічна документація щодо водогосподарських об’єктів засканована і разом з цифровими графічними матеріалами під'єднана до бази даних.
Наразі БУВР Тиси має такі напрацювання в сфері ГІС:
- база даних водогосподарських об'єктів формату mdb (Microsoft Access), в якій зібрана інформація про водогосподарські об'єкти Закарпатської області (технічні характеристики, документація), містить близько 3000 об'єктів;
- база даних моніторингу поверхневих вод формату mdb (Microsoft Access), в якій зібрані дані спецводокористування, дані відбору якості води, довідники, інформація по ставкам;
- електронні карти водогосподарських об'єктів Закарпатської області в форматах ГІС Панорама, MapInfo та ArcGIS;
- тематичні карти по напрямках діяльності для потреб відділів БУВР Тиси.
Сучасні інформаційні технології дають можливість вивчення навколишнього природного середовища шляхом обробки даних наземних досліджень, аеро- та космічних фотознімків і матеріалів спектрального аналізу, одержаних зі штучних супутників Землі, просторового аналізу великих масивів даних.
Згідно з Водною Рамковою Директивою ЄС, в рамках співробітництва з Міжнародною Комісією із захисту р. Дунай (ICPDR), здійснюється обмін ГІС-даними між країнами, що мають спільні ділянки рік та інші поверхневі водотоки, що мають транскордонний вплив, а відповідно до Паводкової директиви ЄС, в гео-інформаційну систему внесені зони затоплення історичних паводків 2001, 2008, 2010 років.
Також оцифровані та нанесені в ГІС дамби, берегоукріплення та інші гідротехнічні споруди. Наразі розробляється он-лайн версія інтерактивної карти водогосподарських об'єктів Закарпаття.
Впровадження водної політики ЄС[ред.]
Водна політика Європи спрямована на досягнення доброї якості води і стійкого екологічного стану водних об’єктів. Підписання в 2014 р. Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони, відкриває нові можливості та створює нові стандарти у водогосподарській сфері. Водна Рамкова Директива 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 23 жовтня 2000 року про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики (надалі – ВРД ЄС) визначає основні принципи управління водними ресурсами та шляхи досягнення доброї якості води і безпечного стану річок і водойм.
ВРД ЄС закріплює райони річкових басейнів, визначені не відповідно до адміністративних чи політичних кордонів, а згідно з межами річкового басейну як природного гідрографічного цілісного об’єкта. Управління кожним виділеним річковим басейном здійснюється на основі Плану управління річковим басейном, який повинен містити аналіз стану басейну та чіткі механізми (програму заходів) для досягнення у встановлені терміни цілей, визначених для цього басейну.
ВРД ЄС забезпечує законодавчу базу для досягнення доброго статусу водних об’єктів.
Для поверхневих вод добрий статус визначається добрим екологічним та хімічним статусом. Екологічний статус визначається, в першу чергу, за станом біологічних елементів (риба, донні безхребетні, водна флора). Екологічний статус водного об’єкта оцінюється за п’ятьма класами.
Хімічний статус визначається за вмістом пріоритетних забруднювальних речовин. До них входять важкі метали (кадмій, свинець, нікель, ртуть) та органічні речовини, які є токсичними для живих організмів. Всього до переліку пріоритетних речовин сьогодні віднесено 45 забруднювальних речовин. Хімічний статус оцінюється лише за двома класами.
Для підземних вод добрий статус визначається як добрий хімічний та кількісний статус.
У рамках головування України у Міжнародній комісії із захисту р. Дунай 11 квітня 2011 року в Ужгороді відбулася зустріч міністрів довкілля п'яти країн басейну річки Тиса. Під час зустрічі міністри довкілля Румунії, Сербії, Словаччини, Угорщини й України ухвалили План інтегрованого управління басейном річки Тиса, який готувався протягом шести років експертами країн басейну р. Тиса. Цей спільний документ передбачає узгоджені дії 5 країн для забезпечення рівноваги в басейні Тиси, балансу між потребами річки, екосистеми та потребами населення регіону.
З метою виконання Плану інтегрованого управління басейном ріки Тиса та забезпечення узгодження інтересів і координації дій між суб'єктами водокористування на території басейну Тиси, БУВР Тиси послідовно реалізує принципи європейського законодавства в галузі управління водними ресурсами.
Так, відповідно до цілей і задач Водної Рамкової Директиви ЄС, в рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги ЄС, було проведено ідентифікацію та типологію водних об'єктів басейну Тиси – верхня частина басейну Тиси, ділянка р. Тиса українсько-румунського кордону (64 км), спільна українсько-угорська Берегівська польдерна система (88 тис. га) та межиріччя річок Тиса та Тур (19,4 тис. га).
За результатами гідрохімічного, гідробіологічного та гідроморфологічного моніторингу якості поверхневих вод проведено узагальнену оцінку екологічного та хімічного статусу/потенціалу водних об'єктів за критеріями та вимогами ВРД ЄС. Оцінку екологічного статусу водних об'єктів проведено з урахуванням попередньо ідентифікованих точкових та дифузних джерел забруднення водних об'єктів та узагальнених й систематизованих даних про антропогенний вплив (тиск) на поверхневі водні об'єкти в межах досліджуваної території. На основі отриманих результатів розробляються Програми заходів для окремих басейнів річок. Так, за участі громадськості була розроблена «Програма заходів з покращення та збереження екологічного та хімічного статусу водних об'єктів в межиріччі річок Тиса–Тур», яка включає в себе заходи з моніторингу водних ресурсів та спрямовані на покращення управління водними ресурсами, щодо зменшення забруднення поживними, органічними речовинами та небезпечними речовинами та інші. Директива 2007/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 23 жовтня 2007 року про оцінку і управління ризиками затоплення (далі – Паводкова Директива) вимагає від держав-членів проведення попередньої оцінки ризиків затоплення для річкових басейнів та пов’язаних з ними прибережних районів, для яких такий ризик існує. В цю попередню оцінку обов’язково входить опис затоплень, що відбулися в минулому і щодо яких існує ймовірність їх повторення, а також історичні карти затоплень. Для цих територій необхідно розробити два види карт:
- карти загроз (зон) затоплення: охоплюють території, які можуть затоплюватися з різними рівнями імовірності, наприклад при паводках 1, 5 чи 20% забезпеченості. На них треба позначити площу та глибину затоплення.
- карти ризиків затоплення: на них треба вказати населені пункти та господарську і соціальну інфраструктури в зоні потенційного впливу затоплення.
Міжнародне співробітництво[ред.]
У системі БУВР Тиси працюють понад 850 кваліфікованих працівників різних професій, які забезпечують функціонування водогосподарського комплексу і активно співпрацюють із закордонними колегами по забезпеченню виконання міжурядових угод України з питань водного господарства на прикордонних водах з Словаччиною, Угорщиною та Румунією.
Організацію роботи із здійснення зовнішніх зв'язків БУВР Тиси з сусідніми водогосподарськими організаціями Румунії, Словаччини, Угорщини з питань водного господарства на прикордонних водах та міжнародними неурядовими організаціями в галузі водного господарства здійснюють фахівці відділу міжнародного співробітництва БУВР Тиси.
В межах цих міжурядових угод проводяться регулярні робочі зустрічі Уповноважених Урядів, їх заступників та експертів сторін, на яких обговорюються актуальні питання, пов'язані з організацією протипаводкового захисту населення і прикордонних територій, взаємного обміну даними про гідрометеорологічну ситуацію, використання водних ресурсів та забезпечення належної якості вод.
За період дії міжурядових угод було проведено:
- 19 нарад Уповноважених Урядів України та Угорщини з питань водного господарства на прикордонних водах;
- 14 засідань українсько-словацької Комісії по прикордонних водах;
- 8 нарад Уповноважених Урядів України та Румунії з питань водного господарства на прикордонних водах.
БУВР Тиси тісно співпрацює з Міжнародною комісією із захисту р. Дунай (ICPDR) у питаннях складання Плану управління басейну та Плану управління паводковими ризиками в басейні р. Дунай (української частини басейну р. Тиса), а також іншими міжнародними природоохоронними організаціями.
За ініціативи БУВР Тиси, завдяки роботі спеціалістів та залученій фінансовій підтримці Європейської Комісії, протягом 2005 – 2018 років було реалізовано 10 міжнародних проектів з питань управління водними ресурсами і захисту від паводків у басейні р.Тиса в Закарпатській області загальною вартістю понад 60 млн грн.
Інформування громадськості[ред.]
З метою забезпечення публічного висвітлення діяльності управління створено власний веб-сайт БУВР Тиси, на якому систематично оновлюється інформація, яка відображає участь працівників Держводагентства, БУВР Тиси, міжрайонних управлінь водного господарства області у заходах щодо управління та збереження водних ресурсів, функціонування водогосподарського комплексу області та участь в інформаційно-просвітницьких заходах: семінарах, конференціях, зустрічах та нарадах з питань водного господарства на території басейну річки Тиса. Також на сайті розміщена інтерактивна карта автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи прогнозування паводків і управління водними ресурсами в басейні р. Тиса (АІВС «Тиса»), де кожен бажаючий може дізнатися про рівень води в річці, кількість опадів та температуру повітря, яку вимірюють автоматизовані станції в даний момент.
Інформування та співпраця БУВР Тиси з друкованими ЗМІ охоплює багато популярних друкованих видань. Крім того, діяльність управління постійно висвітлюється керівниками та спеціалістами БУВР Тиси на державних, місцевих каналах телебачення, обласному радіо. Відеоматеріали з інтерв’ю відображено на численних веб-сайтах, у тому числі на YouTube. Зокрема, репортажі про пропуск значних паводків, роботу кризового центру, заходи з упровадження проектів технічної допомоги, раціональне використання та бережливе ставлення до водних об’єктів, проблеми засмічення водотоків виходять в ефір у випусках програм на каналах: ICTV, Інтер, ТСН, Тиса-1, М-студіо, Перший Національний канал України.
Керівництво БУВР Тиси відкрите до спілкування з громадськістю та до зустрічей з представниками ЗМІ, про що свідчать численні інтерв’ю та прес-конференції.
Велика увага приділяється також участі працівників водного господарства в екологічних, інформаційно-просвітницьких заходах на тему збереження і дбайливого ставлення до водних ресурсів, в тому числі до відзначення Всесвітнього дня води, Дня Дунаю, Дня європейського співробітництва, а також заходах до акцій «Закарпаттю – чисте довкілля» та Місячник благоустрою.
При басейновому управлінні також діє інформаційно-дорадчий центр, основними завданнями якого є надання інформаційно-консультативних та дорадчих послуг у впровадженні передового досвіду в галузі водного господарства та меліорації земель міжрайонним управлінням, сільгоспвиробникам, громадянам та юридичним особам.
This article "Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса.
