Військово-морська міць та її межі
Військово-морська міць та її межі – книга Максима Паламарчука, українського фахівця з безпекових досліджень. Вперше опублікована видавництвом «Наш Формат» у 2019 році.
Огляд книги[ред.]
Протистояння на морі мають довгу історію. Протягом століть Португалія, Іспанія, Нідерланди, Велика Британія, Франція, Німеччина, Сполучені Штати Америки, Японія, СРСР, а нині Китай прагнули контролю на Світовому океані. Бо той, хто контролював океан, міг не лише примножити власний капітал, а й отримати велику перевагу в аспекті впливу на світову політику. Про те, як з’являлись та занепадали великі флоти світу, що таке дипломатія канонерок, та якими будуть воєнні протистояння в морі в 21 столітті, розповідає автор, який працював у Національного інституті стратегічних досліджень та Апараті Ради національної безпеки і оборони України.
Основний зміст[ред.]
Після вступного слова, в якому описується значення військово-морських сил для формування та забезпечення стабільності глобалізованого світу, йде розділ, присвячений особливостям війни на морі, включаючи особливості проекції сили морем, можливі стратегії асиметричної війни для слабшого противника, включаючи створення "зон забороненого доступу", застосування "москітного флоту".
Основною темою другого розділу є передумови формування першої глобальної морської потуги - Нідерландів, та історія їх військового протистояння з Британією та перехід до союзу з нею, аби спільно протистояти амбіціям Франції.
Третій розділ присвячений стратегіям застосування військово-морських сил державами. які домінували на морі після Нідерландів - Великій Британії та США, як у протистоянні претендентам на їх статус, так і для забезпечення реалізації національних інтересів. Зокрема описується так звана "дипломатія канонерок", а також гуманітарні інтервенції.
Четвертий розділ присвячений аналізу військово-морських стратегій противників Великої Британії - Франції, а потім і Німеччини, включаючи спроби підірвати морську торгівлю противника спочатку застосуванням рейдерів, а пізніше - підводних човнів, а також спроби подолати чисельну перевагу противника запровадженням інноваційних технічних рішень у кораблебудуванні.
П'ятий розділ описує розвиток флотів противників США - Японської імперії (яка створила потужний авіаносний флот) та СРСР, основною силою якого на морі був підводний флот.
Шостий розділ присвячений стратегіям застосування малих та середніх за розміром ВМС, а також огляду сучасних військових флотів провідних морських держав.
Завершує книгу прогноз майбутніх тенденцій конкуренції за домінування на Світовому океані, яка стратегічно визначатиметься протистоянням між США та КНР, а технологічно - все ширшим запровадженням безпілотних апаратів. [1] [2]
Примітки[ред.]
This article "Військово-морська міць та її межі" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Військово-морська міць та її межі.