📝Create a new article
🏭Create a company page
🇬🇧 - in english
🇫🇷 - en français (FR)
🇵🇹 - em português (PT)
🇩🇪 - in deutsch (DE)
🇯🇵 - 日本語で (JA)

You can edit almost every page by Creating an account. Otherwise, see the FAQ.

Димерець Ростислав Йосипович

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Увага: Статтю перероблено. Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».

Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Ім'я при народженні Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Псевдоніми Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Народився Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помер Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
·Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Поховання
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. : 

[[Файл:{{ 

 #property:p1442}}|140px|alt=зображення місця поховання|center]]
Місце проживання Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Країна {{#statements:p27}}
Національність Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Діяльність Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Alma mater Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Галузь Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Заклад Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Посада Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Звання Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Ступінь Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Вчителі Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Відомі учні Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Членство Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Рід Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Батько Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Мати Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Брати, сестри Помилка скрипту: Не існує модуля «collapsible list».
У шлюбі з Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Діти (Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.) Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Родичі Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Нагороди Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Автограф Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
snd:
[[:Файл:{{#property:p990}}|Димерець Ростислав Йосипович — запис голосу.]]
При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку.
Особ. сторінка Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
[{{localurl:Помилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata/Interproject».}}?uselang=uk Роботи] у Вікіджерелах
[{{localurl:Помилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata/Interproject».}}?uselang=uk Висловлювання] у Вікіцитатах
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.

Ростислав Димерець — український філософ, історик філософії, історик, перекладач. Кандидат філософських наук (Київ 2006)[1], Master of Arts in History (Будапешт 1996)[2]. Закінчив з відзнакою Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет (1995). Захистив кандидатську дисертацію з історії філософії на тему "Концепція влади в філософії Б. Спінози"[3] (Інститут філософії імені Григорія Сковороди АН України, 2006 р.)[1][4]. Викладав філософські та історичні дисципліни (зокрема, читав курси з Філософії, Історії філософії, Філософії юдаїзму, Єврейської філософії, Історії української філософії, Філософії влади, Історії Стародавнього Сходу) в Міжнародному Соломоновому університеті (Київ), НаУКМА (Київ) і КНУТД (Київ). Викладацька діяльність Р.Димерця відмічена в дослідженні Анни Марії Басаурі-Зюзіної "Академічне дослідження іудаїзму в незалежній Україні".[5] Досліджує питання, пов'язані з історією філософії,[6][7][8] філософією інформації, медіафілософією. Внесок Р.Димерця у дослідження релігійно-філософських моделей мислення і поведінки в юдаїзмі відмічає З.В.Швед.[9] Євген Мулярчук вказує на доробок Р.Димерця у галузі дослідження філософії Нового часу, роблячи особливий акцент на важливому корегуванні, яке зробив Р.Димерець стосовно теорії видатного канадського філософа Чарльза Тейлора щодо походження модерної концепції визнання.[10] Відмічають також те, що Р.Димерець, фактично, відкрив для дослідників політичної філософії Нового часу, й не лише в Україні, важливе вчення англійського філософа XVII ст. Джеймса Гаррінгтона, зробивши переклад його головного твору "Держава Океанія" (1656) і додавши до нього детальний і ґрунтовний науковий коментар.[11] Марія Якоб вважає важливою думку Р.Димерця про те, що Томас Гоббс був тим філософом, який вперше визначив політичний механізм як за своєю природою владний механізм, тим самим звернувши увагу на владу як на те, що лежить в основі політичного механізму як такого.[12] О.С.Туренко вказує на те, що Р.Димерець у своїх дослідженнях розкриває головну відмінність між правовою теорією Б.Спінози і правовою теорією Т.Гоббса. Вона вважає важливою його вказівку на те, що, на відміну від правової теорії Т.Гоббса, де природна сила окремої людини, виражена в природному стані у формі її природного права, може бути відчужена від неї й передана суверену, в правовій теорії Б.Спінози природне право окремої людини є передусім інтелектуальною причиною виникнення держави, тому воно не втрачає в ній своєї природи, через що кожна окрема людина в державі не лише не втрачає своєї природної (інтелектуальної) сили та свободи, а навпаки, збільшує її, й на цьому ґрунтується також могутність самої держави. Тому держава у Б. Спінози не є ані джерелом, ані гарантом тілесного та духовного існування громадян, натомість вона є тим природним середовищем, в якому людина спроможна актуалізувати свою особисту здатність до вільного існування.[13] Дослідники стверджують, що філософський аналіз низки понять Б.Спінози, зроблений Р.Димерцем у його наукових статтях, є водночас і новим, і таким, що дозволяє плідно розвинути перспективи, відкриті в роботах відомих французьких філософів Жіля Дельоза і П'єра Машре[14]. Олег Богун вказує на "вагоме значення для розуміння метафізики та практичної філософії Спінози досліджень Ростислава Димерця «Концепція могутності (potentia) в метафізиці Бенедикта Спінози» (2005) і «Спінозівська концепція природної могутності (potentia) і трансформація поняття природи в натурфілософії XVI–XVII століть» (2006)."[15] Увагу дослідників привертає не лише концепція політичної влади, представлена у дослідженнях Р.Димерця, але і його концепція влади символів, яку він розробляє з 1999 р.[16] Значне місце вона займає в дослідженні Ганни Фандєєвої "Влада символу" (2016)[17] і в роботі С.О.Ганаба (2016), де, виходячи з положення Р.Димерця про те, що влада виражається у символах, С.О.Ганаба стверджує, що "Символи – це необхідна функція влади, що тримається і визначається завдяки своїй легальності та легітимності".[18] І.А.Бєляєв в роботі "Символічна здатність людини і культура" пише: "Р. Димерець, який ототожнює світ культури зі світом символів, правий практично повністю, у цьому немає сумнівів. З цим автором варто погодитися також і в тому, що світ культури, породжений творчою активністю людини, панує над нею самою".[19] Культура, будучи цариною, де панують символи, у свою чергу визначає політику. О.В. Нельга звертає увагу на те, як Р.Димерець пояснює це на прикладі політики мультикультуралізму. Задаючись (у статті, присвяченій дослідженню концепції визнання Ч.Тейлора, яку той викладає в контексті розгляду політики мультикультуралізму) питанням стосовно того, що є для американського суспільства глибинною спонукою до здійснення цієї політики, він відповідає, що такою спонукою є американська ментальність. Справа в тому, що для американців надзвичайно важливо бути саме публічними людьми, тому й героями їхніх справжніх казок, взірцями, кумірами є люди, які найбільше втілюють у собі принцип публічного визнання ідентичності, – відомі політики, актори, топ-моделі, спортсмени, телеведучі, блогери-інфлуенсери, крупні бізнесмени, громадські активісти тощо. Усі вони є творцями інформації, але не просто інформації, а сенсаційної інформації, тобто інформації, яка вражає великі маси людей, викликаючи у них величезної сили афекти. Для того, щоб мати в Америці успіх, а отже, мати вплив і владу, вкрай важливо бути відомим, тобто створювати сильні афекти у великої маси людей, панувати над їхніми емоціями, або, як кажуть, "бути популярним". Для цього, взагалі-то, не обов'язково бути правим у своїх висловлюваннях та діях, головне - викликати сильні почуття. Американські глядачі (кіно, телебачення, політичних та спортивних шоу-перегонів) на глибинному ментальному рівні впевнені, що особистість лише тоді є особистістю, коли її публічно визнано як особистість. Саме це і є тим "визнанням", про яке пише Ч.Тейлор. У цьому зв'язку О.В. Нельга виділяє думку Р.Димерця про те, що, коли йдеться про соціальну групу, для того, щоб бути визнаною, а отже приймати участь у політиці, вона повинна мати виразні, відчутні особливості, тобто вона повинна мати свою ідентичність. У випадку, коли йдеться про національну групу, цими особливостями є, в першу чергу, культурні особливості. Саме тому й набуває такої актуальності проблема визнання культурної цінності різних народів, що входять до складу американської нації.[20] Щоб бути визнаним як суб'єкт політики, народ має мати виразну культурну ідентичність, тобто він має оперувати особливими, характерними лише для нього, символами. І він мусить вміти представити ці символи таким чином, щоб їхню цінність визнали інші народи. Визнання ж культурної ідентичності народу гарантує йому визнання його політичних прав і безпеки. Саме в контексті питань безпеки концепція влади символів Р.Димерця набуває особливого значення. Зокрема, про це йдеться в колективній монографії "Феномен безпеки: соціально-гуманітарні виміри" (2022), де звертається увага на думку Р.Димерця про той вплив, що його справляє на нас інформація, яку ми вже/ще не вміємо приймати, оскільки вже/ще не розуміємо мови символів.[21]

Філософська робота[ред.]

У своїй поточній філософській роботі Р.Димерець розглядає поняття "інформація" у широкому філософському і науковому контексті (від східних релігійних учень і давньогрецької натурфілософії до концепцій інтелекту, розуму, влади і правління періоду Модерну і сучасних політичних, соціальних, економічних, кібернетичних, медійних та ін. концепцій управління, що впроваджуються в життя шляхом застосування квантових технологій, ІТ-технологій, включаючи технології штучного інтелекту, Big Data та ін.). Він аналізує розвиток філософсько-наукового концепту інформації від давніх часів до сьогодення, пропонує онтологічний підхід до розуміння поняття "інформація", демонструє зв'язок між поняттями "буття", "інформація", "мислення", "влада"[22], "комунікація"[23]. На основі застосування нового підходу до розуміння інформації Р. Димерець переосмислює такі поняття як "буття", "сприйняття", "річ", "реальність", "розум",[24] "інтелект",[25] "мислення", "свідомість", "несвідоме", "знання",[26] "медіа", традиція,[27] "знак", "символ"[22], "мова", "уявлення" (вводить принципове розрізнення між "інформативними уявленнями" і "перформативними уявленнями"), "уява", "спілкування", "суспільство", "відносини", "справедливість, "свобода" та ін., пропонуючи цілісну багатоаспектну сучасну картину світу, яка може мати різноманітне плідне практичне застосування. Зокрема, на неї звертають увагу у контексті застосування різноманітних засобів для дослідження проблеми інформаційної безпеки.[21]

Основні публікації[ред.]

Книга, статті, наукові коментарі, дисертація[ред.]

  • Димерець Р. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1». - К.: Оберт, 2020. - 441 с.
  • Проблема спадкоємності влади в трактаті Ф.Прокоповича "Правда воли монаршей" // Дух і Літера 3-4, 1998. С. 339-346.

https://core.ac.uk/reader/149244310

  • До питання про філософський зміст поняття комунікації // Наукові записки НаУКМА. Том 9. Спеціальний випуск. К., НаУКМА, 1999. С. 96–99.

https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/88140c20-c384-44bd-ba93-ec7f2af92433/content

  • Утопічний і міфологічний статуси реальності: До питання про філософський аналіз проблеми комунікації в ситуації смислової невизначеності // Наукові записки НаУКМА. Т. 18. Спеціальний випуск. К., НаУКМА, 2000. С. 68–70.

https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/4d32f3ab-6255-401a-a41d-dafc7368b2f4/content

  • Власть символов и символы власти в современной культуре // Международные чтения по теории, истории и философии культуры. – Вып. 8. Символы, образы, стереотипы: исторический и экзистенциальный опыт. – Санкт Петербург: Философско-культурологический исследовательский центр „Эйдос”, 2000. – С. 121-133.

https://www.spbric.org/PDF/sos8.pdf

  • К вопросу о концепции власти в политической философии Т. Гоббса // Sententiae. - № 1 (III). – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. – С. 68-87.
  • Проблема идентичности власти в политической и эпистемологической мысли Д. Локка // Sententiae. - № 2 (IV). – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. – С. 65-84.
  • Науковий коментар до українського перекладу „Другого трактату про врядування” Д. Лока // Лок Д. Два трактати про врядування. – Київ: Основи, 2001. – С. 262-264.
  • К вопросу о соотношении понятий «власть» и «ответственность» в философии Э. Левинаса / Ростислав Дымерец // Вісник Міжнародного Соломонового університету. – 2002. – № 8. – С. 64–71.
  • Науковий коментар до українського перекладу фрагменту трактату Д. Гаррінгтона „Держава Океанія” // Sententiae. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2002. – № 1-2 (VI-VII). – С. 161-167.[28]
  • Концепция творения в философии Э. Левинаса // Материалы Десятой Ежегодной Международной Междисциплинарной конференции по иудаике. Ч. 2. – М., 2003. – С. 60–67.
  • К вопросу о концепции творения в философии Бенедикта Спинозы // Sententiae. – № 1-2 (VIII-IX), 1 (X). – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2003-2004. – С. 43-60.
  • Зіткнення традицій і потреба у визнанні (Післямова перекладача) // Тейлор, Чарльз. Мультикультуралізм і "Політика визнання" [Текст] : есей / Ч. Тейлор ; пер. з англ. Р. Й. Димерець ; ред. з комент. Е. Гутман [та ін.]. - К. : Альтерпрес, 2004. - 172 с. - С. 97-113.

https://www.twirpx.com/file/1090557/

  • Спінозівська концепція природної могутності (potentia) і трансформація поняття природи в натурфілософії XVI – XVII століть // Sententiae. – № 2 (XI). – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2004. – С. 83-101.
  • Концепция творения в философии Б. Спинозы // Материалы Одиннадцатой Ежегодной Международной Междисциплинарной конференции по иудаике. – Ч. 2. – Москва: Сэфер, 2004. – С. 79-90.
  • Поняття „conceptus” та „intellectus” Б. Спінози у світлі його теорії могутності (potentia) субстанції // Міжнародна наукова конференція „Дні науки філософського факультету – 2005” (26-27 квітня 2005 року): Матеріали доповідей та виступів. – Київ: ВПЦ „Київський університет”, 2005. – Ч. I. – С. 17-19.
  • Концепція влади в філософії Б.Спінози [Текст] : дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Димерець Р. Й. ; Вінницький національний технічний ун-т. - Вінниця, 2006. - 213 арк.
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ph/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21FMT=briefwebr&S21ALL=((%3C.%3EU%3DЮ0%2F8%24%3C.%3E)%2B(%3C.%3EU%3DЮ2%24%3C.%3E)%2B(%3C.%3EU%3DЮ6%24%3C.%3E)%2B(%3C.%3EU%3DЮ4%24%3C.%3E)%2B(%3C.%3EU%3DЮ3%24%3C.%3E)%2B(%3C.%3ERZN%3DЮ2%24%3C.%3E))*(%3C.%3EU%3DЮ3(4НІД)5-511%24%3C.%3E)&Z21ID=&S21SRW=&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=
  • Концепція влади в філософії Б.Спінози [Текст] : автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. - К., 2006. - 20 с.

http://cc.sibimol.bnrm.md/opac/bibliographic_view/92143;jsessionid=089E976438800B70B31DE673F4856AF2

  • Философия иудаизма // Юдаїзм  : дослідження історії та віровчення. Матеріали міжнарод. молод. релігієзнавчої школи з юдаїки [наук. ред. А. М. Басаурі Зюзіна]. – К., 2011. – С. 83–91.

https://shron2.chtyvo.org.ua/Zbirnyk_statei/Yudaizm_doslidzhennia_istorii_ta_virovchennia.pdf?PHPSESSID=p2hac6u5m1tmqit7uqbtgphm27

  • Холокост и еврейская религиозная философия // Юдаїзм  : дослідження історії та віровчення. Матеріали міжнарод. молод. релігієзнавчої школи з юдаїки [наук. ред. А. М. Басаурі Зюзіна]. – К., 2011. – С. 92–100.

https://shron2.chtyvo.org.ua/Zbirnyk_statei/Yudaizm_doslidzhennia_istorii_ta_virovchennia.pdf?PHPSESSID=p2hac6u5m1tmqit7uqbtgphm27

  • Ідеологія і реальність: перцепивно-нормативний вимір // Науково-практична конференція «Ідеологія

в сучасному світі», 19-20 жовтня 2011 р. : [матеріали доповідей і виcтупів]. − К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. − С. 18- 19. https://dphs.univ.kiev.ua/files/19_20_10_2011_ideology_konference.pdf

  • Religious Tradition and Logic: The Case of Jewish Philosophy, In: Українська орієнталістика: спеціальний випуск з юдаїки / Під ред. В. Черноіваненка / Наук.-дослід. центр орієнталістики імені О. Пріцака НаУКМА. К., 2011. 412 с. - Pp. 51-72.

https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/59c69886-4595-493b-94ae-e6d67fc39806/content https://ekmair.ukma.edu.ua/items/e95827e6-bf95-4f48-b59b-5f83dbfe4be0

  • Traditionalism and Rationalism in Jewish Philosophy // Judaica Ukrainica. – 2012. – Vol. 1. – P. 49–69.

https://judaicaukrainica.ukma.edu.ua/ckfinder/userfiles/pdf/JU_49-69.pdf

  • Rationalism in the Talmud  : Taʻam and Middot // Judaica Ukrainica. – 2013. – Vol. 2. – P. 42–57.

https://judaicaukrainica.ukma.edu.ua/ckfinder/userfiles/files/JU_2_2013_Dymerets.pdf

Переклади[ред.]

  • Гоббс, Томас. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної [Текст] / Т. Гоббс ; пер. з англ. Р. Димерець [та ін.] ; наук. ред. Т. Польська. - К. : Дух і Літера, 2000. - 600 с.[29]

https://chtyvo.org.ua/authors/Dymerets_Rostyslav/

  • Лок, Джон. Два трактати про врядування [Текст] / Д. Лок ; пер. з англ. О. Терех, Р. Димерець. - К. : Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. - 264 с.
  • Тейлор, Чарльз. Мультикультуралізм і "Політика визнання" [Текст] : есей / Ч. Тейлор ; пер. з англ. Р. Й. Димерець ; ред. з комент. Е. Гутман [та ін.]. - К. : Альтерпрес, 2004. - 172 с. - (Сучасна гуманітарна бібліотека)

https://www.twirpx.com/file/1090557/

  • Жижек, Славой. Дражливий суб'єкт: відсутній центр політичної онтології [Текст] : посіб. з філос. дисциплін / Славой Жижек ; пер. з англ. Р. Й. Димерця. - К. : ППС-2002, 2008. - 510 с. - (Сучасна гуманітарна бібліотека). - Дод. тит. арк. англ. - Обкл. парал. укр., англ. - Текст укр. - Пер. изд. : The ticklish subject. The absent centre of political ontology / Slavoj Žižek. - London ; New York, 2000.

http://194.106.216.224:8080/uploads/files/7192/Zhizhek.pdf

Примітки[ред.]

  1. ↑ 1,0 1,1 http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/0019500
  2. ↑ https://www.google.com/search?client=firefox-b-m&sca_esv=561023782&sxsrf=AB5stBhhVrqb85HRFYNKPjsMbvRaYWCDig%3A1693323840694&q=Dymerets+%2B+CEU&oq=Dymerets+%2B+CEU&aqs=heirloom-srp..
  3. ↑ Димерець, Р. Й. Концепція влади в філософії Б.Спінози [Текст] : дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Димерець Р. Й. ; Вінницький національний технічний ун-т. - Вінниця, 2006. - 213 арк.
  4. ↑ https://iq.vntu.edu.ua/departs/?id=279&mode=new_item&f=1253/asp/vupysknuk.html
  5. ↑ Басаурі-Зюзіна А.М. "Академічне дослідження іудаїзму в незалежній Україні // "Філософська думка, 2013, № 3. С. 65-82.
  6. ↑ https://ekmair.ukma.edu.ua/items/aec70d8f-d53e-4aa2-9723-93eecb970378
  7. ↑ https://ekmair.ukma.edu.ua/items/2821184c-18f0-4fe4-88b7-f74a5ee8aa92
  8. ↑ https://grani.org.ua/index.php/journal/article/download/1372/1352/
  9. ↑ http://philosophy.univ.kiev.ua/uploads/editor/Files/Vydanna/Dni%20nauky/2013/ДН2013ч5_макет.pdf
  10. ↑ Мулярчук Є. І. Формування у європейській культурі секуляризованих уявлень про покликання людини / Є. І. Мулярчук // Науково-теоретичний альманах «Грані». – 2019. – Т. 22. – № 5. – С. 37-45. https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1372
  11. ↑ https://krytyka.com/ua/journals/rik-vii-chyslo-11-73
  12. ↑ Якоб М. Парадигма державності: Контроверза принципу природного права та теорії суспільного договору у філософії Томаса Гобса. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/1973/1/YAKOB.pdf
  13. ↑ Туренко О.С. Фактор страху в ранньомодерних теоріях держави: версія Бенедикта Спінози // Наука Релігія. Суспільство. № 3, 2010. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/33947/202-Turenko.pdf?sequence=1
  14. ↑ Богун О. Деякі спостереження щодо особливостей перекладу та трактування понять affectus та affectio у творах Бенедикта Спінози. URL:http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/13296/1/Bohun.pdf
  15. ↑ Богун, О. (2019). Еко-спінозизм як сучасний контекст метафізики Бенедикта Спінози. Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія», 38, 11–23. doi: 10.24919/2522-4700.38.186109 URL: http://filos.dspu.in.ua/index.php/filos/article/download/61/58
  16. ↑ Власть символов и символы власти в современной культуре // Международные чтения по теории, истории и философии культуры. – Вып. 8. Символы, образы, стереотипы: исторический и экзистенциальный опыт. – Санкт Петербург: Философско-культурологический исследовательский центр „Эйдос”, 2000. – С. 121-133. https://www.spbric.org/PDF/sos8.pdf
  17. ↑ Фандєєва Г.К. Влада символу // Вісник Черкаського університету. № 1. 2016. С. 105-110. URL: https://philosophy-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/1109/1125
  18. ↑ Ганаба С.О. Символічний простір міста як простір пам'яті // ФіП. № 6. 2016. С. 4-10. URL: https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/download/815/945/
  19. ↑ Беляев И.А. Символическая способность человека и культура. URL: http://elib.osu.ru/bitstream/123456789/985/1/1663-1665.pdf
  20. ↑ Нельга О. В. Поліетнічність та мультикультурність доби глобалізації [Електронний ресурс] / О. В. Нельга // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2011. - № 1. - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2011_1_6
  21. ↑ 21,0 21,1 Феномен безпеки: соціально-гуманітарні виміри / за заг. наук. редакцією Віталія Мудракова. Хмельницький: ФОП Мельник А.А., 2022. 332 с.
  22. ↑ 22,0 22,1 Дымерец Р. И. Власть символов и символы власти в современной культуре / Р. Дымерец // Международные чтения по теории, истории и философии культуры. – Вып. 8. Символы, образы, стереотипы: исторический и экзистенциальный опыт. – Санкт Петербург: Философско-культурологический исследовательский центр „Эйдос”, 2000. – С. 121-133.
  23. ↑ Димерець Р. Влада, символ, комунікація. - К.: Оберт, 2020. - 441 с. https://chtyvo.org.ua/authors/Dymerets_Rostyslav/Dymerets_Rostyslav_Vlada_Symvol_Komunikatsiia/
  24. ↑ Dymerets R. Traditionalism and Rationalism in Jewish Philosophy // Judaica Ukrainica. – 2012. – Vol. 1. – P. 49–69. https://judaicaukrainica.ukma.edu.ua/ckfinder/userfiles/pdf/JU_49-69.pdf
  25. ↑ Димерець Р. Й. Поняття „conceptus” та „intellectus” Б. Спінози у світлі його теорії могутності (potentia) субстанції // Міжнародна наукова конференція „Дні науки філософського факультету – 2005” (26-27 квітня 2005 року): Матеріали доповідей та виступів. – Київ: ВПЦ „Київський університет”, 2005. – Ч. I. – С. 17-19.
  26. ↑ Дымерец Р. И. Проблема идентичности власти в политической и эпистемологической мысли Д. Локка // Sententiae. - № 2 (IV). – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. – С. 65-84.
  27. ↑ Димерець, Р. Зіткнення традицій і потреба у визнанні (Післямова перекладача) // Тейлор, Чарльз. Мультикультуралізм і "Політика визнання" [Текст] : есей / Ч. Тейлор ; пер. з англ. Р. Й. Димерець ; ред. з комент. Е. Гутман [та ін.]. - К. : Альтерпрес, 2004. - 172 с. - С. 97-113.
  28. ↑ https://krytyka.com/ua/search?search=Димерець
  29. ↑ https://chtyvo.org.ua/authors/Thomas_Hobbes/Leviafan_abo_Sut_budova_i_povnovazhennia_derzhavy_tserkovnoi_ta_svitskoi/

Джерела[ред.]

Див. також[ред.]

Категорії[ред.]


This article "Димерець Ростислав Йосипович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Димерець Ростислав Йосипович.

👍🏻 Facebook Facebook Page

🐤 Twitter Follow us on Twitter !


Read or create/edit this page in another language[ред.]

Отримано з https://uk.everybodywiki.com/index.php?title=Димерець_Ростислав_Йосипович&oldid=147595
License CC BY-SA 3.0
Powered by MediaWiki