Етична експертиза тем і методик науково-дослідних робіт

Етична експертиза тем і методик науково-дослідних робіт — це діяльність, спрямована на перевірку, аналіз і оцінку змісту, мети, обсягу робіт та очікуваних результатів науково-дослідної роботи (НДР) та методики її проведення, а так само підготовка висновків щодо доцільності виконання теми (застосування методики) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Етична експертиза покликана відшукувати компетентні, чесні, відповідальні, гуманні, справедливі рішення в питаннях, важливих з точки зору моралі і таких, що пов'язані з морально-психологічними ускладненнями. Вона повинна враховувати значимість таких факторів, як об'єктивність, компетентність, всебічність, що дозволяють розглядати аналізовані явища в багатовимірному світі моралі стосовно інтересів всіх учасників міжсуб'єктного спілкування.

Загальні положення

1. Пропозиції щодо проведення етичної експертизи можуть виходити від природоохоронної громадськості, вчених, співробітників заповідників і національних парків, працівників відповідних державних або регіональних органів управління.
2. Рішення про проведення етичної експертизи приймає відповідний державний чи регіональний орган управління, у віданні якого знаходиться заповідник чи національний парк.
3. Етичної експертизу проводить комісія, що складається з представників відповідного органу управління, співробітників заповідника або національного парку і незалежних експертів з числа відповідних кваліфікованих фахівців. Останніх рекомендує Національна академія наук України.
4. Висновок експертної комісії носить рекомендаційний характер. Остаточне рішення щодо експертизи приймає відповідний орган управління, який прийняв рішення про проведення експертизи.

Метою проведення етичної експертизи є недопущення випадків невиправданого втручання людини в заповідні екосистеми, порушення цілісності природного середовища, застосування негуманних методів вилучення або дослідження об'єктів рослинного і тваринного світу при проведенні науково-дослідних робіт.

Основні завдання етичної експертизи

1. Об'єктивна комплексна оцінка відповідності теми основних напрямках науково-дослідних робіт, спрямованих на забезпечення розвитку заповідної справи, формування національної екологічної мережі в Україні;
2. Обґрунтованість та доцільність застосування запропонованих методів дослідження;
3. Прогнозування наслідків виконання теми (застосування методики) для природного середовища;
4. Підготовка висновків щодо доцільності проведення НДР на території природно-заповідної установи або доцільності застосування певної методики.

Основні принципи проведення етичної експертизи

1. Придатність природно-територіального комплексу для проведення певної НДР.
2. Слід визначити, чи не загрожує руйнування природно-територіальному комплексу внаслідок проведення НДР або застосування певної методики.
3. Пріоритетність НДР, спрямованих на забезпечення розвитку заповідної справи в Україні.
4. Пріоритетними для виконання на території ПЗФ є прикладні природоохоронні та фундаментальні НДР, спрямовані на обґрунтування необхідної діяльності з досягнення цілей і завдань заповідного об'єкта, постійний контроль за результатами цієї діяльності (розробка методів заощадження і відновлення екосистем, менеджмент-планів, планів регуляторних заходів, моніторингові дослідження тощо).

Доцільність і альтернативність

Виходячи з очікуваних результатів НДР, актуальності отримання нових знань, слід оцінити доцільність проведення НДР на території заповідного об'єкту, доцільність втручання в заповідний режим і можливість отримання аналогічних наукових даних при проведенні робіт поза територій природно-заповідного фонду.

Використання гуманних методів досліджень

• При можливості вибору різних методів наукових досліджень пріоритет віддається найбільш щадним і гуманним методам.
• При здійсненні відео-, кіно-, фотозйомок та аудіозапису слід з'ясувати, чи не має місце жорстоке поводження з тваринами (утримання у капкані, прив'язування за ногу, цькування собаками, цькування жертви хижаками, заподіяння болю з метою отримання звукових реакцій тощо).
• При вивчення харчування тварин за вмістом їхніх шлунків слід з'ясувати, чи не існує інших методів, які уникають позбавлення тварин життя і дозволяють отримати аналогічні результати.
• При проведенні фауністичних досліджень слід з'ясувати, наскільки необхідним є вилучення і вбивство тварин для визначення їх видової приналежності, чи не існує методів їх прижиттєвої ідентифікації.
• При проведенні лову тварин сітками та іншими знаряддями відлову слід з'ясувати, наскільки професійно буде організована процедура відлову з точки зору запобігання загибелі тварин інших видів, які не є об'єктами досліджень. Вилов диких тварин повинен здійснюватися методами, які дозволяють забезпечити мінімальне порушення заповідного режиму.

Критерії оцінки наукових досліджень при проведенні етичної експертизи

Етична експертиза проводиться щодо тем науково-дослідних робіт, проведення яких пов'язано з вилученням (у тому числі тимчасовим) видів рослин і тварин з природного середовища, може призвести до погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження тварин, порушення цілісності рослинного і ґрунтового покриву, природних угруповань диких тварин, їх неспокою тощо, тобто пов'язане з істотним втручанням в заповідний режим і природне середовище.

Основними критеріями оцінки наукових тем та методик їх проведення при здійсненні етичної експертизи виступають:

• ризик загибелі диких тварин, рослин і руйнування місць їх проживання;
• використання жорстоких, негуманних методів поводження з дикими тваринами;
• використання методів, які призводять до серйозного неспокою диких тварин;
• використання в науково-дослідних цілях рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України, міжнародні «червоні» списки, регіональні списки рідкісних видів, рослинних угруповань, які занесені до Зеленої книги України і регіональні списки рідкісних угруповань;
• небезпека порушення цілісності ландшафтів, рослинного, ґрунтового покриву;
• порушення встановленого заповідного режиму.

Механізм проведення етичної експертизи

Для науково-дослідних робіт, які проводяться природно-заповідними установами, етична експертиза проводиться їх науковими відділами при розробці довгострокових тем і програм. Її висновки розглядаються Вченою або Науково-технічною радою установи ПЗФ при розгляді щорічних робочих планів і планів науково-технічних заходів.

Для науково-дослідних робіт, які виконуються на території ПЗФ сторонніми організаціями та фахівцями, етична експертиза здійснюється Вченою або Науково-технічною радою установи ПЗФ при узгодженні програми сезонних досліджень і методик досліджень.

Висновки етичної експертизи відображаються в рішенні Вченої або Науково-технічної ради установи ПЗФ при подачі клопотання щодо затвердження лімітів на використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях.

Положення про етичну експертизу має включати розділ «Ситуації, що вимагають проведення етичної експертизи». Цей розділ повинен містити перелік конкретних ситуацій, при яких виникає необхідність проведення етичної експертизи. Зокрема, такі:

1. При проведенні відео-, кіно- та фотозйомок на території заповідників і національних парків слід з'ясувати, чи не поводяться з тваринами жорстоко (утримання в капкані, прив'язування за лапу, цькування собаками або цькування жертви хижаками, болючий вплив, з метою викликати звукову реакцію, тощо);
2. При проведенні облікових робіт на території заповідників і національних парків з використанням безповоротних виловів, слід з'ясувати чи існують альтернативні методи, які виключають вбивство тварин, але дозволяють отримати аналогічні результати ;
3. При проведенні облікових робіт на території заповідників і національних парків з використанням безповоротних виловів, слід з'ясувати, наскільки виправдана тематика, яка передбачає методи жорсткого поводження з тваринами, з точки зору актуальності очікуваних результатів та можливості їх використання в наукових цілях.

Див. також

• Етика науки
• Етос науки
• Екологічна етика
• Експертиза
• Природно-заповідний фонд
• Природний заповідник
• Біосферний заповідник
• Екологічне право

Література

• Никольский А. А. Концепция этической экспертизы научных исследований, проводимых в заповедниках и национальных парках // Гуман. экол. журн. — 2002. — Т.2 (спецвыпуск). — С. 39-41.
• Зимбули А. Е. Этическая экспертиза как предмет этического осмысления // Изв. Рос. гос. пед. ун-та им. А. И. Герцена. — 2008. — Т. 11, № 72. — С. 38-52.
• Лебедев С. А. Философия науки: Словарь основных терминов. — М.: Академический Проект, 2004. — 320 с. (Серия «Gaudeamus»)

Ресурси Інтернету

• Этическая экспертиза [1]
• Рекомендации по проведению экспертной оценки (этической экспертизы) тем и методик научно-исследовательских работ, проводящихся в границах территорий природных и биосферных заповедников, национальных природных парков, региональных ландшафтных парков [2]

Примітки

This article "Етична експертиза тем і методик науково-дослідних робіт" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Етична експертиза тем і методик науково-дослідних робіт.

📰 Article(s) of the same category(ies)

• Віра (соціальна)
• Краугантинг
• ТЕРКСОП
• Етичний кодекс діячів заповідної справи
• Індикатори етичності роботи заповідників
• Економічні інструменти екологічної політики
• Праліси України та їхня охорона

---

 Facebook Page

🐤 Twitter Follow us on Twitter !

Read or create/edit this page in another language

• Етична експертиза тем і методик науково-дослідних робіт in English