You can edit almost every page by Creating an account. Otherwise, see the FAQ.

Кустос (друкарство)

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Кусто́с (від Помилка скрипту: Не існує модуля «lang». (охорона), Помилка скрипту: Не існує модуля «lang». (охоронець)) у друкарстві використовувався для полегшення упорядкування сторінок під час формування їх у книгу. Існує в двох споріднених різновидах: кустоди й сигнатури.

Кустода «iijus» внизу рукописної сторінки Нового Заповіту

Кустода — перший склад або слово наступної сторінки, поставлене внизу попередньої сторінки у стародавніх та середньовічних рукописах або розміщене у верхній частині шпальти енциклопедії, словника, довідника[1].

Сигнатура (з середньовічної латини — signatura — знак, від Помилка скрипту: Не існує модуля «lang». — вказую) — в поліграфії[2]:

У правому нижньому кутку друкованого трактату сигнатура «cc ij»
  •  — цифра, яка позначає порядковий номер друкованого аркуша видання. Вона проставляється в лівому нижньому кутку першої й третьої сторінок кожного друкованого аркуша. Поруч із сигнатурою на першій сторінці ставиться норма — скорочена назва книги або прізвище автора, часто — номер друкарського замовлення; на третій сторінці сигнатура повторюється із зірочкою й без норми. Сигнатура необхідна для полегшення виконання друкарських операцій: друку, контролю правильності фальцювання й брошурування, перевірки готової продукції. На титульному аркуші, шмуцтитулі, художніх ілюстраціях, у малотиражних і невеликих за обсягом виданнях сигнатура не проставляється. Зазвичай її набирають шрифтами тієї ж гарнітури, що й основний шрифт (цифрами кегля 8 пунктів) і розміщують відповідно до формату: для видань, які друкують в 1/16 аркуша — через кожні 16 сторінок, в 1/8 аркуша — через 8 сторінок і т. д. Термін сигнатура стосується лише друкованих книг;
  •  — в стародруках, надрукований внизу сторінки перший склад або рядок, з яких розпочинається текст наступної сторінки;
  •  — невелика заглибина на передній стінці ніжки друкарської літери, яка допомагає на дотик правильно встановити положення літери при складанні друкарської форми.

З XVIІ сторіччя сигнатури й кустоди поступово витіснялися новими методиками в друкарстві — пагінацією й фоліацією[1].

Примітки[ред.]

  1. 1,0 1,1 Barbara Bieńkowska, Halina Chamerska. Zarys dziejów książki. — Warszawa : Wydawnictwo Spółdzielcze, 1987. — 436 p. — ISBN 83-209-0557-5.
  2. Сигнатура / Г. П. Нелипа // Українська бібліотечна енциклопедія.

Джерела[ред.]

  • Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1974. — 776 с.
  • Сигнатура / Г. П. Нелипа // Українська бібліотечна енциклопедія.
  • Barbara Bieńkowska, Halina Chamerska. Zarys dziejów książki. — Warszawa : Wydawnictwo Spółdzielcze, 1987. — 436 p. — ISBN 83-209-0557-5.
  • Технологія набору та верстки: навч. посіб. / Д. В. Василишин, О. М. Василишин; за ред. О. В. Мельникова; рец.: О. М. Величко, М. С. Антоник, Ю. Ц. Жидецький. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2011. — 272 с. — 300 пр. — ISBN 978-966-322-190-8.


This article "Кустос (друкарство)" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Кустос (друкарство).



Read or create/edit this page in another language[ред.]