Михальчук Василь Васильович

Михальчук Василь Васильович (нар. 20 січня 1995(19950120), м. Кременчук) — український історик, куратор мистецьких, історико-культурних заходів, колекціонер. Член Союзу обдарованої молоді України

Файл:Вручення поядки за участь у створенні архівно-музейного проекту "Київські мотиви. Адреси і адресати".jpg

Awarding diploma for participation in the exhibition

Життєпис

• Народився 20.01.1995 року в м. Кременчук.
• У 2012 році закінчив Кременчуцький колегіум № 25
• Освіта: Історичний факультет КНУ Тараса Шевченка (історик)(2018). Спеціальність: "Архівознавство"

• Видавнича діяльність. Співпрацював з видавництвом "Пінзель".

Трудова діяльність. Працював PR - manager у видавництві "Мистецтво". Провів ряд заходів, зокрема презентацію книг Д.Горбачова "Авангард. Українські художники першої третини ХХ ст. на "Книжковому Арсеналі" та відомого історика Сергія Білоконя "Бойчук та його школа", 26 квітня 2017 р. о 18:00 у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася презентація нового альбому «Крізь віки. Київ в образотворчому мистецтві», що вийшов друком у Державному спеціалізованому видавництві "Мистецтво"зупинився на джерелах історії Києва в архівах та музеях України PR-менеджер видавництва Василь Михальчук.

Його розповідь супроводжувалась відеопрезентацією видатних творів мистецтва - архітектурі, скульптурі, живопису та графіці, що ввійшли до нового альбому.

Нині працює у Вишгородському історико-кульутрному заповіднику, .

У 2017 році будeчи працівником ДП ДСВ "Мистецтво" став на захист Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтв України, який хотіли виселити з історичної споруди XVIII століття т. зв. "бурси" на території Національного заповідника "Софія Київська". Василь Михальчук пише на своїй сторінці у Фейсбуку: ”Це виселення – спрямована акція на знищення видатного архіву. Адже нові приміщення – без ремонту, обладнання, спеціального захисту, та й сам переїзд паралізує на тривалий час роботу архіву. Існує небезпека його знищення…”. Автор петицій до КМДА "Про встановлення пам'ятника І.Мазепі", "Розробити єдиний дизайн для малих архітектурних форм комерційного характеру (кіосків і т.д)", де вказує "Неохайність - ось основна риса Києва ХХІ століття, МАФи немов у Москві 1990-х років псують вигляд міста і викликають негативні враження у іноземних туристів.Тому необхідно не лише зменшити їх кількість, а й розробити єдиний дизайн для кожного типу мафа і вимагати суворого дотримання стандарту. "Провести реконструкцію Вокзальної площі. Перенести автостанцію "Київ" в інше місце", "Впорядкувати розміщення вивісок і реклами на фасадах споруд і місті Києві", "Пішохідна зона на Подолі". Пропонував ввести матеріальну відповідальність за перебудову та надбудову історичних споруд у районах охоронних зон "ЮНЕСКО". Зобов'язати утримувати споруди в належному стані приватними власниками. Історик вважає, що "зовнішній вигляд центру Києва значно погіршився внаслідок побудови мансард на старих будинках, або надбудові 2-х і більше поверхів. Для збереження самобутнього обличчя Києва варто ввести податок на утримання пам'ятки архітектури". приватними власниками. Автор петиції "Унеможливити житлове висотне будівництво в центрі Києва і перенести його на Лівий берег міста". Петиція №3149 "Повернемо славу найзеленішого міста планети ! Заборонити знищення зелених зон . Примусити забудовників збільшувати кількість зелених насаджень, паркових зон в м. Києві" .Усі петиції стосуються створення комфотрного, європейського міста, де історія вдало переплітається з мабйтнім.

Бере участь у теле- передачах на історичну тематику .

Дослідження історії почав з поштових карток з видами міста Кременчук. Перша листівка була випущена в 1856 році, до речі з українським текстом і для українців, що проживали на територіях Австро-Угорської імперії. А для Російської імперії друкувати державні папери з текстами на інших мовах, крім російської не вважалося необхідністю. Справжня ілюстрована поштова листівка в Україні з’явилася 1895 року. На ній зображено портове місто Одесу.

У 1899 році виходять у світ листівки з краєвидом Кременчука. Найвідомішим було видавництво з досить незвичайною назвою “”.Амчиславскаго и Блюма въ Кременчуге”. Блюм і Амчиславський подарували нам дуже цікаві листівки, наприклад із серії ”Поклонъ изъ Кременчуга” зокрема: готель “Пальміра”(нині міське управління освіти Кременчука), “Штаб та воєнний лазарет”(нині розформований військовий шпиталь Міністерства оборони України), вид на будівлю держконтролю залізниці та інші. Нині листівки цього видавництва є досить рідкісними. На жаль, після Жовтневого перевороту 1917 року друк таких важливих на той час засобів передачі інформації припинився. Новий бум настав наприкінці 1950-х років, що призвело до появи величезної кількості листівок. За словами пана Михальчука, сучасні листівки мають не такий привабливий вигляд у порівнянні з тими, що були сотню років тому.

У 2018 році Києві відкрилася унікальна виставка раритетних поштових листівок кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. «Київські мотиви. Адреси і адресати». Експозиція містить близько 200 рідкісних поштових листівок 1899-1932 років та перелік музейних предметів з фондів найбільшого в Європі архіву документів особового походження Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Вишгородського історико-культурного заповідника, приватних зібрань колекціонера, медальєра, мецената Дмитра Піркла та наукового співробітника Вишгородського історико-культурного заповідника Василя Михальчука. Відвідувачі виставки мають можливість ознайомитися з унікальними екземплярами поштових листівок, що містять зображення Десятинної церкви та Історичного Межигір’я, а також виробів Межигірської фаянсової фабрики; панорами Києва та Київщини; першу ілюстрацію могили Тараса Шевченка; позолоту та виглядають як справжні цінні папери; привітання на Геловін, яке було відправлено у 1911 році! Серед відомих адресатів – український літературознавець Олександр Назаревський, науковець, художник-авангардист Костянтин Піскорський, фінансист, управляючий канцелярією Київського Товариства взаємного кредиту Олександр Цитович та інші. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/kyiv/news/u-kijevi-vidkrilasya-vistavka-listivok-yakim-ponad-100-rokiv-fotogalereya-511176.html

Організаторами виставки виступили к.і.н, директор ВІКЗ, Влада Литовченко, ЦДАМЛМ України Василь Михальчук, Дмитро Піркл. Ідея виставки належала саме Владі Литовченко, О.Чижовій, Д.Пірклу та В.Михальчуку. «Для мене ця виставка особлива, вона розповідає про Київ, вулицями якого ходив Іван Їжакевич, Кирило Стеценко та інші відомі особистості. На представлених сьогодні листівках ви побачите унікальні архітектурні об’єкти, які нині, на жаль, не збереглися. Їхні зображення  дійшли до нас завдяки подвижникам, що збирають унікальні матеріали, які з огляду на свою історичну й мистецьку цінність стають документами», – зазначила директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/kyiv/news/u-kijevi-vidkrilasya-vistavka-listivok-yakim-ponad-100-rokiv-fotogalereya-511176.html

Виставка викликала великий резонанс публіки, незважаючи на те що відкрилась в літній сезон. Це засвідчує чимала кількість інтерв'ю, сюжетів, публікацій. , , , , ,

Довгий час листівки не бралися до уваги. Більш бажаними для колекціонерів були монети та поштові марки, — розповідає Василь Михальчук. — Також і фахівці не вивчали феномен листівок за їхню малу історичну цінність. Ситуація змінилися, і тепер листівка цінується як історичний документ та естетичний мистецький об'єкт. Ми вивчаємо не тільки листівку, а й життя її автора та адресата. Тому на виставці деякі листівки були представлені зворотною стороною.

Тексти на листівках допомагають нам доповнити інформацію про ту чи іншу історичну постать, містять цікаві дані про поїздки по країні та за кордон, ціни того часу. Колись то була буденна побутова переписка, а зараз ці факти представляють величезний інтерес. Іноді зустрічаються тексти досить інтимного характеру.

Серед відомих адресатів — український літературознавець Олександр Назаревський, науковець, художник-авангардист Костянтин Піскорський, фінансист, управляючий канцелярією Київського Товариства взаємного кредиту Олександр Цитович та інші.

Взагалі в українському музейному фонді та архівах зберігається багато листівок. Але зазвичай вони використовуються як допоміжний матеріал, не є основним джерелом. Багато листівок знаходяться і у приватних колекціях. На жаль, в Україні поки не виявляли інтересу до вивчення феномену поштової листівки. Тому приємно, що наш проект викликав таку зацікавленість. Ми також презентували альбом-гід, проілюстрований старовинними листівками видів Києва та Київської губернії — «Київ столітньої давнини» від видавництва «Мистецтво». Розробили каталог виставки, який дасть можливість і після її закінчення оглядати експонати.

Ми ставили собі за мету показати Київщину, її історію, буденне життя жителів. Найбільш популярною серед листівок того часу була вітальна. У Російській імперії було дуже багато святкових та вихідних днів. Серед вітальних листівок найбільш поширеними були великодні та з днем Ангела. Кожен п'ятий лист з Києва та Київщини того часу був саме таким. Привітання близьких, друзів, знайомих зі святами було загальноприйнятим засобом комунікації, правилом етики. Взагалі цей період — золота доба листівки. Бум почався, коли листівки стали з чорно-білих та сірих яскравими та кольоровими. Були навіть такі люди, які кожного дня намагалися відправити по листівці. Вже працювали телеграф, телефон, але листівки були доступними абсолютно для кожного, їх відправляли всі — від найбідніших до найбагатших верств населення. Ціна листівки складала 2-3 копійки. В Україні, та й загалом в світі, це був найзручніший засіб віддаленого спілкування. Листівки ніхто не викидав, їх відкладали, зберігали на пам'ять. Видові картки є найбільш цінними для науковців, проте вони не друкувалися у такій кількості. Такі листівки купували та відправляли частіше під час подорожей або коли хотіли показати якісь конкретні місця. Зібрані листівки абсолютно унікальні, навіть якщо вам вдасться знайти однакові за друком, вони міститимуть різний текст на звороті, різні марки та поштові штемпелі. Велику інформацію про поштові листівки Василь Михальчук надав в окремих публікаціях та ЗМІ.

На питання коли саме він почав збирати листівки зазначив, що "Раніше цікавився нумізматикою. Власне, з цього почалося моє зацікавлення колекціонуванням. Спершу були монети, а потім уже листівки. Колекціонуванням я займаюся з п’ятнадцяти років. Свого часу писав наукову роботу для Малої Академії Наук про колекціонера листівок. Тепер в університеті (КНУ імені Тараса Шевченка, історичний факультет – ред.) я займаюся дослідженням архітектури Червоного корпусу, а філокартія є моїм хобі, естетичним задоволенням". Про колекцію: "Моя колекція налічує близько 800 листівок. Частину з них я віддав до Вишгородського музею-заповідника, де я працюю науковим співробітником. Листівки збираю лише 8 років. Але я колекціоную не ті радянські листівки, які мало не на кожному смітнику можна знайти, а старовинні, ще дореволюційного періоду. Вони недешеві. Знаходив їх на аукціонах, щось на Петрівці купував, щось у Кременчуці (бо я звідти родом), в приватних колекціонерів скуповував. Часто спілкувався зі старшими, корінними жителями мого міста й отримував від них фото і листівки задарма, адже для людей листівки не є цінністю, це ж не монета чи ікона. Раніше збирав фото і листівки з видами міст (Кременчука та Києва). Колекцію кременчуцьких листівок я продав. Зараз збираю київську тематику та міста Західної Європи, це, зокрема, той же Берлін, що був дуже зруйнований внаслідок Другої світової війни. Цікаво поглянути на види міст, яких уже немає."

На даний момент займається реалізацією програм заповідника, виконує обов'язки завідувача історичним музеєм Вишгородського історико-культурного заповідника

Література

1. Михальчук В. Київська топографія. Нові і старі топоніми давньої столиці Русі. Інтерпретація старих назв у світлі нових досліджень - http://www.nacija.com.ua/?article=5948
2. Михальчук В., Климович Н. "Київські мотиви. Адреси і адресати" - К.: "Мистецтво", 2018 р.

Посилання

http://my.som.org.ua/indexdet.html?id=10077 http://rkr.in.ua/1363-dozvolte-poznayomiti.html

Примітки

This article "Михальчук Василь Васильович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Михальчук Василь Васильович.

📰 Article(s) of the same category(ies)

• Димерець Ростислав Йосипович
• Прохоров Станіслав Миколайович
• Тетяна Петракова
• НТСА КНУ
• Шевченківська весна
• Димерець Ростислав
• Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук

---

 Facebook Page

🐤 Twitter Follow us on Twitter !

Read or create/edit this page in another language

• Михальчук Василь Васильович in English