Народна Академія Українського козацтва

Народна Академія Українського козацтва - міжнародна наукова громадська організація, створена у 2006 році з метою дослідження і вивчення козацьких звичаїв і традицій, як основ світогляду, який споконвічно об'єднував український народ в одну, єдину у світі, козацьку націю.

Принципова позиція НАУК в питанні походження і становлення Козацтва (мається на увазі первородного, вільного, а не реєстрового) дозволила їй за досить короткий час зайняти чільне місце як в козацькому світі так і в суспільстві загалом. А обґрунтування розподілу людей на прибічників різних способів проживання — осілого і похідного — не знаходить заперечень навіть у самих затятих противників Козацтва (це, до речі, дало змогу офіційно заявити про становлення культури Людини Походу, яка притаманна виключно козацькому укладу життя).

Президент НАУК Іванюк В'ячеслав Володимирович та Голова Вченої ради НАУК Мулява Володимир Савович є постійними членами Ради Українського козацтва при Президентові України. Низка Угод про співробітництво, у тому числі з Національною Академією педагогічних наук України, дала змогу Академії розробити методику козацького виховання, в якій використані потенціали навчально-виховних закладів, сім'ї і, найголовніше, «вулиці».

Напрацювання у сфері дослідження і вивчення козацьких звичаїв і традицій дозволило розробити програму «Люди для України», головним виконавцем якої стала Асоціація шкільних козацьких господарських товариств (АШКГТ) головою Наглядової ради якої обрано Іванюка В. В.

Фінансове забезпечення діяльності НАУК здійснюється Фондом сприяння національно-патріотичному вихованню громадян України

Структура НАУК:
Президія НАУК
Вчена рада НАУК
Регіональні центри НАУК

Установи НАУК:
Науково-дослідний інститут козацтвознавства (НДІК)
Мета і завдання: здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з метою одержання нових наукових знань у сфері походження і становлення козацтва, його ідеології, звичаїв і традицій
Науково-дослідний інститут психології та філософії Буття (НДІПФБ)
Мета і завдання: вивчення загальних аспектів Буття і дослідження їх впливу на рівень національно-патріотичного виховання та самоіндетифікацію Українського народу
Науково-дослідний інститут енергетики Слова (НДІЕС)
Мета і завдання: дослідження ролі вербально-емоційного фактору в національно-патріотичному вихованні і консолідації суспільства навколо Української Національної Ідеї
Науково-дослідний інститут козацького самоврядування (НДІКС)
Мета і завдання: дослідження ролі козацькі звичаї і традиції|козацьких звичаїв і традицій у вирішенні питань соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Членство в НАУК: дійсне і асоційоване

Вимоги:
до дійсних членів НАУК: наявність вищої освіти, облік в одному з козацьких товариств
до асоційованих членів НАУК: не регламентовано

Необхідність надання науково обґрунтованих пояснень щодо Козацтва, як Ідеї, та Козаків, як її прибічників, була викликана, насамперед, неоднозначним відношенням до козацтва в Державі, яка своїм існуванням зобов'язана саме Козацтву.
Зрозуміло, що виникає питання — в чому причина? А причина в тому, що історія козацтва нерозривно пов'язана з історією розвитку людства, в його споконвічному поділу на тих, хто притримувався, або був змушений притримуватися, осілого способу проживання і тих, для кого прокладання нових шляхів (в прямому і переносному значенні) стало сутністю життя і поведінки. Саме різне світосприйняття є першопричиною розбіжностей в поглядах між представниками кожної із груп. Саме різне світосприйняття ускладнює консолідацію суспільства (до речі, не тільки українського).
Воно і зрозуміло. Адже людині набагато легше пояснити свою бездіяльність, ніж описати, тобто матеріалізувати ті почуття, які безперестанно спонукують її шукати засобів для самовираження, попри нерозуміння і неадекватне сприйняття, наполегливо прокладати новий шлях в майбутнє. Шлях, який цілком вірогідно може стати для розвитку цивілізації основним.
Дуже вдало з цього приводу висловився Мулява В. С., голова Вченої ради і один з засновників Академії:
«… Людство скільки себе пам'ятає й усвідомлює, стільки перебуває в пошуках із мрією та надією віднайти істину, бо ж істина дається людині як процес — і процес безкінечний.
Як би глибоко ми вже не пізнали світ — він безкінечний і в процесі його пізнання. Тому чи не найнебезпечнішими є люди, котрим усе ясно. Скільки ті, яким усе вичерпно ясно, розстріляли (знищили в інший спосіб) чесних, чистих і принципових людей, розважливих, глибоких, мудрих мислителів, які наважилися повстати супроти всезагальної, але хибної думки, віками усталеного, але помилкового переконання… Скільки разів перепиняли шлях істині, науковому та соціальному прогресові… Скільки нереалізованих варіантів можливої, позитивно результативної діяльності, що могла би вплинути на інші сфери та замінити світ людини на всіх рівнях її буття…»
Як приклад — доволі складні взаємовідносини між старшим і молодшим поколіннями, в основі яких лежить невгамовне бажання старших нав'язати підростаючому поколінню власні стереотипи. Стереотипи, які по своїй природі унеможливлюють встановлення духовного балансу між світом дитячих мрій та реаліями дорослого життя, заважають вихованцю використати в повному обсязі надані природою здібності і таланти.