Октавна система

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Октавна система — спосіб групування і позначення музичних звуків на основі їх октавної подібності.

Музичні звуки, частота яких відрізняється вдвічі, сприймаються на слух як дуже схожі, як повторення одного звуку на різній висоті. Це явище називається октавною схожістю звуків. На основі цього весь діапазон частот звуків, що використовуються в музиці, ділиться на ділянки, звані октавами, при цьому частота звуків у кожній наступній октаві буде вдвічі вище, ніж у попередній, а схожі звуки отримують однакові назви ступенів.

Розташування частотних кордонів октав умовно і вибрано таким чином, щоб кожна октава починалась з першої ступені («До») рівномірно темперованого строю і при цьому частота 6-го ступеня («Ля») однієї з октав (званої «першою») становила б 440 Гц.

Позначення октав[ред.]

Діапазон звуків в музиці розбитий на 9 октав, кожна з яких має свою назву. Крім того існують різні способи позначення приналежності звуку тій чи іншій октаві, з яких найбільш поширені два — нотація Гельмгольца і наукова нотація.

Найменування октав[ред.]

Октава, що лежить посередині діапазону використовуваних в музиці звуків, називається «Перша октава», наступна вгору — «Друга», потім «Третя», «Четверта» і «П'ята». Октави нижче 1-ї мають власні назви: «Мала октава» — це октава нижче 1-ї, «Велика» — нижче малої, «Контроктава» — нижче великої і нарешті «Субконтроктава» — нижче контроктави — найнижча з чутних октав. Октави нижче субконтроктави і вище 5-ї октави виходять за діапазон застосовуваних у музиці звуків і тому не мають власних назв і позначень звуків.

Нотації Гельмгольца[ред.]

Була запропонована німецьким математиком Германом Гельмгольцем в своїй роботі «Вчення про слухові відчуття як фізіологічна основа для теорії музики» (нім. Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für die Theorie der Musik, 1863). Ця нотація заснована на комбінації способу запису назви ступені - з великої або маленькою літери, зокрема штрихів поруч з назвою ступені - від одного до п'яти (замість штрихів також використовуються арабські цифри) і місця постановки штрихів - знизу або зверху. Нотація Гельмгольца може бути застосована як зі складовою системою найменування ступенів, так і з буквеною.

Наукова нотація[ред.]

Другий спосіб позначення октав називається «наукова система позначення висоти звуку». Вперше була запропонована в 1939 році[1] Американським акустичним суспільством. У науковій нотації номер октави записується відразу після позначення ступеня, при цьому октави нумеруються починаючи з найнижчої чутної (субконтроктави), якій присвоюється номер 0. Ця нотація застосовується тільки з буквеною системою найменування ступенів.

Список октав[2][ред.]

Субконтроктава[ред.]

Включає звуки з частотами від 16,352 Гц (включно) до 32,703 Гц. Найнижча з чутних октав, як правило нижні щаблі цієї октави в музиці не використовуються. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери і праворуч знизу ставиться цифра 2 (або два штриха). У науковій нотації має номер 0. Голос людини (здатний виконувати подібні ноти) — бас-профундо (Михайло Златопольський).

Номер ступені Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Літерне позначення за Гельмгольцем Наукова нотація Сучасна музична нотація
1 16,352 До2 C2 C0 Субконтроктава
2 18,354 Ре2 D2 D0
3 20,602 Мі2 E2 E0
4 21,827 Фа2 F2 F0
5 24,500 Соль2 G2 G0
6 27,500 Ля2 A2 A0
7 30,868 Сі2 H2* H0

* В англомовних країнах використовується модифікована система Гельмгольца, замість символу H для ноти «сі» використовується символ B, який в німецькій системі означає «сі-бемоль».

Контроктава[ред.]

Включає звуки з частотами від 32,703 Гц (включно) до 65,406 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери праворуч знизу ставиться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 1. Голос людини (здатний виконувати подібні ноти) — бас-профундо (Володимир Міллер).

Номер ступені Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Літерне позначення за Гельмгольцем Наукова нотація Сучасна музична нотація
1 32,703 До1 C1 C1 Контроктава
2 36,708 Ре1 D1 D1
3 41,203 Мі1 E1 E1
4 43,654 Фа1 F1 F1
5 48,999 Соль1 G1 G1
6 55,000 Ля1 A1 A1
7 61,735 Сі1 H1 H1

Велика октава[ред.]

Включає звуки з частотами від 65,406 Гц (включно) до 130,81 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 2. Голос людини (здатний виконувати подібні ноти) — бас-профундо, бас, баритон, тенор; штробас. Серед жінок — наприклад, Мерайя Кері, Джорджія Браун (сопрано).

Номер ступені Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Літерне позначення за Гельмгольцем Наукова нотація Сучасна музична нотація
1 65,406 До C C2 Велика октава
2 73,416 Ре D D2
3 82,407 Мі E E2
4 87,307 Фа F F2
5 97,999 Соль G G2
6 110,00 Ля A A2
7 123,47 Сі H H2

Мала октава[ред.]

Включає звуки з частотами від 130,81 Гц (включно) до 261,63 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 3. Голос людини (здатний виконувати подібні ноти) — бас-профундо, бас, баритон, бас-баритон, тенор, тенор-альтіно, контратенор, контральто, меццо-сопрано, сопрано.

Номер ступені Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Літерне позначення за Гельмгольцем Наукова нотація Сучасна музична нотація
1 130,81 до c C3 Мала октава
2 146,83 ре d D3
3 164,81 мі e E3
4 174,61 фа f F3
5 196,00 соль g G3
6 220,00 ля a A3
7 246,94 сі h H3

Перша октава[ред.]

Включає звуки з частотами від 261,63 Гц (включно) до 523,25 Гц. Середня октава звукоряду музичної системи. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 4. Голос людини (здатний виконувати подібні ноти) — бас-профундо, бас, баритон, тенор, тенор-альтіно, контратенор, контральто, меццо-сопрано, сопрано.

Номер ступені Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Літерне позначення за Гельмгольцем Наукова нотація Сучасна музична нотація
1 261,63 до1 c1 C4 Перша октава
2 293,66 ре1 d1 D4
3 329,63 мі1 e1 E4
4 349,23 фа1 f1 F4
5 392,00 соль1 g1 G4
6 440,00 ля1 a1 A4
7 493,88 сі1 h1 H4

Друга октава[ред.]

Включає звуки з частотами від 523,25 Гц (включно) до 1046,5 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 2 (або два штриха). У науковій нотації має номер 5. Голос людини (здатний виконувати подібні ноти) — тенор, тенор-альтіно, контратенор, контральто, меццо-сопрано, сопрано.

Номер ступені Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Літерне позначення за Гельмгольцем Наукова нотація Сучасна музична нотація
1 523,25 до2 c2 C5 Друга октава
2 587,33 ре2 d2 D5
3 659,26 мі2 e2 E5
4 698,46 фа2 f2 F5
5 783,99 соль2 g2 G5
6 880,00 ля2 a2 A5
7 987,77 сі2 h2 H5

Третя октава[ред.]

Включає звуки з частотами від 1046,5 Гц (включно) до 2093,0 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 3 (або три штриха). У науковій нотації має номер 6. Голос людини (здатний виконувати подібні ноти) — тенор-альтіно/контратенор (Іван Козловський), сопрано.

Номер ступені Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Літерне позначення за Гельмгольцем Наукова нотація Сучасна музична нотація
1 1046,5 до3 c3 C6 Третя октава
2 1174,7 ре3 d3 D6
3 1318,5 ми3 e3 E6
4 1396,9 фа3 f3 F6
5 1568,0 соль3 g3 G6
6 1760,0 ля3 a3 A6
7 1975,5 сі3 h3 H6

Четверта октава[ред.]

Включає звуки з частотами від 2093,0 Гц (включно) до 4186,0 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 4 (або чотири рисочки). У науковій нотації має номер 7. Голос людини — свистковий регістр (Мерайя Кері).

Номер ступені Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Літерне позначення за Гельмгольцем Наукова нотація Сучасна музична нотація
1 2093,0 до4 c4 C7 Четверта октава
2 2349,3 ре4 d4 D7
3 2637,0 мі4 e4 E7
4 2793,8 фа4 f4 F7
5 3136,0 соль4 g4 G7
6 3520,0 ля4 a4 A7
7 3951,1 сі4 h4 H7

П'ята октава[ред.]

Включає звуки з частотами від 4186,0 Гц (включно) до 8372,0 Гц. Найвища з використовуваних в музиці октав, верхні щаблі (вище «До») застосовуються дуже рідко. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 5 (або п'ять штрихів). У науковій нотації має номер 8. Голос людини (здатний виконувати подібні ноти) — свистковий регістр (Помилка скрипту: Не існує модуля «Не перекладено»., Помилка скрипту: Не існує модуля «Не перекладено».), Димаш Кудайберген (каз.)).

Номер ступені Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Літерне позначення за Гельмгольцем Наукова нотація Сучасна музична нотація
1 4186,0 до5 c5 C8 П'ята октава
2 4698,6 ре5 d5 D8
3 5274,0 мі5 e5 E8
4 5587,7 фа5 f5 F8
5 6271,9 соль5 g5 G8
6 7040,0 ля5 a5 A8
7 7902,1 сі5 h5 H8

Рекордні вокальні діапазони[ред.]

Згідно з книгою рекордів Гіннесса, світовий рекорд на найвищу ноту серед чоловіків встановлено: австралійський музикант іспанського походження Адам Лопес з 2005 року до-дієз п'ятої октави, з 2008 року той же Адам Лопес ре-дієз п'ятої октави, з 2017 року китаєць Сяо Ван Лун (Wang Xiaolong) мі п'ятої октави[3]. Світовий рекорд на найвищу ноту серед жінок і абсолютний: бразильська співачка італійського походження Джорджія Браун з 2004 року соль сьомої октави (G10). Також у Джорджії Браун з 2004 року світовий рекорд на найширший вокальний діапазон серед жінок: від соль великої октави до соль сьомої октави (8 октав)[4]. Світовий рекорд на найнижчу ноту серед жінок: Хелен Ліхей з Німеччини (Helen Leahey) з 2018 року: ре великої октави (72,5 Гц), її найвища нота ре другої октави[5]. Світовий рекорд на найнижчу ноту серед чоловіків і абсолютний: у американського співака Тіма Стормса — з роками голос стає нижче, і він кілька разів оновлював рекорд: у 2002 і 2008 роках, з 2012 року G-7 або 0,189 Гц. Світовий рекорд серед чоловіків і абсолютний на найширший діапазон — також у Тіма Стормса, 10 октав з 2008 року, від G/G#-5 до G/G#5 (неточні ноти, 0,7973 Гц — 807,3 Гц, його найвища нота соль другої октави), але більша частина цього діапазону відноситься до інфразвуку, що не чутний людським вухом і який реєструється тільки спеціальними приладами, тоді як у Джорджії Браун весь вокальний діапазон чутний[6].

Схема[ред.]

Octaves-notes-ru.svg

За допомогою даної схеми або клавіатури фортепіано можливе знаходження частоти звуку.

Таблиця відповідності нот частотам[ред.]

Частоти в герцах (інтервал від До першої октави в полутонах)
Октава →

Нота ↓
Суб-контр Контр Велика Мала 1 2 3 4 5 6 7
C 16,352 (−48) 32,703 (−36) 65,406 (−24) 130,81 (−12) 261,63 (±0) 523,25 (+12) 1046,5 (+24) 2093,0 (+36) 4186,0 (+48) 8372,0 (+60) 16744.0 (+72)
C / D 17,324 (−47) 34,648 (−35) 69,296 (−23) 138,59 (−11) 277,18 (+1) 554,37 (+13) 1108,7 (+25) 2217,5 (+37) 4434,9 (+49) 8869,8 (+61) 17739.7 (+73)
D 18,354 (−46) 36,708 (−34) 73,416 (−22) 146,83 (−10) 293,66 (+2) 587,33 (+14) 1174,7 (+26) 2349,3 (+38) 4698,6 (+50) 9397,3 (+62) 18794.5 (+74)
D / E 19,445 (−45) 38,891 (−33) 77,782 (−21) 155,56 (−9) 311,13 (+3) 622,25 (+15) 1244,5 (+27) 2489,0 (+39) 4978,0 (+51) 9956,1 (+63) 19912.1 (+75)
E 20,602 (−44) 41,203 (−32) 82,407 (−20) 164,81 (−8) 329,63 (+4) 659,26 (+16) 1318,5 (+28) 2637,0 (+40) 5274,0 (+52) 10548 (+64) 21096.2 (+76)
F 21,827 (−43) 43,654 (−31) 87,307 (−19) 174,61 (−7) 349,23 (+5) 698,46 (+17) 1396,9 (+29) 2793,8 (+41) 5587,7 (+53) 11175 (+65) 22350.6 (+77)
F / G 23,125 (−42) 46,249 (−30) 92,499 (−18) 185,00 (−6) 369,99 (+6) 739,99 (+18) 1480,0 (+30) 2960,0 (+42) 5919,9 (+54) 11840 (+66) 23679.6 (+78)
G 24,500 (−41) 48,999 (−29) 97,999 (−17) 196,00 (−5) 392,00 (+7) 783,99 (+19) 1568,0 (+31) 3136,0 (+43) 6271,9 (+55) 12544 (+67) 25087.7 (+79)
G / A 25,957 (−40) 51,913 (−28) 103,83 (−16) 207,65 (−4) 415,30 (+8) 830,61 (+20) 1661,2 (+32) 3322,4 (+44) 6644,9 (+56) 13290 (+68) 26579.5 (+80)
A 27,500 (−39) 55,000 (−27) 110,00 (−15) 220,00 (−3) 440,00 (+9) 880,00 (+21) 1760,0 (+33) 3520,0 (+45) 7040,0 (+57) 14080 (+69) 28160.0 (+81)
A / H 29,135 (−38) 58,270 (−26) 116,54 (−14) 233,08 (−2) 466,16 (+10) 932,33 (+22) 1864,7 (+34) 3729,3 (+46) 7458,6 (+58) 14917 (+70) 29834.5 (+82)
H 30,868 (−37) 61,735 (−25) 123,47 (−13) 246,94 (−1) 493,88 (+11) 987,77 (+23) 1975,5 (+35) 3951,1 (+47) 7902,1 (+59) 15804 (+71) 31608.5 (+83)
Примітка: В американській традиції нота Сі позначається як «B» замість «H».

Див. також[ред.]

  • en:Helmholtz pitch notation
  • en:Scientific pitch notation
  • Висотний клас
  • Нотні знаки
  • Октава
  • Рівномірно-темперований стрій

Примітки[ред.]

  1. The Journal of the Acoustical Society of America — July 1939 — Volume 11, Issue 1, pp. 134—139
  2. Значения частот рассчитаны исходя из стандартной частоты камертона ля1, равной 440 Гц
  3. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  4. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  5. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  6. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».

Література[ред.]

  • Способин Игорь Владимирович. Элементарная теория музыки. — М. : Музыка, 1968.
  • Тюлин Юрий Николаевич. Краткий теоретический курс гармонии. — М. : Музыка, 1978.

Посилання[ред.]


This article "Октавна система" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Октавна система.