Особистісний світогляд

Особистісний світогляд^[1] — ключове поняття метаантропології, характеризує граничне буття людини, відображає такий світогляд людини, що відрізняється самостійним, критичним і творчим мисленням, протилежний буденному світогляду, оскільки долає все шаблонне, стереотипне у соціальному середовищі. Людина особистісного світогляду не підвладна маніпуляціям, пропаганді, має свою точку зору. Людина, що є носієм особистісного світогляду, постійно зазирає вглиб себе, прагне саморозвитку, самопізнання, зовнішній світ сприймає через призму власного розсуду і особистих переживань. Особистісний світогляд являється передумовою створення нових ідеалів та цінностей, досягнення змін у суспільстві шляхом постановки нових цілей та задач. Людина з особистісним світоглядом усвідомлює себе як неповторну особистість. Однак, особистісний світогляд ще не означає завершеність, цілісність і гармонію його частин, може містити в собі внутрішні конфлікти та суперечності, тому являється лише ступенем до філософського світогляду.