Реклама в СРСР
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. |
Рекла́ма в СРСР
Історія[ред.]
1917 р. видано декрет «Про введення державної монополії на оголошення». Він вводить монополію на «друкування за плату оголошень в періодичних виданнях друку, а також здача оголошень в кіоски, контори, установи». Майно всіх рекламних агентств відповідно до даних розпоряджень конфісковувалися.
1918 р. приймається ще один декрет — «Про організацію управління поштово-телеграфною справою Радянської республіки». У ньому передбачалася організація у всіх поштово-телеграфних конторах країни прийому оголошень від усіх осіб та установ для приміщення у друкованих виданнях. Однак почалася громадянська війна і політика військового комунізму. Тому і залишили вирішення цього декрету на папері.
1918–1922 рр. — реклами як такої, в СРСР не існує. Виняток становить політична реклама. Основною передумовою її бурхливого розвитку стало те, що з'явився вибір у колишніх підданих Російської імперії. Різні політичні сили пропонували співгромадянам цілком протилежні сценарії майбутнього країни. Природно, що метою політичної реклами в комплексі з агітацією і пропагандою було залучення населення на свій бік. Саме до цього періоду відноситься знаменитий плакат «Ти записався добровольцем?»
1922 р. — перехід до Нової економічної політики (НЕП) і відродження торгової реклами. Держава тимчасово допускає існування приватного власника. При цьому державні підприємства змушені були конкурувати з приватним сектором. Для цього утворений ряд найбільших державних синдикатів. Як наслідок, у країні відроджується торгова реклама. При Вищій Раді Народного Господарства (ВРНГ) в 1922 році була сформована комісія з раціоналізації реклами.
- Реанімація реклами в пресі
У листопаді 1921 року в центральній газеті «Известия» публікується повідомлення про початок прийому оголошень. А вже в 1923 році надходження реклами в газету склали більше двох третин доходів від її видання.
- Створення рекламних контор
У 1922 році при газеті «Економічне життя» була створена державна контора оголошень «Двигун». Це агентство мало координувати всю рекламу промислових товарів для сільських жителів.
- З'являються інші рекламні контори
- «Рекламтранс»;
- Комерційне агентство «Зв'язок» (поштова реклама);
- «Викреклама» (виготовлення і розміщення рекламних плакатів у регіонах);
- «Промреклама» (при ВРНГ, розміщення реклами промпідприємств);
1935 р. — Наркомат внутрішньої торгівлі СРСР видає постанову «Про використання методів реклами для розширення товарообігу». Згідно з цим рішенням створена контора «Торгреклама». Її цілями стали рекламне обслуговування виробництва рекламного інвентарю і його збут. Виникає кілька філій цієї всесоюзної контори.
- Ставлення до реклами
Ставлення до реклами того періоду характеризується серйозним скепсисом. Рекламу ігнорували і господарські керівники і населення. Обов'язковою в спеціальній літературі того часу було протиставлення реклами соціалістичної і капіталістичної з критикою останньої.
1960-ті — економічний підйом в СРСР. Зросло індивідуальне споживання населення, збільшився попит на якісні товари. Для координації рекламної діяльності в масштабах країни засновується Міжвідомча рада з реклами при Мінторгу СРСР.
1970-і — починається видання журналів про рекламу. Першим в 1971 р. виходить журнал «Реклама», пізніше — «Комерційний вісник», «Панорама», «Нові товари» та ін. У 70-х — початку 80-х років в СРСР випускається понад 70 спеціалізованих рекламних видань. В основному — це додатки до обласних і вечірніх міських газет.
З 1990-их років, на телебаченні виходять рекламні ролики. У радянській рекламі з'являються копірайтери, дизайнери, кліпмейкери і фотомоделі. Активізується виставкова діяльність, PR-кампанії, впроваджується спонсорство. Назріває необхідність ідентифікації торгових марок, формування фірмового стилю.
8 грудня 1991 — радянська реклама припиняє своє існування[1].
Більшу частину реклами в Радянському Союзі становила політична реклама (пропаганда). Вона велася як радянським партійно-державним апаратом, так і супротивниками СРСР з-за кордону.
Незважаючи на планову економіку і супутній дефіцит, комерційна реклама все ж займала в СРСР чільне місце. Найбільше реклами публікувалося в часи НЕП 1920-х років. Але і в інші періоди рекламу теж створювали і поширювали. Так, наприклад, широко поширювався слоган «Радянське — значить відмінне», а на радянському телебаченні виходила рекламна телепередача «Більше хороших товарів». Також виходив рекламний додаток до газети «Вечірня Москва».
Увійшли в поговірку рекламні гасла: «Літайте літаками Аерофлоту» (не тільки внаслідок великого поширення цієї реклами, а й через її сумнівну комерційну цінність — Аерофлот був єдиним повітряним перевізником в країні), «Зберігайте гроші в ощадних касах» (реклама Ощадбанку СРСР), «Страхуйте майно від пожежі» (реклама монопольного страхового товариства Держстрах). Однак, незважаючи на таку поширену думку, простежується певна логіка. В цілому — це перерозподіл і управління попитом на певний вид товарів або послуг. У випадку з Аерофлотом — це конкуренція з аналогічними послугами залізничного транспорту, автотранспорту і тощо. У випадку з ощадними касами — спроба зменшити кількість грошової маси, що зберігається та накопичується «під подушкою». Деякі зразки реклами тих років в даний час оцінюються як твори мистецтва[2].
Також широку популярність здобули крилаті рекламні фрази:
- «Ніде крім, як в Моссельпрому»
- «Назбирав — машину придбав»
У СРСР розвивалася теорія реклами. Видавалися праці про рекламу Дегтярьова Ю. А., Корнілова Л. В.[3], Д. Огілві[4], Беклешова Д. Б.[5][6], Богачевої Н. М.[7], Бойкова В. А.[8], Бур'яна М., Шляшевской І.[9], Гольцекера І. І., Хачатурова Ю. Н.[10], Кару В.[11], Франасека І.[12] та ін. Основна маса праць про рекламу вийшла в 60-і і 70 -і роки.
У 80-і і 90-і роки було видано більше праць з реклами, ніж за всі попередні сімдесят років. Незважаючи на явний занепад в області комерційної реклами, політична реклама в СРСР була дуже сильно розвинена.
Майже всі діячі культури були рекламовиробниками, а ЗМІ, театри, школи та численна кількість організацій — рекламорозповсюджувачами. Все населення країни виявлялося в цій системі об'єктами реклами. Конкурентами комуністичного ладу були всі державні системи. Масштаби політичної реклами в СРСР були величезні, а методи не мали жодних обмежень. У період "Перебудови" комерційна реклама знову набула значення. Методи політичної пропаганди зробили деякий вплив на її розвиток.
В СРСР існував ідеологічний підхід до реклами, який ґрунтувався на тому, що в капіталістичному суспільстві реклама є засобом пропаганди в народні маси капіталістичного способу життя. Вважалося, що капіталістична реклама надто дорога і витрати на рекламу сприяють зубожінню населення. Виходячи з цього, рекламні витрати в СРСР становили 0,04 — 0,05 % від загального товарообігу (для порівняння — у США цей показник був тоді на рівні 7-8 %). Це пояснює низький професійний рівень текстів радянської реклами: рекламні звернення в порівнянні з закордонними були примітивними і сірими — "Пийте томатний сік", "Літайте літаками Аерофлоту" тощо. Але вже тоді спостерігаємо розвиток рекламної думки та яскраві рекламні ідеї радянських рекламістів[13].
Відеореклама в СРСР[ред.]
Телевізійна реклама в СРСР у формі рекламних вставок відсутня[14] (за винятком самих останніх років існування). Перший телевізійний ролик з рекламою кукурудзи вийшов в 1964 році[15][16][17]. Перша згадувана фахівцями реклама в кіно, яку показували вітчизняному глядачеві замість кіножурналу перед фільмом, з'явилася в 1972 році в Ленінграді на Кіностудії документальних фільмів. Це був рекламний ролик «Шоколад» за сценарієм Микити Михалкова[18]. У 1973 році на тій же кіностудії було знято першу і єдину відому радянську кінорекламу з елементами еротики — «Жіноча білизна» (режисер — оператор Віктор Петров) [15], тоді ж — х/ф «Ефект Ромашкіна» (кінокомедія про чотирьох друзів — кіноманів, які вирішили зняти рекламний ролик про користь кефіру). У 1974 — мюзикл «Зірка екрану», з акцентом на рекламу Аерофлоту. Фільм «Кар'єра Діми Горіна» (1961) починається з недвозначної реклами ощадкаси. Популярним рекламним ходом в СРСР була участь в рекламі відомих артистів, наприклад, Михайла Боярського, Олега Басилашвілі, Володимира Висоцького та інших. Останній в 1975 році написав і виконав пісню «Знаки зодіаку» до однойменної реклами (режисер-оператор Віктор Петров)[19]. Протягом тривалого часу реклама в СРСР існувала в строго обмеженому просторі в рамках планової економіки і була монополізована державою. Початок Перебудови в середині 1980-х ознаменувало появу в засобах масової інформації реклами західного зразка. Це було серйозне випробування громадської думки, незвиклого до подібної масової та інформаційної культури. Перший канал вперше почав передавати рекламу в 1988 році.
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Грицук А. П. «История отечественной рекламы».
- ↑ Маяковский В. В., Агитация и реклама. Полн. собр. соч., Т. 12, с. 57-58.
- ↑ Дегтярев Ю. А., Корнилов Л. В., Торговая реклама, М.: Экономика и искусство, 1969.
- ↑ Огилви Д., Исповедь рекламного агента, М.: Внешторгреклама, 1964 — 126с.
- ↑ Беклешов Д. В., Реклама в промышленности, М.: Экономика, 1969 — 78с.
- ↑ Беклешов Д. В., Формы и методы рекламы, Киев: Реклама, 1969 — 83с.
- ↑ Богачева Н. М., Реклама, её возникновение и некоторые сведения из истории развития М., 1969.
- ↑ Бойкова В. А., Подготовка информационных и рекламных материалов для газет, радио и телевидения, М., 1971 — 45с.
- ↑ Бурьян М., Шляшевская И., Справочник для работников рекламы кооператиной торговли, М.: Экономика, 1970 — 116с.
- ↑ Гольцекер И. И., Хачатуров Ю. Н., Торговая реклама. Потребительская кооперация. Печатная, звуковая, кинотелевизионная, диапозитивная, изобразительная и фото реклама. М.: Экономика, 1969 — 142с.
- ↑ Кару В., Из опыта организации рекламы в потребительских обществах эстонского потребсоюза, // сокр. пер. с эст. // Таллин, 1965 — 46с.
- ↑ Франасек И., Современные средства рекламы: реклама по радио, телевидению, световая и звуковая реклама, М.: 1964.
- ↑ Панкратов Ф. Г. Рекламная деятельность. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 1998.
- ↑ Катерина Кузнецова. Тёмное рекламное прошлое. МК в Питере» № 19 (848) (6 мая 2009).
- ↑ История телевизионной рекламы в России.
- ↑ Поющая кукуруза (первая реклама в СССР).
- ↑ Реклама в СССР.
- ↑ ЦГАЛИ Санкт-Петербурга, фонд 356, опись 1, дело 854а, лист 17.
- ↑ Петров В. А. Война имеет трупный запах. // Уз Горак. — от 17 июля 2010. — № 24 (55).
Література[ред.]
- Грицук А. П. «История отечественной рекламы»
- Маяковский В. В. Агитация и реклама
- Дегтярев Ю. А., Корнилов Л. В., Торговая реклама, М.: Экономика и искусство, 1969
- Панкратов Ф. Г. Рекламная деятельность. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 1998.
This article "Реклама в СРСР" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Реклама в СРСР.
