Welcome to EverybodyWiki 😃 ! Nuvola apps kgpg.png Log in or ➕👤 create an account to improve, watchlist or create an article like a 🏭 company page or a 👨👩 bio (yours ?)...

Піонерський фольклор

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

[[Категорія:Статті, в яких потрібно виправити стиль з Помилка скрипту: Не існує модуля «String».]]

Піонерський фольклор або табірний фольклор (рос. Пионерский фольклор[1][2][3], лагерный фольклор[4]) — жанр усної творчості радянських дітей, піонерів (переважно у віці 7-15 років). Історії, які розказувались у літніх піонерських таборах, могли бути як страшні (страшилки), так і гумористичні, навіть, сатиричні твори (садистські віршики, «садюшки»), були також і ліричні твори (табірні пісні).

Масового поширення жанр набув у 1944—1991 роках, переважно пізнього СРСР. Хорорів тоді майже не видавалось, тому піонерський фольклор почав генерувати власні історії, і, навіть, має кілька піджанрів. Цими піджанрами є: піонерські страшилки (рос. Пионерские (лагерные) страшилки), садистські віршики («садюшки»), табірні пісні (рос. лагерные песни).

Піонерські страшилки[ред.]

Представляють собою невеликі усні оповідки, мета яких — налякати слухачів. Розповідались у ночі, при світлі ліхтарика чи свічки; одна (зазвичай, найстарша) дитина «ініціювала» «вечори читання» страшилок, тоді усі бажаючі могли послухати їх.

За основу страшилок бралися:

  • класичні історії про мерців, запозичені з казок і сільських легенд;
  • перероблені міські легенди - про пиріжки з людського м'яса і т. п.;
  • «страшні» сцени з кіно тих років (наприклад, жах Геші з «Діамантової руки»);

Утім, власних сюжетних штампів всередині цього жанру набагато більше, ніж зовнішніх запозичень.

В силу якихось причин майже не експлуатується в вітчизняному хорорі. Винятки - дитяча повість Едуарда Успенського «Червона рука, чорне простирадло, зелені пальці» і слешер «ССД».

Приклади:[ред.]

  • «Детский мир» (Андрій Столяров, 1996)
  • Валерій Роньшин (майже усі твори)
  • «Пищеблок» (Олексій Іванов, 2018)
  • Комп'ютерна гра «Страшилки: Шестое чувство».
  • Дмитро Ємець використовував сюжети страшилок в циклі оповідань про Фільку Хитрова.
  • Вплив ще можна помітити в рівні зі шкільної гри "In Fear We Trust", що з'єднує псевдорадянську реальність з потойбічної містикою (про гру).

Характерні сюжетні елементи[ред.]

Дзвінок з нізвідки - голос по радіо або по телевізору, який попереджає героїв історії про небезпеку. Телефонні дзвінки, які можуть як попереджати, так і лякати або загрожувати.

Людська м'ясорубка - часто вбудована в диван або взагалі в яке-небудь сидіння. Перемелює людей на фарш, який потім їдять або продають.

Предмет-шкідник - втіленням зла може бути будь-яка річ повсякденного вжитку (телевізор, штори, картина, пляма на шпалерах, простирадло), аж до деталей одягу (колготки, рукавички, чоботи). Нерідко предмет-монстр виділяє характерний колір (переважно чорний або червоний).

Порушена заборона - героя попереджали щось не робити, а він це робить і страшно розплачується. Мотив, взагалі характерний для казок, а для дитячого фольклору, особливо, бо заборони і повчання дорослих часто втілюються саме в таку форму.

Потойбічний транспорт (автобус, потяг, автомобіль) - зазвичай чорного кольору і з'являється вночі або пізно ввечері. Той хто сів на такий гірко про це пошкодує. Буває, втім, і інверсія, коли до самотнього водія нормальної машини сідає моторошний пасажир.

Міліціонер -  у більшості сюжетів втручання міліціонера означає або знищення джерела страху, або принаймні пояснення його природи.

Садистські віршики[ред.]

Вони ж «садюшки». Жанр дитячого фольклору з елементами чорного гумору. Виник в Радянському Союзі у 1970-х роках, пік популярності припав на останню чверть XX століття[5]. Віршики складаються з чотирьох, іноді двох рядків, і є переважно анонімними. Їх зміст часто побудований на порушенні заборони дорослих, і так чи інакше пов'язаний зі смертю. Комічний ефект у «садюшках» заснований на суперечності між поведінкою і почуттями його героїв та усталеними моральними нормами і принципами; високі цінності і уявлення профанізуються і нейтралізуються надмірними перебільшеннями, доведеними до абсурду.

Явище «садистських віршів» не є чимось суто російським чи українським, подібні елементи дитячого чи шкільного фольклору можна зустріти і в інших країнах світу. Зокрема у Німеччині поширені дворядкові віршики подібної стилістики, наприклад «Alle Kinder stehen vor dem Abgrund Außer Peter, der geht noch 'nen Meter» («Усі діти стоять перед проваллям, лише не Петер, він попереду нього на один метр»).

Цілком і повністю даного жанру присвячений альбом Красной Плесени «Маленький мальчик и другие пионерские куплеты».

Гіпотезу про походження садюшок призводить Карен Налбандян в своїй книзі «Исторические байки», опус «История одного жанра».

Приклади віршиків:[ред.]

(укр.)

***

Весело було, як батька ховали:

Музика грала, цукерки давали;

Таткові ноги в труну не влізали,

От ми сміялись, як їх відрізали.

(рос.) ***

Маленький мальчик нашел пулемет,

Больше в деревне никто не живёт.

Только глухая старушка Матрёна,

Жаль, на неё не осталось патронов!

***

Маленький мальчик в песочке играл,

Сзади подкрался к нему самосвал.

Не было слышно ни крика, ни стона —

Только ботинок торчал из бетона.

***

Дети в подвале играли в гестапо.

Зверски замучен сантехник Потапов.

Ноги прибиты гвоздями к затылку,

Но он не выдал, где спрятал бутылку.

Сиквел віршика:

Дочка Потапова им отомстила: Двери закрыла и воду впустила.

***

Дети в подвале играли в больницу, умер при родах сантехник Синицин.

***

Феликс Дзержинский по стройке гулял,

Ленин на крыше тихонько стоял,

Гулко ударил о череп кирпич.

Метко бросает Владимир Ильич!

***

В поле нейтронная бомба лежала,

Танечка тихо на кнопку нажала,

Некому выругать Танечку эту:

Спит вечным сном голубая планета.

***

Девочка-эмо сидит на трубе,

Мечтает о смерти, скорбит о судьбе.

И — вдруг труба взрывается! Газпром. Мечты сбываются.

На початку 1990-х подекуди стали проводитися конкурси на твір подібних віршів. У тому числі і на телебаченні. Зазвичай по початковому рядку. Як в «Пока все дома» з рядка «Маленький мальчик с детства курил». В інших конкурсах бували і злободенні (або політичні) теми: «Маленький мальчик компьютер купил/права получил/в Думу пролез/Кремль посетил».

Табірні пісні[ред.]

Народні, а також улюблені народом або перероблені авторські пісні, що виконувалися дітьми в піонерських таборах, в походах і просто у дворах. Жанр не має суворих меж, він ввібрав і авторську пісню («Милая моя, солнышко лесное»), і лірику про дитячу любов («Все косы твои да бантики»), і хуліганські варіації («Смуглянка», «Ёкарный бабай, чудище лесное», «И нет нам покоя ни ночью ни днём»).

Примітки[ред.]

  1. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  2. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  3. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  4. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  5. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».



This article "Піонерський фольклор" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Піонерський фольклор.



Read or create/edit this page in another language

Куки допомагають нам здійснювати наші сервіси. Використовуючи наші сервіси, Ви погоджуєтесь на використання куків.