JIYAR (singer)
Шахрам Етемаді Рад (на фарсі: «شهرام اعتمادی راد»), професійно відомий під своїм сценічним псевдонімом JIYAR (на фарсі: «ژیار»), є співаком у жанрі POP CLASSIC. Народився 14 травня 1976 року в Ірані. Музика завжди була головною рушійною силою в житті JIYAR.
Раннє життя[ред.]
Коли йому було десять, улюблена бабуся подарувала йому маленьку клавіатуру піаніно. Саме тоді JIYAR відкрив свою пристрасть і почав займатися своєю любов’ю до мелодії. Він почав брати професійні уроки фортепіано у віці 14 років із щирою відданістю. Після осягнення класичної науки про музику JIYAR захопився струнними інструментами, особливо скрипкою. У 1992 році JIYAR з великою наполегливістю вирішив брати уроки гри на скрипці у видатного вірменського викладача Завена Єдігаряна. Прагнучи душевного звільнення, музикант багато часу проводить на природі. Перебування на природі дає JIYAR свободу виражати невимовне у своїй музиці. Він вважає, що вся природа є вібрацією. Створення спонтанної музики, на яку надихає природа, дуже об’єднує. Це допомагає нам бути присутніми, і це дар.
Кінокар'єра[ред.]
JIYAR розпочав свою кар'єру, зігравши головну роль у фільмі 1989 року «The Ball»[1] режисера ЯДОЛЛАХА НОАСРІ. Саме тоді він зрозумів, що має акторський талант. Він привернув увагу на театральному фестивалі, зробивши свою першу фонову музику для п’єси «Пляж» у 1999 році. Завзяття JIYAR до написання та аранжування драматичної музики привело починаючого артиста до ще більшого успіху. У ті роки музикантів в Ірані не дуже цінували, тому JIYAR був змушений на деякий час призупинити свою музичну діяльність. Він спеціалізувався в області розробки програмного забезпечення і досяг високого рівня майстерності в цій галузі. JIYAR каже: «Програмні коди зіграли для мене роль музичних нот».
Музична кар'єра[ред.]
Після міграції до Європи JIYAR вирішив відновити свою музичну діяльність. Він випустив кілька синглів за участю співаків з Франції та Німеччини. JIYAR відображає актуальні соціальні та політичні проблеми у своїй музиці. Його твір «РЕКВІЄМ» за участю ЕЗТЕР ВЕГВАРІ та АЛЛЕНА ЕНТОНІ з першою оповіддю ТІМА СТІФЕНСОНА натхненний війною між Росією та Україною та тим, як звичайні люди були втягнуті в політичні конфлікти та амбіції. Ще один твір подібного змісту — UNITY, пісня JIYAR, написана після політичних заворушень в Ірані та виконана в Гамбурзі. Оркестром керував німецький музикант ЕРІК ХАРТМАН. З 1996 року він бере уроки вокальної техніки, вокалу та оперного співу у спінто-тенора ДЖАНКАРЛО МОНСЛАВЕ. JIYAR слідує глобальним ідеям. Він захоплюється музикою народів. Музика JIYAR орієнтована не на певну аудиторію, а на все людство з будь-якою вірою чи культурою. Завдяки своїй роботі JIYAR продовжує свою місію сприяти встановленню миру, ділячись зі світом своїм повідомленням про те, що «Щоб принести мир у світ, ми повинні звільнити свій розум від образливих думок проти наших однолітків і побачити цілісне в першу чергу, без чого говорити миру назавжди залишиться лише жартом».
DДискографія[ред.]
- Chargin d'automn (2022)
- Єдність (2022)
- Requiem (2022)
- Нескінченне кохання (2022)[2]
