Автоматичне написання музики
Автоматичне написання музики — використання алгоритмів, сольфеджіо та сучасних комп'ютерних засобів для автоматизації написання музики.
Історія розвитку[ред.]
Виникнення автоматичного написання музики сформувалось на основі використання алгоритмів (без людського впливу) з винайденням випадкових мелодій та музики з елементами повторення. Розвиток більш досконалої цифрової обробки звуку та звуковідтворення як і створення програмного забезпечення для формування музики стало поштовхом до розвитку сучасних напрямків в музиці, виокремивши спеціальні звукові записи для використання у кінематографі, ігровій індустрії та розвитку музичного жанру - електронна музика, яка виникла на початку XX століття і набула найбільшого розквіту та піку своїх можливостей на початку 90-х. Сучасні композитори також використовують випадкові числа та машинні алгоритми для створення нових звуків або мелодій. Засоби обробки звуку на початку 20-х років XXI століття дозволяють замінити живе виконання використанням випадкового ряду записів, що формуються у визначеному діапазоні звучання (тембр, висота звучання тощо), багатоманітність якого дозволяє отримати складні семпли з використанням більших обсягів інформації в електронному вигляді та більших потужностей засобів автоматизації для побудови музичних творів.[1]
Взаємозв'язок з музичною теорією[ред.]
В 1954 році Яніс Ксенакіс почав використовувати в музиці математичні розрахунки та заснував стохастичну музику, що є окремим видом алгоритмічної музики, саме тої що може містити автоматизацію при написанні. Будь-яке написання мелодій являється об'єктом вивчення гармонії, що також може бути використано для основи алгоритмів автоматизації, враховуючи те, що видатні музиканти і викладачі використовували інтервали і закони гармонії для багаточасової імпровізації, сучасна музика можливо перейде на наступну ступінь розвитку і замінить комп`ютерним обчисленням інтервалів всю розумову та ручну роботу по написанню.[2] Прикладом побудови музики в класичному стилі є програма Emily Howell.[3]
Музичні редактори[ред.]
Ще однією стороною автоматизації побудови музичних творів є використання непрофесійного програмного забезпечення для масового використання серед музикантів з освітою, так і без освіти. В сучасній музиці існують нотні редактори для швидкої та зручної роботи - Guitar Pro, MuseScore. Finale, що допомагають автоматизувати процес написання: транспонувати композицію з однієї тональності в іншу, побудувати акорд, маючи головну ступінь або задану тональність, достатньо якісно передати звучання п'єси на кожному з музичних інструментів, та редактори з готовими семплами або створенням семплів - FL Studio, Reaper, LMMS та інші, що використовують популярні інструменти і дозволяють швидко створити музику та набирають популярності з початку XXI століття. Загалом, музичні редактори не є автономними системами без втручання людей у роботу, а лише автоматизують більшість процесів з розвитком обладнання для обрахунку тих чи інших завдань.[4]
Джерела та корисні посилання[ред.]
This article "Автоматичне написання музики" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Автоматичне написання музики.
