Музичне мистецтво в нашому житті

Музичне мистецтво в нашому житті - сукупність різножанрових творів музичного мистецтва у довколишньому середовищі, яке охоплює всі складові: творчість, виконавство, розповсюдження і сприйняття та зумовлюється часовопросторовими чинниками й соціальними змінами.

Музичне середовище[ред.]

Ми постійно знаходимось у звуковому середовищі. Природна музика не завжди фіксується у свідомості, але вплив її на людину великий. Існує безліч досліджень її впливу на фізіологію людини, його психіку і свідомість. Звукове середовище, в якій перебуває кожен з нас, активно впливає на нашу духовність, наше мислення, особливості сприйняття дійсності, манеру говорити, рухатися. Проте музика на відміну від природних звуків є формою людського мислення, в ній є логіка, форма, художній образ, а природне середовище не є продуктом людської свідомості - воно спонтанне у своєму відображенні природних процесів або будь-яких явищ, як побічний продукт явищ, що породжують звукову середу. Музичне мистецтво у нашому житті можливе тільки за наявності предмета свого впливу й охоплює ту частину простору, з якою людина безпосередньо взаємодіє. Музичне середовище – цілісний феномен, основу якого становить музична діяльність. Музичне життя як діяльність зі створення художніх цінностей – це спосіб буття мистецтва. Музичне життя детерміноване музичним середовищем як сукупністю умов, що забезпечують музичну діяльність. Водночас музичне життя – це відкрита система, яка перебуває у постійному зв’язку із середовищем. Середовище впливає на музичне життя, а музичне життя – на формування музичного середовище. На макрорівні музичне середовище охоплює всю музично-звукову атмосферу Землі, актуальний музичний продукт і той, що існує потенційно. З поширенням всесвітньої мережі Інтернет макромузичне середовище стає реальним. Плинність історичного часу і соціальні процеси впливають на формування музики довкола нас. Іншим утворюючим елементом є регіональні особливості. Музичне середовище є атрибутом суспільного життя, воно формується і змінюється за універсальними часово-просторовими законами Всесвіту. Музичне середовище охоплює:

різновиди музичного мистецтва – академічне, фольклорне, духовну музику;
форми музикування – професійне і аматорське виконавство;
музичні стилі й жанри; – музичні твори, поширені серед виконавців, в аудіо-, відеоформатах, у нотних виданнях;
композиторів, його «реалізаторів» – виконавців, слухачів і всю систему організацій, зокрема, музичні навчальні заклади, концертні установи, музичну критику, пресу, виробників музичних інструментів, музичні видавництва. Музичне середовище вважають об’єктивною реальністю, хоча воно не формується саме по собі. Як оточення кожного окремого суб’єкта, воно детерміноване ним, оскільки саме людина є «споживачем» і водночас «створювачем» свого середовища. Суб’єкт може обирати «своє середовище», надаючи перевагу академічному мистецтву, джазовій музиці чи фольклору.

Формування музичних смаків[ред.]

Роль музики в звуковій картині світу не завжди була такою значною, як сьогодні. У древніх вона майже повністю пов'язана зі звуками голосу та інструментів, що імітували під час полювання голоси птахів і звірів. Сьогодні спостерігається тотальне поширення музики, без якої неможливе існування людини в усіх сферах його діяльності. Формування музичних смаків відбувається під впливом наступних чинників:

1) часового, як певного історичного періоду, музичні смаки якого впливають на характеристики музичного середовища;.
2) просторового, пов’язаного з регіоном, усталеною системою національних цінностей і традицій.
3) наявні також інші типи музичного середовища, зокрема середовище міста, певного музичного закладу, творчого колективу тощо.

Музичні смаки й пріоритети суспільства загалом впливають на формування загального контенту музичного середовища. Особлива роль у цьому належить авторам музичного продукту. Сприймання музичного мистецтва пов’язано із завданнями розвитку музично-естетичного смаку, оскільки особливості характеристики смаку залежить від переваг, уподобань, вибору і оцінці особистістю. Виховання здатності підлітків до емоційного відгуку на музичний твір, закріплення музичних сприйнять і уявлень та розвиток навичок естетичних оцінок легше відбувається за умови багаторазової повторюваності сприйняття, необхідного для роботи над музичним твором. У зазначеному випадку доцільним є застосування методу повторюваності сприймань. Цей метод сприяє вихованню здібності слухати й чути музику, пробуджує любов та інтерес до неї. Для формування музичних смаків використовують різні методи, зокрема, метод повторюваності сприймань. Цей метод використовується в різних формах, а саме: попереднє знайомство учнів з окремими творами з метою полегшення їх сприйняття на концерті або в запису; виконання концерту деяких творів; організація спеціальних концертів, побудованих на прослуховуванні й аналізі музичних творів.

Важливість занять музикою[ред.]

Музика у нашому житті виховує особистість, формує бачення і розуміння краси. Музика є невербальним мистецтвом, вона близька до танцю, прикладного мистецтва, архітектури, скульптури. Вона споріднена динамічному мистецтву театру, кіно, цирку, танцю. Це аудіомистецтво, співвідносне з радіотеатром. Мистецтво однаково підходить як інтроверту, так і екстраверту. Отже, музика має загальне поле майже з усіма видами мистецтв, близька образотворчого мистецтва, кіно, літературі. виховання бачення прекрасного у нашому житті Музика впливає на розвиток дитини. Заняття музикою сприяє розкриттю його творчої індивідуальності, дає можливість самовираження. Музика, так само як інші види мистецтва, розширює знайомство з навколишнім світом, допомагає краще зрозуміти минуле і сьогодення. Музична освіта відкриває доступ до вроджених нейронних механізмів, відповідальним за сприйняття, розуміння і відтворення музики, а також розширює їх використання для освіти інших вищих функцій мозку. Сприймаючи музичний твір, відгукуючись на нього всією силою власних почуттів, ми відчуваємо й свою приналежність до великої, одухотвореної краси.

Особливості музичних явищ ХХ-ХХІ століть[ред.]

Життя сучасників залежить від наявних музичних явищ. Музику ХХ-ХХІ століть називають «складною» й «елітарною». Насправді нова музика тільки продовжує інерцію XIX століття, її підсумком виявилося історичне «уповільнення», вичерпання імпульсу новацій. Нова музика по-справжньому нова за змістом. У всіх нововведеннях музики ХХ-ХХІ століть відзначають дві основні лінії - помірне оновлення класичної традиції та радикальні "злами" авангардизму , на початку століття частіше іменується "модернізмом". Музичній реальності XX століття протистоять мюзикл, демократична музика джазу, а потім рок і всі його численні відгалуження (не кажучи вже про попмузики, дискомузики тощо). Важливою обставиною стають нові форми комунікації музики і слухача - через посередництво аудіозаписи, кіно, телебачення і відео, а також пошуки нових звучностей, у тому числі електронно генеруються. ХХ століття з повним правом можна назвати й століттям джазу. Цей шар музичної культури увібрав у себе європейські традиції й негритянську музику, вивезену рабами-невільниками на американський континент. Основу джазових композицій становлять спірічуел, блюз і регтайм. Музика ХХ-ХХІ століття насичена яскравими і трагічними подіями, творчими досягненнями, значними фігурами, новими сферами творчості - кіномузикою, музикою для драматичного театру, електронною музикою. Відтак і музичне мистецтво довкола нас представлене яскраво.

Джерела[ред.]

Віктор Лензон. Музика в нашому житті. Як навчитися слухати і розуміти музику, 2018

ISBN 978-5-4490-6416-5

Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. К., 1997.
Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі. Тернопіль.: Навчальна книга-Богдан, 2003.

This article "Музичне мистецтво в нашому житті" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Музичне мистецтво в нашому житті.