Перелік слів з початковим «и»

В українській мові низка слів починається з літери и: здебільшого це діалектні слова, чи архаїчні правописні варіанти літературних слів.

Слова з початковим и[ред.]

Ива — верба (Salix L.) (про рід рослини)
Ивина — верба (Salix L.) (про одне дерево верби)
Игла — єгла, голка (діал.)
Иля — Олена (діал.)
Икавка, и́кавочка, икати — гикавка, гикати
Илкий — «такий, що став гірким» (про масло)
И́мбрик — чайник (діал.)
Импет — нестримність, натиск
Индими́на — «необхідна річ» (діал.). Вважається запозиченням з Помилка скрипту: Не існує модуля «lang». («те, що під рукою»)
И́нкол — вид жаби, кумка червоночерева (Bombinator igneus, Bombina bombina)
Инцина́тий — «гострий», «злий». Вважається запозиченим з молдавської (ынцинат — «легкий», «слабко укріплений») чи з румунської мови (încitant — «збуджуючий»)
Ир — загальна назва пісні в деяких тюркомовних народів
Ирле́ць — тавро на вівці
Ирстенин — християнин
Ирстити, ирститися — хрестити, хреститися
Иршини, ирщіння — хрестини
Иршлиця — облямівка, опушка на кожусі зі смушки чи хутра бабака
Ит — вигук в значенні «ет, поглянь лиш»
Ич — вигук в значення «ти лиш подивись»
И́чвина — частина ґринджол, що має вигляд двох «каблучок» проти двох передніх копилів

Слова з початковим и, які є правописними варіантами загальновідомих слів на і[ред.]

Ибунка — одна з народних назв вероніки струмкової (Veronica beccabunga)
Иверень — тріска, відрубана від дерева; грудка землі, який вилітає «з-під копит» коня, що скаче
Ивилга — народна назва Омели білої (Viscum album L.)
Идол — ідол
Идолопоклонство — ідолопоклонство
Ижиця — кирилична літера Ѵ, ѵ. Остання літера давньої кирилиці та дореформеної російської абетки; вживалася в деяких словах грецького походження й позначала в дореволюційній російській орфографії голосний звук [і] (мѵро, сѵнодъ), а в старо- й церковнослов'янській — також і звук [v] після голосних
Илець — хвощ польовий (Equisetum arvense L.)
Имберець, инбирець — імбир садовий (Zingiber officinale)
Имберівка, инбирівка — настоянка на імбирі садовому
Инак, инако, инаково, инакше, инч, инче, инше, иншак — по-інакшому
Инакий, инакший, инаковий, иначий, и́ний, инний и́нший, инчий, ин'який — інший
И́нде — в іншому місці
И́ндик, индича́, инди́чка, индиченя́ — індичка
Индичина — м'ясо індички
Индичитися — ірон. «величатися»
Индичня — місце для індиків
Индута — мито на увізні товари
Иней — іній
Инжир — смоква (Ficus carica)
Инколи — іноді
Инкуди — куди-небудь
Иногді — час від часу
Иноземець, иноземний — чужоземець, чужоземний
Иноземщина — чужина
Иномовний, иншомовний — «такий, що розмовляє чужою мовою»
И́н'я́к — інакше
И́рай, и́рій — вирій
Ирга — Cotoneáster integérrimus
И́рень — «образки болотні», «білокрильник» (Calla palustris)
Ирджок, ирчок — мідиця, бурозуба землерийка (Sorex Linnaeus, 1758)
Иржа, иржавина, иржавий, иржавіти — ржа, ржавщина, ржавий, ржавіти
Иржавець — ржавець
Иржи́ще — «житня стерня» (діал.)
Иржій — «рижій» (Camelina sativa)
И́риця — 1) тварина, що живе у воді; 2) «водяна ящірка» (тритон); 3) вирій; 4) птах, який повернувся з зимового відльоту; 5) дуже стара жінка; 6) стара відьма.
Ирід, ирод — ірод; погана людина
И́рха — вичинена овеча чи козяча шкіра; кант на чоботі у місці зшиття країв халяви
Ирховий, иршаний — «з овечої або козячої шкіри»
Ирчок, ирджок — «землерийка», «мідиця» (діал.)
Иршанки — шкіряні чи хутряні штани
Искіпні́ти — «розтанути», «розплавитися»
Искорка, искра — іскра
Искорник — жовте́ць їдки́й, терпибіда (Ranunculus acris)
Искристий, искрявий, искряний, искрястий — іскристий, іскрявий
Искрити — іскритися
Искроватий — блискучий

Власні назви з початковим и[ред.]

Игиатта́ — річка в Республіці Саха (Якутія)
Индюр — округ, дивізіон, а також мільйонне місто в Індії, найбільше місто та торгова столиця центрально-індійського штату Мадх'я Прадеш, в його західній частині
Исиах — якутське свято