Філософський психоаналіз

Філософський психоаналіз як актуалізуючий психоаналіз[ред.]

Філософський психоаналіз^[1] – новітній напрям психоаналізу, який розвинувся у першій чверті 21 століття на основі методології метаантропології, запропонованої Н. Хамітовим; суть його полягає у актуалізації переходу від буденного світогляду до особистісного й від особистісного до філософського, що актуалізує конструктивні буттєві зміни в людині. Філософський психоаналіз значною мірою укорінений в екзистенціальному психоаналізі Ж.-П. Сартра та гуманістичному психоаналізі Е. Фромма; при цьому його корені сягають й класичного психоаналізу З. Фрейда, що проявляється в системному аналізі позасвідомого – сновидінь, глибинних психічних травм і пов’язаних з ними комплексів тощо.

Філософський психоаналіз можна вважати безпосереднім результатом еволюції актуалізуючого психоаналізу^[2], адже метою світоглядних і буттєвих трансформацій в його практиці є актуалізація особистості з акцентом на проблемі внутрішньої самотності та її подолання, диференціацією душевності і духовності як фундаментальних складових особистості і врахуванням впливу архетипів культури на розвиток людини.

При цьому філософський психоаналіз^[3] є більш ефективною версією актуалізуючого психоаналізу – саме акцент на трансформаціях світогляду веде до глибинних буттєвих змін^[4] особистості, яка здійснює критичне, креативне і системне осмислення своїх цінностей і смислів, а тому – набуває внутрішню цілісність й цілісність у взаємодії з іншою особистістю, спільнотою, світом.

Андрогін-аналіз як напрям філософського психоаналізу[ред.]

Враховуючи, що з актуалізуючого психоаналізу розвинувся й андрогін-аналіз, виникає закономірне питання про співвідношення цих понять та реальностей, які вони визначають. Можна стверджувати, що філософський психоаналіз є початком стратегії актуалізації особистості, яка завершується андрогін-аналізом. Філософський психоаналіз і андрогін-аналіз – це філософські практики філософської антропології як метаантропології, вони об’єднуються цією методологічною й світоглядною стратегією, а тому діалектично пов’язані. У 2021 р. Міжнародна Асоціація актуалізуючого психоаналізу та андрогін-аналізу була перейменована в Міжнародну Асоціацію філософського психоаналізу та андрогін-аналізу.

Філософський психоаналіз та філософська арт-терапія[ред.]

Характерною ознакою філософського психоаналізу є використання в практиці світоглядних трансформацій арт-терапії й філософської арт-терапії, що дозволяє поєднати інсайти з катарсичними станами, наприклад в афоризмотерапії – методі звільнення від екзистенціальних криз та психологічних травм і комплексів за допомогою спеціально підібраних авторських афоризмів.

В Україні філософський психоаналіз і андрогін-аналіз практикують та розвивають в наукових працях Н. Хамітов, С. Крилова^[5], Н. Павленко, В. Крилова (Світла), Л. Савицька та ін.