Abetka
 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. |
 | Нейтральність цієї статті під сумнівом. (вересень 2021) |
Abetka (також Украї́нська латинка оптимальна) — один з варіантів запису української мови засобами латинської абетки.
Теорія оптимізації абетки[ред.]
Оптимальне кодування - процедура перетворення символів первинної абетки q1 на символи вторинної абетки q2 , при якій середня довжина повідомлення у вторинної абетки мінімальна. [2]
За Шенноном, ентропія мови – це статистичний параметр, який дорівнює середній кількості інформації, що припадає на одну літеру мови. Зазначені дослідження велись для багатьох мов світу. Для англійської, наприклад, Клодом Шенноном. Результатом цього дослідження став висновок, що надмірність інформації англійської мови становить 50%.[3] Це означає, що коли ми пишемо англійською, половина тексту визначається структурою мови а половина обирається вільно. У результаті теорія Шеннона мобілізувала зусилля вчених на розробку оптимальних абеток. Дослідники зробили тривали атаки по двом основним напрямам: Перший напрям має алгебраїчний характер Глушков В. М. «Алгебра. Мови. Програмування», [4] і переважно розглядає блокові коди.[5] Другий напрям досліджень структури мови базується на статистичної обробки текстів, що вивчає випадковий процес та використовує однозв’язні ланцюги Маркова. Таку програму було розроблено під керівництвом Широкова В. А. в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України. [6] [7]
Алгоритм оптимізації абетки[ред.]
Професор Жураковський Ю. П. описує два алгоритми побудови оптимальних (з точки зору довжини) безнадмірних абеток.[8]
Перша універсальна методика ґрунтується на алгоритмі Шеннона — Фано.[9]
[10] і передбачає цю побудову в кодовому алфавіті з кількістю якісних значень q2.
Друга універсальна методика ґрунтується на відомому алгоритмі Гаффмана.
[11]
При оптимізації були використані наступні критерії.
Стислість гранично стислий текст, відсутня надмірність інформації (дві літери передають один звук, наприклад V та W в англійської) та сталі комбінації літер на позначення звуку, яких немає класична латинська абетка (такі як ch, sh). Милозвучність рівномірність чергування приголосних та голосних. звуків або літер.
Окрім того були поставлені наступні умови. Однозначність між буквами кирилиці та латиниці. Кодовність (вживання латинських символів з кодами ASCII 0–127 – без діакритичних знаків – що необхідно для комп’ютерного пересилання). Безпосередність (відсутність мови-посередника – англійської, французької, латинської тощо). Традиційність (врахування фонетично-графічних традицій української мови). Нормативність (відповідність нормам чинного українського правопису).
В результаті була отримана Українська латинка оптимальна.[1]
Літери первинної абетки:
а, б, в, г, ґ, д, е, є, ж, з, и, і, ї, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ь, ю, я.
Litery vtorynno'i abetky:
a, b, v, g, 'g, d, e, 'e, j, z, y, i, 'i, ', k, l, m, n, o, p, r, s, t, u, f, h, c, q, x, w, `, 'u, 'a.
Зауваження. Літера й – це апостроф (’), ь – це гравіс (`).
Букви, що позначають українську латинку оптимальну[ред.]
Шість букв, що передають голосні звуки.
| Звуки | [а] | [е] | [и] | [і] | [о] | [у] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Букви | а | о | у | е | и | і |
| Bukvy | a | o | u | e | y | i |
Чотири йотовані букви «Я», «Ю», «Є», «Ї».
| Звуки | [йя] | [йу] | [йе] | [йі] |
|---|---|---|---|---|
| Букви йотовані | Я | Ю | Є | Ї |
| Bukvy 'otovani | 'A | 'U | 'E | 'I |
Англійському правопису відповідають 17 букв, що передають приголосні звуки:
| Б => B = Ball | Ж => J = Jacket | Р => R = Red |
| Ц => C = Citrus | К => K = Keep | С => S = Soft |
| Д => D = Do | Л => L = Land | Т => T = Type |
| Ф => F = Fort | М => M = Me | В => V = Visa |
| Г => G = Good | Н => N = No | З => Z = Zero |
| Х => H = Hill | П => P = Pass |
Для трьох букв, що не мають аналогів в англійському правопісі, використано наступні заміни:
| Ч => Q = Cherry | Ш => X = Shell | Щ => W = Short |
Властивості української латинки оптимальної[ред.]
Надмірність інформації латинської абетки в різних мовах порівняно з українською латинкою оптимальною. [1]
| Латинка | Кількість літер | Подвійні | Додані | Багатозначні |
|---|---|---|---|---|
| Англійська | 26 | 17 | 0 | 12 |
| Німецький | 30 | 4 | 4 | 0 |
| Польська | 31 | 12 | 8 | 1 |
| Чеська | 41 | 1 | 15 | 5 |
| Українська оптимальна | 26 | 0 | 0 | 0 |
Транслітератор[ред.]
Онлайн транслітератор - пряма та обернена транслітерація. Javascript алгоритму транслітерації знаходиться на HTML сторінці онлайн транслітератора.
Приклади використання[ред.]
Нижче подано українську народну пісню Стоїть гора високая, автор слів Леонід Глібов 1827-1893.
| Абетка | Abetka |
|---|---|
| Стоїть гора високaя, А під горою гай, гай, гай Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. |
Sto'it` gora vysoka'a, A pid goro'u ga', ga', ga' Zeleny' ga', gustesen`ky', Nenaqe spravdi ra'. |
| Під гаєм в'ється річенька, Як скло, вода блищить, блищить, Долиною зеленою, Куди вона біжить. |
Pid ga'em vet`s'a riqen`ka, 'Ak sklo, voda blywyt`, blywyt`, Dolyno'u xyroko'u, Kudys` vona bijyt`. |
| Край берега, у затишку, Прив'язані човни, човни, Там три верби схилилися, Мов журяться вони. |
Kra' berega, u zatyxku, Pryv`'azani qovny, qovny, Tam try verby shylylys'a, Mov jur'at`s'a vony. |
| До тебе, люба річенько, Ще вернеться весна, весна. А молодість не вернеться, Не вернеться вона! |
Do tebe, l'uba riqen`ko, We vernet`s'a vesna, vesna. A molodist` ne vernet`s'a, Ne vernet`s'a vona! |
Література[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ 1,0 1,1 1,2 Помилка скрипту: Не існує модуля «Citation/CS1».
- ↑ Жураковський Я. Ю.. Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології. — Сторінка Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.К. : НТУУ ”КПІ“, 2015. — 45 с.
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «Citation/CS1».
- ↑ Глушков В. М., Цейтлин Г.Е., Ющенко Е.Л.. Алгебра. Языки. Программирование. — Сторінка Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.К. : Наук. думка, 1974. — 328 с.
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Широков В. А. . Інформацийна теорія лексико-графічних систем. — Сторінка Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.К. : Довіра, 1998. — 331 с.
- ↑ Широков В. А. . Комп'ютерна лексикографія. — Сторінка Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.К. : Наук. думка, 2011. — 356 с.
- ↑ Жураковський Ю. П., Полторак В. П.. Теорія інформації та кодування. — Сторінка Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.К. : Вища шк, 2001. — 255 с.
- ↑ Шеннон К.-Э.. Роботы по теории информации и кибернетики. — Сторінка Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.М. : Изд-во иностр. Лит.,, 1963. — 830 с.
- ↑ Фано Р.. Передача информации. Станистическая теория связи. — Сторінка Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.М. : Мир, 1965. — 483 с.
- ↑ Цымбал В.П.. Теория информации и кодирование. — Сторінка Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.М. : Мир, 2001. — 255 с.
Посилання[ред.]
- Тлумачний словник української мови у 20-и т. Томи 1–10 — онлайн-доступ до словника
This article "Abetka" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Abetka.
